Справа № 1-50/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2011 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в особі:

головуючого судді А. О. Лопухович

при секретарі О.С.Крушняк

за участю прокурора В.П.Бірука

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно справу по обвинуваченню

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, військовозобов»язаного, раніше не судимого.

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, непрацюючого, розлученого, ІНФОРМАЦІЯ_3, невійськовозобов»язаного, раніше не судимого

в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

6 серпня 2010 року, близько 16 год. 00 хв., ОСОБА_1 і ОСОБА_2, за попередньою змовою, керуючись корисливими спонуканнями, скориставшись відсутністю власника та інших осіб, шляхом вільного доступу проникли на територію господарства ОСОБА_3, що знаходиться в м.Дубно вул.Замкова,37 Рівненської області звідки таємно викрали кутник металевий, вартістю 12 грн. 35 коп., кутник металевий, вартістю 6 грн. 84 коп., два металевих листки, вартістю 85 грн. за один, на суму 180 грн. 00 коп. та металеву миску вартістю 13 грн. 97 коп. Викрадене продали, а гроші використали на власні потреби, чим завдали ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 203 грн. 16 коп.

7 серпня 2010 року, близько 12 години, ОСОБА_1 і ОСОБА_2, за попередньою змовою, керуючись корисливими спонуканнями, скориставшись відсутністю власника та інших осіб, шляхом вільного доступу проникли на територію господарства ОСОБА_3, що знаходиться в м.Дубно вул.Замкова,37 Рівненської області. ОСОБА_1 зніс з горища та приготував для викрадення кабель алюмінієвий АВВГ-4х4, вартістю 49грн.00 коп., кабель алюмінієвий ІВВГ-7х4, вартістю 184 грн. та дві алюмінієві решітки, вартістю 40 грн. за кожну на суму 80 грн., що належать ОСОБА_3. ОСОБА_2 в той час стоячи біля підсобного приміщення забезпечував таємний характер їх спільних злочинних дій. Таємні дії щодо вчинення даної крадіжки були виявлені та припинені господарем в зв»язку із чим, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не вчинили всіх дій, які вважали б необхідними для доведення свого злочинного наміру до кінця, а саме не отримали можливості розпоряджатися викраденим майном.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчинених злочинах, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групою осіб та у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням з проникненням в інше приміщення визнав повністю та щиро розкаявся. Підтвердив всі показання, які давав на попередньому розслідуванні. Показав, він дійсно разом із ОСОБА_2 здійснили ці крадіжки, бо потрібні були гроші. Викрадене здали на металолом. Гроші витратили негативно. Другий раз він не встиг взяти викрадене, бо їх застав хазяїн. Все викрадене повернули. Більше такого робити не буде. Просить не карати його суворо та не допитувати свідків, з їх показаннями даними під час попереднього розслідування повністю згідний.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчинених злочинах, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групою осіб та у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням з проникненням в інше приміщення визнав повністю та щиро розкаявся. Підтвердив всі показання, які давав на попередньому розслідуванні. Показав, він разом із ОСОБА_1 зробив ці крадіжки, щоб мати гроші. Викрадене здали на металолом. Гроші витратили на свої потреби. Другий раз їх застав хазяїн, ОСОБА_1 зловили всередині. Все викрадене повернули. Більше такого робити не буде, зробив для себе висновки. Просить не карати його суворо та не допитувати свідків, з їх показаннями даними під час попереднього розслідування повністю згідний.

Показання підсудних повністю відповідають обставинам справи, які вони не оспорюють.

У відповідності до ст.299 КПК України за пропозицією підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд визнав недоцільним дослідження доказів у повному обсязі. При цьому, суд переконався, що підсудні не заперечують проти дослідження доказів добровільно, підстав для сумніву добровільності та істинності їх позиції немає.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 роз”яснено, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Обставиною, що пом”якшує покарання підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є їх щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів та добровільне відшкодування збитків.

Обставини, що обтяжують покарання по справі відсутні.

Суд прийшов до висновку, що злочини мали місце і скоїли їх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Їх дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб та за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана із проникненням в інше приміщення.

При призначенні виду і розміру покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, особи винних, які раніше не притягувалися до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризуються посередньо, щиро розкаюються у вчинених злочинах та вважає, що їх виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 липня 1997 року №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» (із змінами та доповненнями від 03.12.1997 р. №12) оплата праці експертів здійснюється згідно з відповідною інструкцією за рахунок коштів органу, яким зазначені особи залучені до участі в справі. А тому неоплата праці експертів органом досудового слідства у встановленому порядку є порушенням діючого законодавства та не підлягає до стягнення судом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324, 327 КК України, суд,

З А СУ Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним за ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України і призначити покарання:

- за ч.2 ст.185 КК України – 2 (два) роки позбавлення волі;

- за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України – 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання встановивши іспитовий строк в 1 (один) рік. Зобов»язати засудженого повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

До вступу вироку в законну силу залишити засудженому міру запобіжного заходу підписку про невиїзд.

ОСОБА_2 визнати винним за ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України і призначити покарання:

- за ч.2 ст.185 КК України – 2 (два) роки позбавлення волі;

- за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України – 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання встановивши іспитовий строк в 1 (один) рік. Зобов»язати засудженого повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

До вступу вироку в законну силу залишити засудженому міру запобіжного заходу підписку про невиїзд.

Речові докази по справі:

кабель алюмінієвий 11 м. та 23 м., дві металевих решітки, два кутники металевих – залишити у ОСОБА_3 як у власника.

Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб до апеляційного суду Рівненської області з моменту його проголошення через Дубенський міськрайонний суд.

Суддя :