Справа № 2-31/10

Провадження № 2-31/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.02.2010 р.

м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судці Карпушина Г.Л.; при секретарі - Пільщиковій 1.1., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказавши, що 22 лютого 2003 року вона вступила до реєстрованого шлюбу з відповідачем. Реєстрація шлюбу була проведена Петрівською сільською радою Хорольського район Полтавської області за актовим записом № 1. Від даного шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Спільне життя з відповідачем не склалося так як відповідач часто вчиняє сварки та ображає позивачку. На даний час сторони хоча і проживають разом, але підстави для збереження сім'ї відсутні.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала і просила розірвати шлюб з відповідачем, витрати при реєстрації розірвання шлюбу покласти на неї.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав та заперечував проти розірвання шлюбу.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, належно оцінивши всі зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов належить задовольнити повністю на підставі слідуючого.

З наданих до суду доказів, встановлено, що спільне життя позивача та відповідача не склалося, шлюб носить формальний характер. За час наданий для примирення, сторони не помирилися.

У відповідності до ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Ч. 1 ст. 110 СК України передбачено право одного із подружжя на пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу.

Ч. 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Зважаючи на те, що ст. 24 СК України гарантовано вільна згода жінки та чоловіка на шлюб, при цьому ст. 56 СК України передбачено право кожного із подружжя припинити шлюбні відносини, яке не може бути порушено шляхом примушування, подальше перебування в шлюбі суперечить інтересам позивачки, на думку суду, не дивлячись на заперечення відповідача, шлюб між сторонами підлягає припиненню шляхом його розірвання.

Витрати пов'язані з реєстрацією розірвання шлюбу слід покласти на позивачку. Майновий спір між сторонами відсутній.

Керуючись ст. ст. 24, 56, 105, 110-112 Сімейного Кодексу України та ст. ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 22 лютого 2003 року Петрівською сільською радою Хорольського району Полтавської області за актовим записом № 1 - розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу стягнути із позивачки ОСОБА_1 державне мито в сумі 17 грн., звільнивши від сплати даного мита відповідача ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення в 10-денний термін з моменту його оголошення до Хорольського районного суду Полтавської області та подання апеляційної скарги в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Полтавської області через Хорольський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження рішення, або в порядку передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий: