донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
23.01.2007 р. справа №29/359
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: |
|
суддів |
, Величко Н.Л. |
|
|
при секретареві судового засідання |
Жильцової О.В. |
|
|
за участю представників сторін: |
|
від позивача: |
не з"явились, |
від першого відповідача: від другого відповідача: |
Панфілова М.Ю. - довір. від 22.01.07р. №1287/10/10-013-5, Кирилюк А.С. - довір. від 03.01.07р. №40/2с |
|
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу |
Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк |
|
|
на постанову господарського суду |
Донецької області |
|
|
від |
12.12.2006 року |
|
|
по справі |
№29/359 |
|
|
за позовом |
Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк |
до |
1. Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецьк 2. Головного Управління Державного казначейства України в Донецькій області |
про |
утримання з Державного бюджету України суми зайво сплаченого єдиногоподатку |
ВСТАНОВИВ:
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 м. Донецьк звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька та Відділення Державного казначейства у Калінінському районі м. Донецька про утримання з державного бюджету України через Відділення Державного казначейства у Калінінському районі м. Донецька зайво сплаченого єдиного податку за 2004 рік в розмірі 525 грн. 61 коп.
Клопотанням від 13.11.2006р. позивач збільшив розмір позовних вимог та просить утримати з державного бюджету через Відділення Державного казначейства у Калінінському районі м. Донецька суму зайво сплаченого єдиного податку в розмірі 525 грн. 61 коп. та з бюджетного рахунку, призначеного для утримання державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька суму штрафу в розмірі 525 грн. 61 коп.
За клопотанням Управління Державного казначейства у Калінінському районі м. Донецька ухвалою від 30.11.2006р. замінений другий відповідач -Відділення Державного казначейства у Калінінському районі м. Донецька на його правонаступника -Головне Управління Державного казначейства України в Донецькій області.
Заявою від 07.11.2006р. позивач відмовився від позовних вимог щодо утримання з державного бюджету зайво сплаченого єдиного податку в сумі 525 грн. 61 коп. у зв'язку з поверненням відповідачами зазначеної суми.
Постановою господарського суду Донецької області від 12.12.2006р. у справі № 29/359 (суддя Гончаров С.А.) в задоволені позовної заяви відмовлено.
Приймаючи постанову господарський суд виходив з того, що положення Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, в тому числі і щодо відповідальності за несвоєчасне повернення зайво сплаченого податку з доходів фізичних осіб, стосуються виключно податку з доходів фізичних осіб та не можуть бути розповсюджені на єдиний податок. Крім того, в постанові суду зазначено, що Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва” відповідальність за несвоєчасне повернення зайво сплаченого єдиного податку у вигляді штрафу не передбачена. Не передбачена така відповідальність щодо єдиного податку і будь-якими іншими законами, що регулюють питання повернення зайво та надміру сплачених податків, зокрема, Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Позивачем подана апеляційна скарга про скасування постанови суду через не застосування норм матеріального права.
Оскаржуючи постанову суду скаржник посилається на те, що при встановлені обставин справи судом не враховані вимоги п.1.14 та 1.19 ст. 1 Закону “Про податок з доходів фізичних осіб”, оскільки зазначені норми не розподіляють поняття податку з доходів самозайнятої особи на які -небудь види або підвіди податку в залежності від вибору такою особою способу оподаткування. Тому єдиний податок є податком з доходів самозайнятої особи і відповідно на нього розповсюджується дія Закону, в тому числі і в частині застосування штрафу за несвоєчасне повернення.
Крім того, зазначає, що Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва” та Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не передбачене застосування штрафу та повернення зайво сплаченого єдиного податку, тоді як зайво сплачений податок повернений суб'єкту господарювання. Тому скаржник дійшов висновку, що чинним законодавством не передбачено ніякої заборони або обмеження в частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасне повернення зайво сплаченого єдиного податку.
Заявник скарги посилається, також, на п.п.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки вважає, що при вирішені спору повинні бути застосовані норми зазначеного пункту.
ДПІ апеляційну скаргу не визнає, оскільки Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” відповідальність за несвоєчасне повернення зайво сплачених сум податку у вигляді штрафу не передбачена, як не передбачена така відповідальність щодо єдиного податку іншими законами, що регулюють питання повернення зайво та надмірно сплачених податків.
Управління Державного казначейства у Калінінському районі м. Донецька доводи наведені апеляційній скарзі відхиляє, оскільки постанова господарського суду є обґрунтованою і ухвалена згідно норм матеріального та процесуального права, на підставі всебічно з'ясованих обставин справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила.
Постановою господарського суду Донецької області від 23.06.2006р. по справі № 2/149, яка ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 01.08.2006р. по цій справі залишена без змін, відмовлено у задоволенні позову ДПІ у Калінінському районі м. Донецька до суб'єкта господарювання ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 674 грн. 39 коп. на користь місцевого бюджету.
Постановою від 23.06.2006р. та ухвалою від 01.08.2006р. по справі № 2/149 встановлено, що податковим органом не доведений як факт отримання ОСОБА_1 свідоцтва про сплату єдиного податку, так і статусу ОСОБА_1, як суб'єкта спрощеної системи оподаткування за період з січня 2005р. по червень 2005р.
Тому 16.10.2006р. позивач звернувся до відповідача с заявою про повернення у десятиденний термін зайво сплаченого єдиного податку у сумі 525 грн. 61 коп., на його розрахунковий рахунок.
Заява позивача державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька була задоволена - сума зайво сплаченого єдиного податку в розмірі 525 грн. 61 коп. перерахована на розрахунковий рахунок ОСОБА_1, що підтверджено випискою з особового рахунку позивача, у якому обліковане повернення суми в розмірі 525 грн. 61 коп. платіжним дорученням НОМЕР_1.
Оскільки факт повернення суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 зайво сплаченого єдиного податку в розмірі 525 грн. 61 коп. підтверджений матеріалами справи, тому господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що в цій частині позову відсутні порушення прав, свобод та інтересів позивача з боку відповідачів та відмовив в цій частині позову.
Відносини щодо сплати податків врегульовані Законом України “Про систему оподаткування” і Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва”.
Таким чином, в Україні запроваджені дві самостійні системи оподаткування: звичайна і спрощена.
Звичайна система запроваджена Законом України “Про систему оподаткування” та конкретними законами про податки, збори (обов'язкові платежі) (далі - податки), які зобов'язують платників податків справляти загальнодержавні і місцеві податки, що передбачені статтями 13, 14 вказаного Закону.
До звичайної системи відноситься, зокрема, податок з доходів фізичних осіб, віднесений до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” та врегульований спеціальним Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”.
Спрощена система запроваджена Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва” і закріплена в Законі України “Про державну підтримку малого підприємництва”, суть якої відповідно до статті 11 цього Закону полягає в заміні сплати передбачених звичайною системою оподаткування податків сплатою єдиного податку.
Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва” виданий в межах повноважень Президента України, закріплених в пункті 4 розділу XV “Перехідні положення” Конституції України.
Таким чином, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що податок з доходів фізичних осіб та єдиний податок відносяться до різних систем оподаткування, які по суті є різними податками та врегульовані різними законодавчими актами.
Тому посилання скаржника на норми Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” є необґрунтованим, оскільки положення цього закону, в тому числі і щодо відповідальності за несвоєчасне повернення зайво сплаченого податку з доходів фізичних осіб, стосуються виключно податку з доходів фізичних осіб та не можуть бути розповсюджені на єдиний податок, судовою колегією не приймається до уваги.
Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб'єктів малого підприємництва” відповідальність за несвоєчасне повернення зайво сплаченого єдиного податку у вигляді штрафу не передбачена, не передбачена така відповідальність щодо єдиного податку і будь-якими іншими законами, що регулюють питання повернення зайво та надміру сплачених податків, в тому числі і Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Таким чином, господарський суд дійшов правомірного висновку про відмову у задоволені позовної заяви щодо утримання штрафу в сумі 525 грн. 61 коп. за несвоєчасне повернення зайво сплаченого податку.
Посилання скаржника на те, що п.4.4.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не застосований судом при винесенні рішення не може бути прийнято до уваги, оскільки норми цього Закону встановлюють порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами, … нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.
Крім того, п. 20.4.1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” у спірному питанні не припускає неоднозначного трактування прав та обов'язків платників податків.
Відповідно до наказу Головного Управління Державного казначейства України в Донецькій області від 20.10.2006р. № 4 Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області визнано правонаступником Відділення Державного казначейства у Калінінському районі м. Донецька. Тому господарський суд на підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтовано здійснив процесуальне правонаступництво взамін сторони, яка вибула - Відділення Державного казначейства у Калінінському районі м. Донецька.
На підставі викладеного, керуючись ст. 160, ст.167, ст. 195, п. 1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Постанову господарського суду Донецької області від 12.12.2006р. у справі № 29/359 залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 м. Донецьк -без задоволення.
Ухвала Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту ухвали. Касаційна скарга подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Ухвала виготовлена в повному обсязі 26.01.2007р.
Головуючий:
Судді:
Надруковано: 5 примір.
1 - позивачу
1 - відповідачу
1 -до справи
1 -ДАГС
1 - господарському суду