№11а-857/08

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5  березня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних

справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого-судді                Лагнюка М.М.,

суддів                                             Матієк Т.В., Ноздрякова В.М.,

за участю прокурора                    Ременюка Ю.П,

представника цивільного позивача ОСОБА_1,

захисника                                    ОСОБА_2,

засудженого                                ОСОБА_3.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3. на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2007 року,

встановила:

Цим вироком

ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,     уродженець     м.Похвистнєво,

Куйбишевської  області,  Російської Федерації,  без

реєстрації на  Україні,  проживає в м.  Гостомель,

АДРЕСА_1, білорус,

громадянин України,  освіта вища,  одружений,  не

працює, раніше не судимий

засуджений за ст. 191 ч. 4 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на

1  рік 3  місяці 24 дні обмеження волі. На підставі ст.  72 КК України

зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення в

період  з  28.02.2007  року  по  25.10.2007  року,  перевівши  покарання  із

співвідношення 1 день позбавлення волі на 2 дні обмеження волі.

Зазначеним вироком стягнуто з ОСОБА_3. на користь ЗАТ "Перспектива" матеріальну шкоду в сумі 7067 грн.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3. обрано у вигляді підписки про невиїзд.

Як встановив суд, ОСОБА_3, обіймаючи посаду голови правління - генерального директора ЗАТ «Перспектива», тобто будучи службовою   особою,   постійно   виконуючою   організаційно-розпорядчі   і

2 адміністративно господарські^_обов»язки, в період часу з г4~травнягтю~ТСГ липня 2002 року заволодів шляхом зловживання своїм службовим становищем майном З AT «Перспектива», а саме: 2 кухонні машини, вартістю 280 грн., газова колонка ВПГ-19, вартістю 468 грн., меблі, а саме 10 стільців, вартістю1728 грн., 4 столи, вартістю 1330 грн.. 2 плечики, вартістю 2 грн., загальною вартістю 3060 грн., телевізор TV21" ORION MIRACLE 2101, вартістю 1.380 грн., і телевізор Tv21" PHILIPS 21PT1542/58, вартістю 999,0 грн., загальною вартістю 2379 грн., а всього на загальну суму 6187 грн, що становить великий розмір.

В апеляції засуджений просить вирок суду скасувати, а справу закрити, посилаючись на те, що майном ЗАТ «Перспектива» на загальну суму 6187грн. він не заволодівав, а передав це майно у 2002 році на підставі актів на склад головному інженеру ОСОБА_4, про що надав суду ксерокопії даних актів прийому-передачі. Проте суд будь-якої оцінки доказам його невинуватості у вироку не дав та не врахував їх, що призвело до постановления незаконного обвинувального вироку, яким його було засуджено за вчинення злочину, який він не скоював. Крім того, апелянт зазначає про те, що суд не звернув увагу на ті обставини, що на момент його звільнення 31.01.2003 року з ЗАТ "Перспектива" жодних матеріальних претензій до нього як генерального директора підприємством пред'явлено не було. Тому вважає, що результати ревізії, проведеної у серпні-вересні 2004 року, інвентаризації у вересні 2004 року, та інші ревізії та аудиторські перевірки не можуть бути доказом його вини, оскільки посадові особи ОСОБА_5 як в.о. генерального директора та ОСОБА_6. як голова правління - генеральний директор мали право протягом 20 місяців розпоряджатися майном підприємства, в тому числі і тим, що вказане у вироку суду.

Також, апелянт вказує на те, що показання свідка ОСОБА_5, дані на досудовому слідстві, суперечать показанням, які вона дала в суді. Проте суд причини суперечностей в її показаннях не з»ясував, а навів у вироку її показання вибірково. Суд безпідставно взяв до уваги показання свідка ОСОБА_7., які повністю суперечать показанням ОСОБА_5, наданими нею під час судового слідства щодо місця знаходження майна, про яке зазначено у вироку. На думку засудженого, суд неправильно розглянув цивільний позов, задовольнивши позов на суму 7067 грн., всупереч пред»явл енному обвинуваченню про заподіяння ЗАТ «Перспектива» шкоди на суму 6187 грн. Своє рішення в частині задоволення цивільного позову суд не мотивував.

Також, в апеляції засуджений просить скасувати обрану щодо нього міру запобіжного заходу.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого і захисника, які підтримали апеляцію, пояснення прокурора, який вважав, що апеляція підлягає частковому задоволенню, а вирок суду скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, оскільки суд в порушення вимог ст.334 КПК алібі ОСОБА_3 щодо передачі майна ОСОБА_4 не

3

перевірив і оцінки не дав допустивши неповноту судового слідства, пояснення представника цивільного позивача, яка вважала вирок суду законним і обґрунтованим, виступи учасників процесу в судових дебатах та останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає до задоволення частково, вирок _суду слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 323 суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Підставою для скасування вироку суду першої інстанції згідно з п.1 ч.1 ст.367, 368 КПК України є однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства. Однобічним або неповним визнається дізнання, досудове чи судове слідство в суді першої інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, з»ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_3. допустив неповноту і однобічність судового слідства, яка полягає в тому, що суд не дослідив версію підсудного і захисту про передачу у 2002 році ОСОБА_3. майна, заволодіння яким йому інкримінується, головному інженеру ОСОБА_4

