Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Стоілова Т.В.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
03 березня 2009 року Справа № 2а-21/09/0529
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,
при секретареві Кірсановій М.В.,
за участю позивача ОСОБА_1
розглянула апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради на постанову Красноармійського міськрайонного суду від 13 січня 2009 року у справі № 2а-21/09 (2а-205/08) за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради про визнання неправомірною відмови про виплату разової грошової допомоги та стягнення недоотриманої суми допомоги, і
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Красноармійського міськрайонного суду від 13 січня 2009 року позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради )далі - УПСЗН) про визнання неправомірною відмови про виплату разової грошової допомоги та стягнення недоотриманої суми допомоги задоволені в повному обсязі: визнані неправомірними дії відповідача щодо відмови в виплаті позивачеві одноразової щорічної грошової допомоги за 2008 рік відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», стягнуто з відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача недоотриману одноразову щорічну грошову допомогу за 2008 рік в сумі 3017,0 грн.
Не погодившись з таким судовим рішенням УПСЗН подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце апеляційного перегляду справи сповіщений належним чином, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Позивач в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач є учасником війни інвалідом 3 групи і згідно частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком. Суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути недоплачену разову грошову щорічну допомогу до 5 травня за 2008р., керуючись Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки заборгованість утворилася внаслідок неправомірних дій відповідача.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевірила доводи апеляційної скарги за матеріалами справи і вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що позивач є інвалідом війни 3 групи, що підтверджено посвідченням НОМЕР_1 (а. с. 3), у зв'язку з чим та відповідно до вимог ч. 5 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Позивачеві виплачена допомога у розмірах передбачених Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» в сумі 350,0 грн.(а.с.5).
Статтею 2 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” визначено, що законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього закону та інших актів законодавства України; права та пільги для ветеранів війни, встановлені раніше законодавством України, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни; нормативні акти органів державної влади, які обмежують права і пільги ветеранів, передбачені цим законом є недійсними
Крім того, ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод»
Зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в ч. 5 ст. 13 “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” про виплату разової грошової допомоги у розмірі визначеним Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
Посилання відповідача на необхідність застосування Закону „Про державний бюджет» на 2008 р. та на вищу юридичну силу даного Закону над Законом, який надав позивачеві певне майнове право, є безпідставним, таким, що суперечить діючому законодавству і Конституції, засадам адміністративного судочинства, оскільки ст. 22 Конституції України передбачає, що конституційні права та свободи гарантуються законом і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Посилання відповідача на ту обставину, що виплата вказаної грошової допомоги здійснена в межах фінансування, передбаченого державним бюджетом на 2008 р., є також безпідставним, оскільки факт відсутності коштів не є сам по собі підставою для звуження змісту існуючого у позивача права на отримання грошової допомоги і не є підставою для звільнення відповідача від виплати допомоги у передбаченому законом розмірі.
В даному випадку є суперечність стосовно визначеності розміру даної грошової допомоги в двох різних Законах. Враховуючи рішення Конституційного суду, наведене вище, а також приймаючи до уваги вимоги Конституції України щодо верховенства права і заборони щодо звуження іншими законами змісту вже встановлених законом прав, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку має виконуватись Закон, який встановив конкретне право, і таке право не може бути обмежене іншим законом, в тому числі і законом „Про державний бюджет".
Отже, суд першої інстанції правильно стягнув з відповідача на користь позивача недоплачену суму разової щорічної грошової допомоги, застосував ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 13 Закону України «“Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Відповідно до ст. 3 Конституції України «Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави».
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Апеляційний перегляд справи здійснений в межах заявленої апеляційної скарги.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалене судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Красноармійського міськрайонного суду від 13 січня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської міської ради про визнання неправомірною відмови про виплату разової грошової допомоги та стягнення недоотриманої суми допомоги залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий:
Судді: