Справа №1-30/09

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2009 року Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Карбовніка І.М.

при секретарі Кочірко Л.В.

з участю прокурора Пристаюка В.Б.

потерпілого ОСОБА_1 та представника потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві справу про обвинувачення

ОСОБА_3, 03 грудня 1986року народження, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, зі середньо-спеціальною освітою, не військовозобов’язаного, не одруженого, працюючого електромонтером ОВБЕ Миколаївського РЕМ, раніше не судимого

- у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_3 20 липня 2008 року біля 17год. 00хв., керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ – 21061» реєстраційний номер НОМЕР_1, і рухаючись зі сторони с.Колодруби Миколаївського району Львівської області в напрямку с.Велика Горожанна Миколаївського району, на перехресті доріг, не переконавшись в безпеці здійснення обгону попутного мотоцикла «ІЖ-ПЗ-01» р.н.33-19 ЛВО, під керуванням водія ОСОБА_1 з пасажиром ОСОБА_4, який подавав сигнал про намір повороту ліворуч, виїхав на смугу зустрічного руху і здійснив зіткнення з мотоциклом.

В результаті зіткнення обох транспортних засобів пасажир заднього сидіння мотоцикла ОСОБА_4 отримала ряд тілесних ушкоджень середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров’я.

Своїми діями підсудний ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п.п.1.5 ч.1; 1.10; 2.3 (б); 12.1; 12.3; 12.4; 12.6; 13.1; 14.2; 14.6 (а) Правил дорожнього руху України.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винним себе визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що маючи посвідчення водія і стаж керування транспортними засобами близько 2 років, 20 липня 2008року біля 17год. 00хв. керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ-2106» н.з. 177-60 ТС, рухався із с.Колодруби Миколаївського району в напрямку м.Миколаєва Львівської області. В салоні автомашини на передньому сидінні знаходився в якості пасажира його товариш Сидор О.М. Проїзна частина дороги була сухою, погода сонячною, машина була у справному стані, він алкоголь не вживав. Рухаючись по правій смузі руху зі швидкістю 75км.год. попереду нього, на відстані 100м., рухався мотоцикл зі швидкістю 25км.год. Виїхавши на смугу зустрічного руху, щоб здійснити маневр обгону і продовжити рух по даній смузі, водій мотоцикла не вмикаючи жодних попереджувальних знаків, різко повернув вліво і виїхав на смугу зустрічного руху. Тоді він став гальмувати, однак уникнути зіткнення не зміг і здійснив наїзд на задню частину мотоцикла, завдавши механічні пошкодження мотоциклу та тілесні ушкодження пасажиру, який був госпіталізований. Він щиро розкаюється у вчиненому і вважає, що дорожньо-транспортна пригода була зумовлена порушенням ним ряду підпунктів Правил дорожнього руху України, - виїзд на смугу зустрічного руху і обгін їдучого спереду нього транспорту на перехресті доріг, перевищення швидкості руху. Заявлений прокурорський цивільний позов в інтересах Миколаївської КЦРЛ не визнає, цивільні позови потерпілих визнає частково. Просить суворо його не карати.

