Справа № 11-а-389 Категорія КПК: 281 Головуючий у першій інстанції Фрич Т.В. Доповідач Матієк Т.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних
справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого-судді Лагнюка М.М.,
суддів Матієк Т.В., Бартащук Л.В.,
за участю прокурора Рудак О.В.,
захисника ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора Перепелиці К.І., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 22.10.2007 року,
встановила:
ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вона згідно наказу № 997/03 від 22.11.2004 року призначена за переведенням на посаду заступника начальника управління - начальника відділу реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції в м. Києві з 1.12.2004 року. Вказана посада відноситься до 6 категорії посад державних службовців.
Згідно посадової інструкції начальника відділу реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції в м. Києві, затвердженої наказом начальника Дарницького районного управління юстиції в м. Києві за № 46/01 від 16.12.2004 ОСОБА_1. забезпечує виконання покладених на відділ завдань щодо забезпечення повної, своєчасної і правильної реєстрації актів цивільного стану відповідно до чинного законодавства та забезпечення в межах визначеної компетенції охорони особистих і майнових прав.
До її службових обов'язків входить: керування діяльністю відділу, забезпечення виконання покладених на відділ завдань і здійснення ним своїх функцій; видача у межах своєї компетенції наказів, організація та контроль їх виконання; затвердження функціональних обов'язків працівників відділу, заохочення працівників, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників відділу; несення відповідальності за належне зберігання, облік,
2 оформлення і ведення книг реєстрації _ актів цивільного стану і іншої документації; у встановленому законодавством порядку вирішення питання про скорочення строку реєстрації одруження; забезпечення чіткої організації роботи відділу та належної культури обслуговування населення; організації роботи відділу по забезпеченню своєчасної, повної та правильної реєстрації актів цивільного стану; перевірка правильності складання працівниками відділу записів актів цивільного стану; розгляд листів, заяв, пропозицій та скарг громадян щодо них відповідних заходів та інше. Тобто, ОСОБА_1. є службовою особою, яка займає відповідальне становище та виконує організаційно-розпорядчі і адміністративно-господарські функції.
8.02.2006 року приблизно о 12 годині ОСОБА_1. в своєму службовому кабінеті по вул.Заслонова 16 м. Києва за скорочення терміну реєстрації шлюбу без поважних причин отримала від ОСОБА_2. хабар в сумі 300 доларів США при наступних обставинах.
3.02.2006 року до ОСОБА_1. з проханням про реєстрацію шлюбу за скороченим терміном звернулася ОСОБА_2.
ОСОБА_1. роз'яснила ОСОБА_2., що для скорочення терміну реєстрації шлюбу необхідна довідка про те, що один з наречених має їхати у довгострокове відрядження. Після того як ОСОБА_2. повідомила, що вони з нареченим не мають можливості отримати такі довідки, ОСОБА_1., з метою отримання хабара, повідомила ОСОБА_2., що вона допоможе оформити шлюб за скороченим терміном та зробить через своїх знайомих вищевказану довідку, але ОСОБА_2. повинна передати їй кошти в сумі 300 доларів США, на що остання погодилась та пообіцяла передати кошти після реєстрації шлюбу.-
8.02.2006 року приблизно об 11 год. ЗО хв. ОСОБА_1. разом з ОСОБА_2. та ОСОБА_3. зайшли до кабінету заступника начальника відділу РАЦС Дарницького РУЮ в м. Києві ОСОБА_5, якій ОСОБА_1 дала вказівку зареєструвати шлюб між ОСОБА_2. та ОСОБА_3., вказавши, що поважною причиною скорочення терміну укладення їх шлюбу є довгострокове відрядження одного з наречених, про що є документ, який знаходиться у неї.
Таким чином, за вказівкою ОСОБА_1., яка згідно з п. 2.5 інструкції начальника відділу РАЦС Дарницького РУЮ в м. Києві в установленому законом порядку вирішує питання про скорочення порядку реєстрації одруження, був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2. та ОСОБА_3.
Після цього, згідно з попередньою домовленістю, приблизно о 12 год. ОСОБА_1. в своєму службовому кабінеті по вул. Заслонова, 16 в м. Києві в порушення п. 1 ст. 32 Сімейного Кодексу України за скорочення терміну реєстрації шлюбу без поважних причин отримала від ОСОБА_2. хабар в розмірі 300 доларів США, після чого була затримана працівниками міліції.