Так, як вбачається з протоколу судового засідання, судом було задоволено клопотання захисника засудженого ОСОБА_3. -ОСОБА_2 про долучення до матеріалів справи, зокрема ксерокопії акту прийому-передачі електроапаратури від 22.07.2002 року, отриманої згідно довіреності ИАР № 216956 від 10.07.2002 року, згідно з яким телевізор TV21" ORION вартістю 1.380 грн. і телевізор TV21" PHILIPS вартістю 999,0грн. були здані на склад головному інженеру ОСОБА_4; ксерокопії акту прийому-передачі малоцінного інвентарю від 22.05.2002 року, отриманого по довіреності ИАР № 216941 від 21.05.2002 року, згідно з яким меблі на суму 3058грн. (стільці 10 шт. на суму 1728 грн. і столи 4 шт. на суму 1330 грн.) були здані на склад головному інженеру ОСОБА_4; ксерокопія акту від 17.12.2002 року про передачу ОСОБА_4 у рахунок заборгованості по заробітній платні майна в кількості 16 одиниць, в тому числі 2-х телевізорів, стола і 10-ти стільців. Дані ксерокопії актів були долучені до матеріалів справи і досліджені в судовому засіданні (а.с. 120,136-130, 303 т.4).

Разом з тим, в супереч вимогам ст.22 КПК України питання щодо достовірності даних, які містяться у ксерокопіях цих актів, суд не досліджував, та оцінки версії підсудного і захисту про непричетність ОСОБА_3 до інкримінованого злочину у вироку не дав. з»ясування

4

свідчить про неповноту    судового слідства, як обґрунтовано зазначив^-

засуджений в апеляції. Вказана неповнота не може бути усунута апеляційною

інстанцією, оскільки відсутні висновки суду першої інстанції щодо алібі

ОСОБА_3. Вказане свідчить   про незаконність   вироку суду, який

підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий   розгляд, в

ході якого слід перевірити алібі ОСОБА_3. ( а.с.330-332 т.4).

Заслуговують на увагу й доводи засудженого про наявність істотних суперечностей в показаннях свідка ОСОБА_5, які вона давала на досудовому слідстві і в суді першої інстанції, і які суд вибірково поклав у вирок, як доказ винуватості ОСОБА_3.

Під час допиту ОСОБА_5 в якості підозрюваної від 19.04.2005 року за участю її захисника вона показала, що дві кухонні машини КМ-к, газова колонка ВПГ-19, два телевізора купувалися за особистим розпорядженням ОСОБА_3. для укомплектування дитячого кафе, яке знаходиться по вул. Мартиросяна, 16/14 в м. Києві. Контроль за доставкою, вказаних товарно-матеріальних цінностей здійснював безпосередньо ОСОБА_3 як генеральний директор ЗАТ "Перспектива". Крім того, ОСОБА_5 вказувала на те, що крім інших товарно-матеріальних цінностей, таке майно як дві кухонні машини КМ-4, газова колонка ВПГ-19, два телевізора, меблі; в асортименті, на підставі первинних документів від підприємств-постачальників поступали на адресу ЗАТ "Перспектива", та одразу згідно усного розпорядження ОСОБА_3 поступали на адресу кафе, яке знаходилося за адресою вул. Мартиросяна, 16/14 в м. Києві. ОСОБА_5 зазначала, що особисто вона не перевіряла знаходження вказаного майна саме в кафе, і, крім того, вказувала, що згідно з наказом № 22 від 28:05.2002 року ключі від офісних та складських приміщень необхідно було передати ОСОБА_3. (а.с. 156-166 т.1).

В судовому засіданні ОСОБА_5 пояснила суду, що матеріально-відповідальною особою на ЗАТ «Перспектива" була головний інженер ОСОБА_4, всі матеріальні цінності знаходилися на складах, та ніхто крім ОСОБА_4 ними не займався. ОСОБА_4 отримувала все майно на підставі актів. ОСОБА_5 вказувала на те, що жодних претензій до ОСОБА_3. не було, на момент його звільнення всі матеріальні цінності знаходилися на складах по АДРЕСА_2 в м. Києві, в кафе нічого не було, оскільки там робився ремонт, (а.с. 226-227 т. 4).

Причини вказаних суперечностей у показаннях ОСОБА_5, зокрема щодо місця знаходження вищевказаного майна та особи, у віданні якої воно знаходилося, судом з»ясовані не були, не зважаючи на те, що усунення вказаних розбіжностей має суттєве значення для встановлення істини у справі. Проте, суд у вироку, як вірно вказує в апеляції засуджений, навів її показання вибірково, що є неприпустимим.

При новому судовому розгляді слід перевірити доводи засудженого про наявність суперечностей в показаннях свідків ОСОБА_8, ОСОБА_7. і ОСОБА_5  в суді щодо встановлення місця    знаходження майна ЗАТ

5 «Перспектива»   в   сумі   6187   грн,   яке   інкриміновано   ОСОБА_3 стороною обвинувачення.

Заслуговують на увагу і посилання засудженого в апеляції на невідповідність вироку суд фактичним обставинам справи в частині задоволення цивільного позову. Суд визнав ОСОБА_3 винним у заволодінні майном товариства «Перспектива» шляхом зловживання своїм службовим становищем на суму 6187 грн., а позов задовольнив в розмірі 7067 грн., при цьому своє рішення взагалі не мотивував в супереч вимогам ст.334 КПК України, що також свідчить про незаконність вироку суду.

Враховуючи вищевикладене, постановлений щодо ОСОБА_3. вирок суду слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, під час якого необхідно з урахуванням викладених в апеляційній скарзі доводів всебічно, повно і об'єктивно дослідити докази, дати їм належну оцінку та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Із врахуванням того, що ОСОБА_3. обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, підстав для скасування ОСОБА_3. міри запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає, тому апеляція ОСОБА_3 в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 365,366,382 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_3. задовольнити частково.

Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2007 року щодо ОСОБА_3 скасувати, кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому   складі

суду.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3. у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання залишити без зміни.