Справа №2а-39/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

7 лютого 2008 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в склада,  головуючого судді Науменка М. А.,  при секретарі Момот Л.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Київської облдержадміністрації про забезпечення права власності на майно шляхом зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача,  посилаючись на те,  що його покійний батько,  як інвалід 1 групи в зв"язку з захворюванням,  пов"язаним з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС,  перебував на обліку у відповідача для забезпечення автомобілем.  31 травня 2006 року відповідачу громадянином Німеччини ОСОБА_2 був подарований в якості гуманітарної допомоги для наступної передачі його батькові легковий автомобіль Опель-Астра,  який в установленому законом порядку і був переданий відповідачем в розпорядження батька. Батько погодився прийняти і фактично прийняв цей автомобіль,  який потребував витрат значних коштів на його ремонт,  при цьому батько враховував,  що за чинним на той час законодавством цей автомобіль після його смерті мав залишитись в користуванні його сім"ї. 13 грудня 2006 року батько помер,  після його смерті він,  як член сім"ї,  який постійно проживав з батьком,  звернувся до відповідача з заявою про переоформлення вказаного автомобіля на своє ім"я,  однак в цьому йому відмовлено з посиланням на те,  що з липня 2006 року змінено порядок розпорядження автомобілем після смерті інваліда,  якому цей автомобіль був переданий як гуманітарна допомога,  і відповідно до цих змін автомобіль повинен бути повернутий відповідачу. Позивач важае таку відмову незаконною,  оскільки батько отримав автомобіль під час дії законодавчої норми,  яка передбачала передачу такого автомобіля членам його сім'ї.

Відповідач письмово просить справу слухати без його участі,  в письмовому запереченні позову не визнав,  суду пояснив,  що автомобіль Опель-Астра був наданий ОСОБА_3 як гуманітарна допомога з правом керування сина ОСОБА_1  Відповідно до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями,  затвердженого постановою KM України від 19.07.06. № 999,  після смерті інваліда автомобіль,  отриманий як гуманітарна допомога, повертається головному управлінню соціального захисту і здається підприємству,  що здійснює заготівлю та переробку металобрухту або видається в порядку черговості інваліду,  який перебуває на обліку. Оскільки ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1,  тобто після набрання чинності вказаним Порядком,  встановлені цим Порядком правила поширюються на даний випадок і автомобіль Опель-Астра піддягає поверненню управлінню соцзахисту.

Дослідивши докази по справі,  суд вважає,  що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено,  що відповідно до повідомлення про транзитне переміщення /ас.  5/ громадянин Німеччини ОСОБА_2 передав Головному управлінню праці та соціального захисту населення Київської обласної держадміністрації /для інваліда 1-ї групи захворювання по ЧАЕС ОСОБА_3/ як гуманітарну допомогу легковий автомобіль марки Опель,  тип Т98/КОМБІ,  № кузова НОМЕР_1,  рік випуску 1998,  який відповідно до довідки № 03-569 від 31.05.06. /а.с.  7/ був безкоштовно переданий ОСОБА_3 строком на 10 років без права передачі і продажу іншій особі,  з правом керування сина ОСОБА_1 На ім"я ОСОБА_3 Фастівським МРЕВ ДАІ було видано свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу /ас.  8/. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер /ас.  10/.

Як випливає з матеріалів справи,  інваліду 1-ї групи ОСОБА_3 був виданий обласним управлінням соцзахисту безкоштовно автомобіль Опель-Астра 31 травня 2006 року,  тобто,  в період дії Порядку забезпечення інвалідів автомобілями,  затвердженого постановою KM України від 08.09.97. № 999,  пунктом 37 якого було встановлено,  що після смерті інваліда автомобіль,  яким він

2

 був забезпечений безплатно або на пільгових умовах,  залишається його сім'ї" та знімається з обліку в органах соціального захисту населення. Шсля смерті ОСОБА_4,  яка сталась в грудні 2006 року,  його син ОСОБА_1  звернувся до Головного управління праці та соціального захисту населення Київської облдержадміністрації з заявою про залишення в їх сім'ї вказаного автомобіля. В задоволенні його заяви було відмовлено з посиланням на Порядок забезпечення інвалідів автомобілями,  затверджений постановою KM України від 19.07.06. № 999,  пунктом 41 якого встановлено,  що після смерті інваліда автомобіль,  отриманий як гуманітарна допомога,  повертається головному управлінню соціального захисту.

Ця відмова,  на думку суду,  є безпідставною з таких міркувань. Відповідно до  ст.  ст. 22, 58 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод; закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі,  крім випадків,  коли вони пом"якшують або скасовують відповідальність. Статтею 5 ЦК України встановлено,  що акти цивільного законодавства регулюють відносини,  які виникли з дня набрання ними чинності; акт цивільного законодавства не має зворотної дії в часі,  крім випадків,  коли він пом"якшує або скасовує цивільну відповідальність особи; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства,  який втратив чинність,  новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов"язків,  що виникли з моменту набрання ним чинності.

Виходячи з наведеного,  суд вважає вимогу ОСОБА_1  до Київського облуправління праці та соцзахисту про передачу в його користування автомобіля,  отриманого його покійним батьком як гуманітарна допомога,  обгрунтованою і законною. З наданих суду документів безспірно вбачається,  що цей автомобіль був наданий ОСОБА_4 в період чинності Порядку забезпечення інвалідів автомобілями,  затвердженого в 1997 році,  в зв"язку з чим на право користування та розпорядження автомобілем в повному об"ємі поширюється правовий режим,  встановлений саме цим Порядком.  Суд вважає,  що норма п.37 цього Порядку щодо залишення після смерті інваліда в розпорядженні його сім'ї автомобіля,  яким він був забезпечений безплатно,  не втратила для ОСОБА_4 своєї чинності і після затвердження нового Порядку від 19.07.06.,  оскільки новий Порядок,  згідно наведених вище норм чинного законодавства,  не має зворотної дії в часі і повинен застосовуватись до тих правовідносин,  які виникли з моменту набрання ним чинності. Суд враховує,  що правовідносини між ОСОБА_3 та відповідачем виникли до затвердження нового Порядку,  тому цей нормативний акт на вказані відносини не поширюється,  він регулює ті випадки забезпечення інвалідів автомобілями,  в т.ч.1 в порядку гуманітарної допомоги,  які виникли після затвердження нового Порядку,  тобто,  після 19.07.06. Інше тлумачення змісту Порядку забезпечення інвалідів автомобілями від 19.07.06. суперечить правилу,  встановленому  ст.  ст. 22.58 Конституції України та  ст. 5 ЦК України,  тому таке тлумачення не можна вважати законним та обгрунтованим.

Керуючись  ст.  ст.  11, 71, 86 КАС України,   ст.  ст. 22.58 Конституції України,   ст. 5 ЦК України,  суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Зобов"язати Головне управління праці та соціального захисту населення Київської облдержадміністрації надати дозвіл на перереєстрацію на ім"я ОСОБА_1 легкового автомобіля марки Опель-Астра,  тип Т98/КОМБІ,  кузов № НОМЕР_1,  рік випуску 1998,  отриманого 31 травня 2006 року його батьком - інвалідом 1-ї групи в зв"язку з захворюванням,  пов'язаним з виконанням робіт по ліквідації наслідки аварії на ЧАЕС,  ОСОБА_3 в якості адресної гуманітарної допомоги.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Київської області через Фастівський міськрайсуд протягом двох днів з дня її проголошення.