Дії ОСОБА_1. органами досудового слідства були кваліфіковані за ч. 2 ст. 368 КК України, як умисне отримання службовою особою, яка займає відповідальне становище, хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
З
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 22.10.2007 року справа по обвинуваченню ОСОБА_1. за ч. 2 ст. 368 КК України повернута прокурору м. Києва для проведення додаткового розслідування у зв'язку неповнотою і однобічністю досудового, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні. Крім того, судом було виявлено достатньо істотних суперечностей у справі, які стосуються фактичних обставин справи, і суд не може дати зібраним по справі доказам оцінки без встановлення нових даних.
Так, суд вказав, що під час досудового слідства не була перевірена версія захисту з приводу застосування до ОСОБА_1. недозволених методів слідства, не вирішено прокурором питання про заявлений захисником відвід слідчого, порушено вимоги ст.ст. 84, 190, 191 КГГК України, зокрема, при складанні протоколу огляду місця події, протоколу добровільної видачі аудіозапису взяткодавачем ОСОБА_2., відсутні дані щодо правомірності застосування спецзасобів, мітки предмету хабара, не визнана речовим доказом відеокасета огляду місця події та інше. В ході проведення додаткового розслідування суд зобов»язав орган досудового слідства перевірити обставини подачі ОСОБА_2. заяви до правоохоронного органу про вимагання ОСОБА_1 хабара, встановити осіб, які приймали участь в проведенні огляду місця події, встановити їх процесуальний статус, перевірити законність застосування спецзасобів, виявити, оглянути і долучити до матеріалів справи в якості речового доказу відеокасети огляду місця події, провести відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_1., ОСОБА_2. та спеціаліста, який би забезпечив необхідні виміри та фото-відеофіксацію, перевірити доводи скарги захисту про порушення права на захист ОСОБА_1 і застосування до неї недозволених методів слідства, перевірити на предмет законності прийнятих відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5. процесуальних рішень, прийняти процесуальне рішення про наявність або відсутність в діях ОСОБА_3. складу кримінально-карного діяння, усунути істотні суперечності в показаннях свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що постанова суду є необгрунтованою. Так, прокурор вказує на те, що помітка та вручення помічених грошових коштів проводилось в ході оперативно-розшукової діяльності, а тому ведення протоколу в даному випадку не передбачено. Те, що у справі відсутня відеокасета, на яку було зафіксовано огляд місця події, не може бути підставою для направлення справи на додаткове розслідування, оскільки вказана касета не була визнана речовим доказом. Крім того, апелянт вказує, що у справі наявні матеріали перевірки та постанова про відмову в задоволенні клопотання захисника з приводу відводу слідчого. На думку прокурора, інші мотиви неповноти та неправильності досудового
4
слідства, наведені судом, можуть бути усунуті в ході судового розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, яка підтримала апеляцію, пояснення захисника, який вважав постанову суду законною і обґрунтованою, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає, а постанову суду слід залишити без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання, розгляду кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; характер і розмір шкоди, завданої злочином.
Статтею 22 КПК України на прокурора, слідчого і особу, яка проводить дізнання, покладено обов'язок вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.
Ці вимоги закону слідчим і прокурором були порушені. На думку колегії суддів, суд першої інстанції навів у постанові переконливі мотиви направлення справи на додаткове розслідування з підстав неповноти та неправильності досудового слідства, які не можуть бути усунуті в ході судового розгляду справи, наявності істотних суперечностей в показаннях, зокрема, підсудної, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_3 без усунення яких та надання органом досудового слідства додаткових доказів суд позбавлений можливості зробити висновок про винуватість або невинуватість ОСОБА_1
Так, в судовому засіданні взяткодавець ОСОБА_2. зазначила про те, що в правоохоронні органи вона звернулася із заявою про вимагання хабара ОСОБА_1 4.02.2006 року (а.с.452 зворот), проте на аркуші справи 3 міститься заява ОСОБА_4, датована 8.02.2006 року.
Пунктом 3.1 Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України від 14.04. 2004 року № 100 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 6.05.2004 року за № 571X9170, встановлено, що зареєстровані заяви про злочини доповідаються начальнику органу внутрішніх справ або особі, що виконує його обов»язки, які організовують їх розгляд згідно з вимогами КПК України Відповідно до вимог ст.9 Закону
5
.України «Про оперативно-розшукову діяльність» у кожному випадку
наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа. Про заведення оперативного -розшукової справи виноситься постанова, яка затверджується начальником або уповноваженим заступником начальника органу внутрішніх справ.
Як вбачається з тексту вищевказаної заяви ОСОБА_4 від 8.02.2006 року (а.с.З), на цій заяві відсутня будь-яка резолюція начальника Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві або особи, що виконувала його обов»язки, про організацію розгляду заяви ОСОБА_4 згідно з вимогами КПК України. В матеріалах справи відсутні і дані про те, чи заводилася оперативно -розшукова справа по заяві ОСОБА_4. Тобто, у справі відсутні дані щодо організації проведення по заяві ОСОБА_2. оперативно-розшукової діяльності.
Ці дані підлягають обов»язковому встановленню, в тому числі і дані про час і обставини звернення ОСОБА_4 до Дарницького РУ ГУ МВС України в м.Києві, як правильно дійшов висновку суд першої інстанції. В-ході такої перевірки на думку колегії суддів належить витребувати з чергової частини Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві талон-корінець до талону-повідомлення реєстрації заяви ОСОБА_4 відповідно до п.п. 3.9, 3.10, 3.11 вищевказаної Інструкції.
Підсудна ОСОБА_1. винною себе не визнала, пояснила про те, що місячний строк реєстрації шлюбу для ОСОБА_3. та ОСОБА_2. вона не скорочувала, будь-яких усних чи письмових розпоряджень з цього приводу ОСОБА_5. не давала, грошей за скорочення терміну реєстрації шлюбу не вимагала, хабар в сумі 300 доларів США від ОСОБА_4 вона не отримувала. При намірі ОСОБА_2. 8.02.2006 року біля шафи в її кабінеті вручити їй ці гроші, вона відвела руку ОСОБА_4, в якій остання утримувала гроші, в бік. Після чого, вона повернулася до ОСОБА_4 спиною, підійшла до свого робочого столу та продовжувала працювати, а ОСОБА_4 вийшла з кабінету. Через нетривалий час до кабінету увійшли люди в цивільному одязі і провели огляд її кабінету. В ході огляду невідомою особою ніби-то були вилучені на шафі під горщиком квітів гроші в сумі 300 доларів СІЛА, ця ж особа спочатку взяла її руки в свої, а потім зробила змиви з її рук.
Свідки, поняті при огляді місця події, в судовому засіданні зазначили про те, що в ході огляду в кабінеті ОСОБА_1 перебувало більше 7 осіб. При проведенні даної процесуальної дії велась відеозйомка.
Свідок, о\у ВДСБЕЗ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві,
ОСОБА_6, який складав протокол огляду місця події, в суді вказував
про те, що в момент огляду кабінету ОСОБА_1 він знаходився в коридорі,
оскільки в самому кабінеті було дуже тісно.
Як вбачається з тексту протоколу огляду місця події від 8.02.2006 року, який склав о\у ВДСБЕЗ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, ОСОБА_6, дана дія проводилася за участю двох понятих і заступника начальника відділу реєстрації актів цивільного стану, заступника начальника управління юстиції Дарницького р-ну м. Києва. Інші посадові хюоби, які б
6
приймали участь у проведенні огляду службового кабінету ОСОБА_1, у протоколі не вказані (а.с.9-10). Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про те, що протокол огляду місця події не відповідає вимогам ст.ст.190, 191 КГЖ України. Тому в ході додаткового розслідування підлягають вставленню особи, які брали участь у проведенні даної слідчої дії, їх повноваження на проведення даної оперативної дії, в тому числі особи, яка виявила хабар на шафі, особи, яка робила змиви рук ОСОБА_1, особи, яка проводила відео зйомку, та інші. При необхідності ці особи підлягають допиту, проведенню очних ставок з понятими, ОСОБА_1. Також слід провести відтворення обстановки і обставин події, як про це вказує суд першої інстанції, вході якого слід перевірити та спростувати версію захисту ОСОБА_1 про непричетність її до інкримінованого злочину.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про необхідність надання органом досудового слідства відсутніх в матеріалах кримінальної справи та оформлених процесуально даних про законність застосування спеціальних засобів у справі, даних про те, ким, в присутності яких посадових осіб, понятих проводилися помітки 3-х грошових купюр номіналом по 100 доларів США, характерні ознаки мітки цих купюр, які потім були передані ОСОБА_2. як хабар.
Надання відповідних даних необхідно у зв"язку з тим, що в протоколі вручення 8.02.2006 року ОСОБА_4 3-х купюр номіналом 100 доларів США відсутні будь-які посилання на проведення мітки предмету хабара. В протоколі огляду місця події вказано, що при огляді зверху на шафі були виявлені три купюри по 100 доларів США та на столі їх було просвітлено ультрафіолетовою лампою. Разом з тим, в протоколі огляду місця події не зазначено, що саме було встановлено внаслідок направлення на ці гроші ультрафіолетового випрямінювання, яка мітка на них світилася. На характерні ознаки мітки не вказують й поняті даної слідчої дії. За таких обставин, без надання вищевказаних даних суд позбавлений можливості зробити висновок про допустимість зібраних в ході оперативної діяльності доказів.
Доводи прокурора про те, що застосування спецзасобу, мітка предмету хабара проводились в ході оперативно-розшукової діяльності, ведення протоколу в ході якої не передбачено законодавством України, колегія суддів вважає необгрунтованими. Оперативно-розшукова діяльність проводиться виключно в межах правового поля, на підставі КПК України і спеціальних законів, які і передбачають процесуальний порядок закріплення зібраних органом дихання. Про що свідчить, зокрема, у даній справі складений 8.02.2006 року о\у ВДСБЕЗ Дарницького РУ ГУ МВС України в м.Києві ОСОБА_6. відповідно до вимог ст.ст. 127, 190 КПК України протоколу огляду грошових коштів (а.с.4).
7
В матеріалах справи на а.с. 28 міститься протокол добровільної видачі, складений о\у ВДСБЕЗ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, ОСОБА_6. про добровільну видачу ОСОБА_2. 8.02.2006 року в присутності понятих мікрокасети „Соні" МС -90 з записом розмови між нею та ОСОБА_1. В цьому протоколі містяться виправлення в датах щодо його складання, запису розмови та даті видачі. Ці виправлення посадовою особою, яка склала протокол не оговорені. В протоколі відсутні дані, на якому саме пристрої здійснювався цей запис, звідки цей пристрій у ОСОБА_2. із врахуванням звернення ОСОБА_2. у правоохоронні органи із заявою про злочин, який готується. Ці обставини, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, підлягають з"ясуванню із врахуванням перевірки версії захисту ОСОБА_1, яка заперечувала приналежність її голосу на цій касеті, монтаж її голосу на плівці та фальсифікацію доказів по справі. Згідно протоколу прослуховування аудіо запису від 10.02.2006 року, який здійснювався на протязі години, в період з 18 до 19 години (а.с.29-30), він містить зазначення про нерозбірливий текст. Тому після з"ясування вищевказаних обставин, по справі слід вирішити питання про проведення фоноскопічної експертизи.
Як зазначено в протоколі, огляд місця події 8.02.2006 року проводився за допомогою відеозйомки на відеокамеру „Націонал" та касету за номером Е60 (а.с.9).
Як вбачається з матеріалів справи, захисник в ході досудового слідства неодноразово, в тому числі при виконанні вимог ст.218-220 КПК України подавав клопотання про доповнення досудового слідства, в яких вказував на порушення вимог КПК України при приведенні вищевказаних опертивно-розшукових і слідчих дій, вимагав долучити відеокасету проведення огляду місця події в якості речового доказу, оглянути її (а.с. 187-191,222-223). Проте у задоволенні клопотання слідчим було безпідставно відмовлено, з посиланням, зокрема, на те, що відеокасета з записом огляду місця події від 8.02.2006 року не розцінюється слідством як речовий доказ. Зазначене вказує про однобічність і упередженість органу досудового слідства, порушення ним вимог ст.ст. 22, 64 КПК України, порушення права ОСОБА_1 на захист. Колегія суддів вважає правильною вказівку суду першої інстанції про необхідність слідчим відшукати, оглянути, приєднати до матеріалів даної справи вказану відеокасеті Е60 в якості речового доказу і дати встановленим даним належну юридичну оцінку.
