Справа № 2-643/10

Провадження № 2-643/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.07.2010 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Карпушина Г.Л.; при секретарі - Пільщиковій І.І.., розглянувши у судовому засіданні в залі суду справу за позовом Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

АБ «Полтава-банк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості. Вказували, що згідно кредитного договору № 124 від 02 жовтня 2008 року позивачем було надано споживчий кредит ОСОБА_1 в сумі 9997 грн. строком на 18 місяців з 02 жовтня 2008 року по 01 квітня 2010 року зі сплатою 20 % річних та зі сплатою 0,96 % щомісячно від початкової суми кредиту винагороди в доходи банку на умовах визначених договором.

В забезпечення повернення кредиту та відсотків за користування ним в строки встановлені кредитним договором позивач уклав договір поруки № 124 від 02 жовтня 2008 року з ОСОБА_2, яка несе солідарну відповідальність.

В порушення умов кредитного договору відповідач не сплачує суму кредиту, комісій та відсотків за користування ним відповідно до графіку погашення заборгованості по кредиту, чим порушує п. 1.1. та п. 4.2.1. кредитного договору № 124 від 02 жовтня 2008 року. Керуючись п. 4.3.2. даного кредитного договору 13 січня 2010 року відповідачам була надіслана вимога про усунення порушень зобов’язань по кредитному договору. На даний час вимога по погашенню кредиту не виконана.

Станом на 02 червня 2010 року загальна заборгованість ОСОБА_1 по отриманому кредиту перед позивачем згідно кредитного договору № 124 від 02 жовтня 2008 року з врахуванням відсотків за користування та пені, складає 4170 грн. 97 коп.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 змінені позовні вимоги в сумі 870 грн. 97 коп. підтримав в повному обсязі та прохав їх задовольнити. Одночасно прохав стягнути з відповідачі судові витрати.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилися, але подали письмові заяви з проханням справу слухати у їх відсутність, змінені позовні вимоги визнали повністю та не заперечували проти їх задоволення.

Суд, врахувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, належно оцінивши всі зібрані по справі докази, прийшов до висновку, що позов АБ «Полтава-банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення заборгованості підлягає до задоволення в повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення передбачені для договорів позики.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Обов’язок боржника сплачувати проценти, передбачено ст. 536 ЦК України.

Судом встановлено, що між сторонами мається зобов’язання, яке виникло з кредитного договору № 124 від 02 жовтня 2008 року. Згідно даного договору позивач надав відповідачу ОСОБА_1 в кредит грошові кошти в сумі 9997 грн. строком на 18 місяців з 02 жовтня 2008 року по 01 квітня 2010 року зі сплатою 20 % річних та 0,96 % щомісячно від початкової суми кредиту винагороди в доходи банку. Згідно договору поруки № 124 від 02.10.2008 року ОСОБА_2 є поручителем ОСОБА_1, тобто прийняла на себе зобов’язання при невиконанні ОСОБА_1 своїх зобов’язань перед позивачем.

Перевіркою законності кредитного договору та договору поруки укладених між сторонами встановлено, що вони укладені з додержанням вимог чинного законодавства, а тому є законними та можуть бути підставою для виникнення зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язані встановлений (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що згідно п. п. 1.1. та 4.2.1. кредитного договору відповідач ОСОБА_4 повинен погашення кредиту, сплату процентів та комісій проводити щомісячно згідно графіку погашення заборгованості.

Відповідно до ст. ст. 546, 547 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчинюється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Судом встановлено, що в забезпечення повернення кредиту, відсотків та комісії між сторонами 02 жовтня 2008 року укладено договір поруки № 124. Згідно даного договору ОСОБА_2 на добровільних засадах бере на себе зобов’язання перед кредитором відповідати по зобов’язанням позичальника ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору № 124 від 02 жовтня 2008 року в повному обсязі цих зобов’язань. Пунктом 5.3. кредитного договору передбачено сплату відповідачами пені на користь позивача в разі несвоєчасного виконання зобов’язання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: - припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; - зміна умов зобов’язання; - сплата неустойки; - відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Судом встановлено, що відповідачами допущено порушення зобов’язання з їх вини, так як останні погашення кредиту та сплату інших платежів не здійснюють. Позивач відповідно до кредитного договору та закону правомірно звернувся до суду з вимогою погашення кредиту, сплати процентів та пені.

Зважаючи на наявність вини відповідача в порушенні зобов’язання, правові наслідки передбачені ст. 611 ЦК України підлягають виконанню в частині, що передбачена договором та законом. Вимоги позивача: про розірвання договору, стягнення боргу за кредитним договором, який включає суму не погашеного кредиту, проценти та пеню підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Зважаючи на вищевикладене та вимоги Закону, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідачів витрати по оплаті судового збору в сумі 59 грн. 50 коп. та витрат на Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 536, 546-559, 610-611, 614, 624-625, 651, 1048-1050, 1054-1055 ЦК України, суд-

В И РІШИВ:

Позов Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки та мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором грошові кошти в сумі 870 грн. 97 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк» витрати по оплаті судового збору в сумі 59 грн. 50 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Кредитний договір від № 124 від 02 жовтня 2008 року укладений між Полтавським акціонерним банком «Полтава-банк» та ОСОБА_1 вважати розірваним.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий: