Справа № 11-а-423/08 Категорія КК: ст. 190 ч.2

Головуючий у першій інстанції:      Павленко О.П.

Доповідач в апеляції:                Лагнюк М.М.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2008р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах у складі

Апеляційного суду м. Києва:

головуючого, судді

судців

за участю прокурора

Лагнюка М.М.

Верховець Т.М. та Бовтрук В.М.

Власова І.B.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 28 грудня 2007 року,

яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с Дібрівка Тетіївського району Київської області, громадянин України, проживає у м. Києві АДРЕСА_1, судимий:

1.       04 березня 1996 року вироком Ватутінського районного суду м. Києва за ст. 144 ч.2 КК України 1960 року на 3 роки позбавлення волі із застосуванням ст. 46-1 КК України на 2 роки;

2.       14 червня 2001 року вироком Ватутінського районного суду м. Києва за ст. 143 ч.2 КК України 1960 року на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією майна;

3.       03 вересня 2002 року вироком Деснянського районного суду м. Києва за ст. 185 ч.2 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнився по відбуттю покарання 17 листопада 2004 року, -

засуджений за ст. 190 ч.2 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 797 гривень в рахунок відшкодування шкоди.

2

Згідно вироку ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 12 жовтня 2007 року близько 17 години 30 хвилин, знаходячись на території ринку«Лук'янівський», що знаходиться на вул. Мельникова, 1 в м. Києві, повторно, шляхом обману заволодів майном ОСОБА_2. При цьому він під час розмови з ОСОБА_2 попросив у останньої її мобільний телефон марки «Самсунг-Е250» для прослуховування музики. Не підозрюючи про дійсні наміри ОСОБА_1., потерпіла передала йому свій мобільний телефон в якому була флеш картка на 1 гігабайт та сім-картка мобільного оператора «Діджус» та продовжила займатися своїми справами, а ОСОБА_1., скориставшись цим, з місця вчинення злочину зник, завдавши потерпілій ОСОБА_2. шкоду на загальну суму 797 гривень 63 копійки.

В апеляції засуджений ОСОБА_1. просить вирок змінити в частині призначення покарання. Вказує, що суд першої інстанції не врахував обставини, що пом'якшують покарання, і призначив занадто суворе покарання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції та просив вирок залишити без зміни, провівши судові дебати, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1. у вчиненні злочину при обставинах, викладених у вироку, ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та перевірених судом за згодою учасників судового розгляду в порядку ч. З ст. 299 КПК України доказах, в тому числі показаннях засудженого, який повністю визнав свою вину і в апеляції не заперечується.

'Кваліфікація дій засудженого за ст. 190 ч.2 КК України, що виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайстві), вчиненому повторно є правильною і також не оспорюється.

Твердження засудженого про суворість призначеного покарання не обґрунтоване, оскільки, як видно з вироку, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його відношення до злочину, всі обставини по справі і призначив ОСОБА_1 покарання, яке за своїм видом і розміром відповідає вимогам закону і є необхідним для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

. :, Враховуючи особу, засудженого ОСОБА_1., який раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення йому покарання.

За таких обставин апеляцію засудженого ОСОБА_1. залишає без задоволення. .   Враховуючи викладене та керуючись ст. ст, 365, 366 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

апеляцію засудженогоОСОБА_1 залишити без

задоволення а вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 28 грудня 2007 року

щодо нього без зміни.