Про порушення органом досудового слідства права ОСОБА_1 на захист свідчить і ті обставини, що 14.02.2006 року захистом обвинуваченої була подана скарга на адресу прокурора Дарницького району про незаконні дії слідчого прокуратури ОСОБА_7 та його відвід. Ця скарга органом досудового слідства до справи долучена не була. Дану скаргу прокуратура отримала 20.02.2006 року. І лише 20.03.2006 року на дану скаргу була дана відповідь-відмова в задоволенні відводу слідчого, а 27.03.2006 року було закінчено досудове слідство, що фактично позбавило обвинувачену ОСОБА_1
8 права оскаржувати дану відмову до вищестоящого прокурора відповідно до вимог ст.40 Конституції України, ст.ст.234,236 КПК України. Крім того, слід зазначити й про те, що згідно постанови від 8.02.2006 року по даній кримінальній справі була створена слідчо-оперативна група, старшим групи призначено слідчого прокуратури ОСОБА_7., якому захист і обвинувачена 14.02.2006 року заявили відвід. Разом з тим, з даною постановою ОСОБА_1. була ознайомлена лише 27.03.2006 року, тобто в день закінчення досудового слідства, що є порушенням права ОСОБА_1 на захист та є підставою для направлення справи на додаткове розслідування для їх усунення (а.с.2,185,246-249). Твердження апелянта про те, що заява про відвід слідчого ОСОБА_7 була належним чином розглянута, колегія суддів вважає необгрунтованими.
В ході додаткового розслідування підлягають перевірці твердження обвинуваченої і захисту, викладені в вищезазначених скаргах на адресу прокурора Дарницького району, про порушення права ОСОБА_1 на захист при затриманні останньої та позбавлення її права на побачення із захисником до першого допиту, з витребуванням даних, на які посилається захисник щодо його повідомлення про порушення цих прав ОСОБА_1 по телефонній лінії «02», та про застосування до ОСОБА_1 недозволених методів слідства з боку працівників міліції та прокуратури, як правильно дійшов висновку суд першої інстанції.
Як вказував захисник у скарзі на незаконні дії слідчого від 14.02.2006 року (а. с. 249), ОСОБА_1 після затримання заперечувала свою причетність до інкримінованого злочину, про що зазначила в протоколі огляду місця події. Однак, надалі у ОСОБА_1, яка утримувалася в кімнаті затриманих Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, почалася менструація, під час якої вона опинилася без будь-яких засобів жіночої гігієни. Перебуваючи у хворобливому стані, будучи позбавленою будь-яких засобів жіночої гігієни під час менструації та під тиском погроз та обіцянок співробітників міліції та прокуратури, ОСОБА_1. змушена була себе оговорити. Незважаючи на такі твердження обвинуваченої і захисту, вони залишилися поза увагою слідчого і прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, предметом перевірки не були, процесуальне рішення з даного питання компетентним органом не було прийнято. Слідчим було лише відмовлено у задоволенні клопотання щодо проведення перевірки стану здоров»я затриманої ОСОБА_1, що також вказує на порушення прав ОСОБА_1 на захист і свідчить про неповноту досудового слідства.
ОСОБА_1. будучи допитаною в якості обвинуваченого 10.02.2006 року в присутності захисника зазначила про те, що у розмові з неї прокурором району на неї чинився моральний тиск, а саме ним наводилися приклади про те, що коли людина визнає свою вину та розкаюється, то її відпускають додому, а ОСОБА_1 терміново потрібно було додому за станом здоров»я, тому що в леї почалися кржтачніднЬ8.02.2006 року і їх вона дуже важко переносить, має проблеми в області гінекології, їй постійно треба
9 переодягатись та мати засоби гігієни (а.с. 120-125). Приймаючи до уваги те, що доводи ОСОБА_1 про застосування до неї недозволених методів слідства, органом досудового слідства не перевірені, колегія суддів вважає, що за таких обставин, суд обґрунтовано направив справу прокурору міста Києва для організація проведення додаткового розслідування, в ході якого в тому числі підлягають перевірці доводи захисту і обвинуваченої про застосування до останньої працівниками прокуратури Дарницького району м. Києва недозволених методів слідства.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про необхідність перевірити на предмет законності прийнятих органом досудового слідства процесуальних рішень щодо ОСОБА_2., ОСОБА_5. та прийняття процесуального рішення про наявність або відсутність в діях ОСОБА_3. складу кримінально-карного діяння у зв»язку з показаннями ОСОБА_4 і ОСОБА_3 в ході досудового і судового слідства про те, що ОСОБА_3 був обізнаний про злочинні дії ОСОБА_1, яка запропонувала надати їй 300 доларів США за реєстрацію шлюбу за скороченим терміном, та дав ОСОБА_2. 300 доларів США як хабар для подальшого вручення ОСОБА_1. (а.с.449).
