Справа № 11а-425/2008 Категорія КК:    ст. 309 ч.2

Головуючий у першій інстанції:  Кормушин К.О.

Доповідач в апеляції:                   Лагнюк М.М..  

УХВАЛА  

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2008 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного_: суду м. Києва у складі:

головуючого, судді

суддів

за участю прокурора

Лагнюка М. М.

Верховець Т.М. та Бовтрук В.М.

Власова І.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2008 року,

яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с Привокзальне Ямпільського району Сумської області, громадянин України, зареєстрований у АДРЕСА_1, судимий:

1.  19.08.2001 року вироком Ямпільського районного суду Сумської області за ч.1 ст. 307 КК У країн на 3 роки позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 рік 6 місяців;

2.              09.06.2003 року вироком Середино-Будського районного суду Сумської області за ч.3 ст. 185 КК України остаточно із застосуванням ст. 71 КК України на 4 роки , звільнений умовно-достроково постановою Конотопського міськрайсуду Сумської області 23.11.2006 року на 3 місяці 12 днів -

засуджений за ст.309 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі.

Згідно вироку, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 09 вересня 2007 року близько 20 години в тамбурі електропоїзду сполученням «Хутір-Михайлівський-Київ» незаконно за 30 гривень придбав у невстановленої слідством особи наркотичний засіб канабіс, який, зберігаючи у правій задній кишені джинсів, перевіз до м. Києва, де на станції метро «Золоті Ворота» був затриманий працівниками міліції, які вилучили в нього цей наркотичний засіб.

2

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить змінити вирок та пом'якшити йому покарання. Вказує, що судом першої інстанції не було враховано визнання ним вини та щире каяття у вчиненому.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора про залишення апеляції без задоволення, а вироку без зміни, провівши судові дебати, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1. у вчиненні зазначеного злочину при обставинах, викладених у вироку, ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та перевірених судом за згодою учасників судового розгляду в порядку ч.З ст. 299 КПК України доказах, в тому числі показаннях засудженого, який повністю визнав свою вину і в апеляції ним не заперечується.

Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1. за ч.2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, перевезення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, вчинене повторно є правильною і також в апеляції не оспорюються.

При обранні покарання суд обгрунтовано виходив зі ступені тяжкості вчиненого злочину та особи винного, врахував всі наявні та передбачені законом обставини по справі в тому числі і його щире каяття та призначив покарання яке відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідними і достатніми для його виправлення та попередження нових злочинів.

Колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення призначеного покарання з урахуванням тих даних, що ОСОБА_1 вже притягувався до кримінальної відповідальності за злочин пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів і знову вчинив аналогічний злочин, що свідчить про його явне небажання стати на шлях виправлення.

За таких обставин апеляція засудженого задоволенню не підлягає.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2008 року щодо нього - без зміни.