Справа № 2-1192/11

11.11.2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2011 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого –судді Дігтяр М.І. при секретарі П’явка Н.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Зіньків справу за поданням відділу державної виконавчої служби Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області про виділення із спільної сумісної власності частини приміщення, що належить боржникові

ВСТАНОВИВ :

Згідно рішення Зіньківського районного суду від 6 квітня 2009 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто збитки в рахунок відшкодування заподіяної моральної та матеріальної шкоди, а також судових витрат на загальну суму 14621 грн.60 коп.

В даний час рішення знаходитися в стадії виконання. В зв”язку з тим, що боржник на даний час доходів матеріального характеру не має, постановою ВДВС від 24.12.2009 року накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_1 у вигляді квартири, яка знаходиться у спільній сумісній власності з іншими співвласниками. Але без встановлення частки на вказане майно, яке належить боржникові неможливо повернути її під реалізацію в рахунок погашення боргу.

Під час розгляду подання представник ВДВС заявлені вимоги підтримує.

ОСОБА_1 заявив, що дійсно згідно свідоцтва про право власності на житло він отримав разом з колишнім членом його сім”ї житлову квартиру яка в даний час приватизована. Але так як він тривалий час даним житлом не користується він не вважає, що вказане майно являється його власністю.

Зацікавлена особа ОСОБА_3 заявила, що після розлучення її колишній чоловік, відповідач по справі ОСОБА_1 залишив житло, яким в даний час користується вона та двоє їх спільних синів. Після розлучення вона на утримання на той час неповнолітніх дітей заяв не подавала, в зв”язку з тим, що за домовленістю з батьком дітей, той в рахунок витрат на їх утримання відмовиться від частки яка йому належала у житлові. Тому вона вважає, що ОСОБА_1 із цих підстав із врахуванням того, що на протязі багатьох років не користувався даним житлом, ніяких затрат по обслуговуванню житла та надання комунальних послуг не вкладав, втратив право на частку у даній квартирі.

Судом встановлено, що на підставі Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”30 січня 1985 року Виконком Зіньківської міської ради на ім”я ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 видав свідоцтво на право власності на житло у вигляді квартири № 1 багатоквартирного будинку № 27 “а”на вул. Погрібняка м. Зіньків. Згідно вказаного свідоцтва вказані особи являються співвласниками житла, так як до цього часу ніхто із них свою частку шляхом документального оформлення передбаченого законодавством не відчужив. Тому незважаючи, що відповідач та зацікавлена на підставі договірних умов в усній формі вважають, що ОСОБА_1 втратив право власності на частку у спільному житлі, не являється підставою для визначення його як право чином, так як здійснення таких дій передбачено письмово-документальне оформлення у відповідних на те установах.

Таким чином слід вважати, що ОСОБА_1 на даний час має право власності на частку вказаного житла в рівних долях з іншими співвласниками.

Враховуючи викладене, а також те що ОСОБА_1 зареєстрований та має право на проживання в житловому будинку в с. Саранчівка Зіньківського району Полтавської області подання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.208,218,ЦПК України, ст.379,355-358,364,366,371,ЦК України, суд -

ВИРІШИВ :

Подання відділу державної виконавчої служби Зіньківського районного управління юстиції про виділення із спільної сумісної власності задоволити.

Визнати, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, має право на ј частину житлової квартири №1 в будинку №27”а”на вул.. Погрібняка м.Зіньків Полтавської області і належна йому на праві власності частку вказаному житлі може підлягати передачі для подальшої її реалізації в рахунок погашення боргу ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено на протязі 10 днів.

Суддя: М.І. Дігтяр.

Головуючий М. І. Дігтяр