В ході додаткового розслідування підлягають з»ясуванню і усуненню
істотні суперечності в показаннях свідків ОСОБА_2. і ОСОБА_3., які
мають значення для встановлення істині у справі, щодо підстав реєстрації їх
шлюбу за скороченим терміном і надання ОСОБА_1. хабара за
скорочення терміну без поважних причин, про що правильно вказав суд у
постанові. Зокрема, в ході досудового слідства ОСОБА_3 вказував
про те, що 3.02.2006 року в приміщенні відділу реєстрації актів цивільного
стану Дарницького районного управління юстиції в м. Києві» він писав заяву
разом з ОСОБА_2. про реєстрацію шлюбу за скороченим терміном, в якій
вказував поважну причину - вагітність ОСОБА_2. В судовому засіданні
ОСОБА_3 зазначив про те, що на момент подачі заяви 3.02.2006 року
його наречена ОСОБА_2. була вагітна. ОСОБА_2. в суді заперечувала, що була у
стані вагітності. В подальшому зазначила, що в січні 2006 року була вагітна
(а.с.449 зворот, 452 зворот). Обставини щодо причини реєстрації шлюбу між
ОСОБА_4 і ОСОБА_3 за скороченим терміном підлягають додатковій
перевірці, із врахуванням вищевикладеного і встановлених слідством
обставин написання ОСОБА_5 заяви від імені ОСОБА_4 і ОСОБА_3
3.02.2006 року про реєстрацію шлюбу за скороченим терміном із
зазначенням ОСОБА_5 іншої поважної причини, вчинення нею за останніх
підпису і отримання нріто 100 гривень (а.с.60).
Доводи прокурора про те, що розбіжності в показаннях ОСОБА_4 і ОСОБА_3 щодо їх спільного життя не є об»єктом судового розгляду, колегія суддів вважає необгрунтованим із врахуванням пред»явленого ОСОБА_1 обвинувачення та покладеного на слідчі органи та суд обов»язку
10 повно, всебічно і об»єктивно розглядати всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом.
Доводи прокурора про те, що відсутні підстави для направлення справи на додаткове розслідування, оскільки суд мав змогу усунути неповноту та неправильність досудового слідства під час судового розгляду в порядку ст.315-1 КПК України, є неспроможними.
За змістом чинного законодавства суд має змогу усунути виявлені недоліки в порядку ст. 315-1 лише за клопотанням сторін. Як видно з протоколу судового засідання, сам прокурор, як сторона судового розгляду, питань про витребування та дослідження вказаних та інших доказів, проведення інших слідчих дій перед судом не ставив, хоча такий обов'язок згідно зі ст. 16-1 КПК України, лежить на ньому, що свідчить про неналежне виконання ним вимог ст. ст. 22, 64, 65 КПК України.
Перевіривши наведені в постанові підстави направлення справи на додаткове розслідування, колегія суддів вважає, що вказана неповнота та неправильність досудового слідства не можуть бути усунуті в судовому засіданні із врахуванням проведення слідчих дій в значному обсязі, спрямованих на збирання нових доказів. Аналіз підстав повернення справи на додаткове розслідування також свідчить, що можливість усунення вказаної неповноти та неправильності досудового слідства у справі не вичерпано.
Враховуючи вищевказане колегія суддів вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, а апеляція прокурора не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК, колегія суддів, -
ухвалила:
Постанову Дарницького районного суду від 22 жовтня 2007 року про направлення кримінальної справи по обвинуваченнюОСОБА_1 за ч. 2 ст. 368 КК України прокурору м. Києва для проведення додаткового розслідування залишити без змін, а апеляцію прокурора Перепелиці К.І., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, -без задоволення.