Крім особистого визнання підсудним ОСОБА_5 своєї винності в скоєнні злочину, вина підсудного в пред’явленому звинуваченні за ст.286 ч.1 КК України повністю доведена в судовому засіданні і стверджується такими доказами.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 ствердив, що з 1983 року володіє мотоциклом «ІЖ-ПЗ-01». 20 липня 2008 року разом зі своєю сестрою ОСОБА_4 на мотоциклі повертався від лікаря, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2. Він знаходився за кермом мотоцикла, а його рідна сестра ОСОБА_4 на задньому сидінні, вантажу із собою не мав. Мотоцикл знаходився в технічно справному стані. Рухаючись по правій смузі автодороги з с.Колодруби в напрямку с.В.Горожанна Миколаївського району, він проїхав дорожній знак, який вказує на початок населеного пункту с.Підлісся Миколаївського району, тому рухався зі швидкістю 20км.год. Згодом ввімкнув лівий покажчик повороту, оскільки мав на меті здійснити лівий поворот в напрямку с.Підлісся і при цьому, в дзеркалі заднього виду він побачив, що позаду нього за 300метрів, по зустрічній смузі рухається автомобіль ВАЗ-2106, водій якого почав виконувати маневр лівого повороту і в той час відчув сильний удар в задню частину мотоцикла, що призвело до викиду транспорту в кювет. В наслідок зіткнення він не отримав тілесних ушкоджень, однак мотоцикл отримав численні механічні пошкодження, тому такий не придатний для використання. Вказав, що підсудний ОСОБА_3 не відшкодував йому завдані внаслідок ДТП матеріальні збитки. Цивільний позов підтримує в повному обсязі, просить його задоволити. Підсудного просить суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні ствердила, що 20 липня 2008року повертаючись від лікаря разом із братом на мотоциклу з смт.Меденичі в с.Підлісся Миколаївського району, за кермом якого був ОСОБА_1, а вона як пасажир на задньому сидінні, під час руху на проїзній частині дороги сполученням с.Колодруби-с.В.Горожанна вони повертали ліворуч, в той час вона відчула сильний удар ззаду і їх відкинуло в кювет. Коли вона отямилась, то зрозуміла, що легковий автомобіль здійснив наїзд на мотоцикл. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вона була госпіталізована через отримання численних травм в Миколаївську КЦРЛ, де провела близько трьох місяців і надалі продовжує лікування. Ані підсудний, ні його близькі родичі жодного разу не відвідували її в лікарні, не пропонували матеріальну допомогу. Підтримала в повному обсязі заявлений нею цивільний позов на суму 15304грн.03коп., просить такий задоволити. Щодо обрання підсудному міри покарання, покладається на думку суду.

Будучи допитаний в судовому засіданні в якості представника потерпілої ОСОБА_4 – ОСОБА_2 ствердив, що він очевидцем ДТП не був, однак зі слів його матері ОСОБА_4 йому відомо, що 20 липня 2008року в другій половині дня мати разом з його вуйком ОСОБА_1 повертались від лікаря в с.Підлісся Миколаївського району і на перехресті доріг автомобіль «ВАЗ 2106» вдарив у задню частину мотоцикла, в результаті чого мати терміново була госпіталізована, оскільки отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження. В лікарні на лікуванні мати пробула близько 3 місяців і надалі продовжує хворіти, за весь цей час підсудний не навідував її, не пропонував матеріальну допомогу. Тому, просить цивільний позов задоволити повністю, а підсудного суворо не карати.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що 20 липня 2008року в другій половині дня, будучи пасажиром автомобіля ВАЗ 21061, під керуванням водія ОСОБА_3, з яким перебуває у дружніх відносинах, вони рухались по автодорозі с.Колодруби-м.Миколаїв, в напрямку м.Миколаєва Львівської області. Під час руху за дорогою він не слідкував, однак запримітив, як ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом в населеному пункті рухався із швидкістю близько 80км.год., перед перехрестям доріг, виїхав на смугу зустрічного руху і продовжував рух по ній. Потім ОСОБА_3 почав різко гальмувати, коли побачив за 30м. мотоцикл, який виконував маневр ліворуч. Уникнути зіткнення ОСОБА_3 не вдалось і він заїхав в задню частину мотоцикла, який від зіткнення опинився в кюветі.

Крім вищенаведених доказів, винність підсудного ОСОБА_3 у вчиненні ним злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України стверджується і рядом письмових доказів по справі, зокрема:

-          протоколом огляду місця події від 20.07.2008року із схемою і фототаблицями

(а.с.3-9);

-          першими поясненнями учасників та очевидців події злочину;

-          протоколом огляду речових доказів;

-          висновком судово-медичної експертизи 3145/08 від 15.08.2008року ОСОБА_4 стверджується закритий уламковий перелом обох кісток лівої гомілки і відноситься до тілесного ушкодження середньої важкості по ознаці тривалого розладу здоров’я;

(а.с.46-47);

-          висновком транспортно-трасологічної експертизи №1/794 від 29.08.2008року стверджується, що зіткнення автомобіля «ВАЗ-21061» р.н. 177-60 з мотоциклом «ІЖ-ПЗ-01» р.н. 33-19 ЛВО відбулось на правій смузі руху в напрямку с.Колодруби Миколаївського району (а.с.71-74).

-          Висновком автотехнічної експертизи №1/809 від 29.08.2008року стверджується, що на момент огляду система рульового управління та система гальмування автомашини «ВАЗ-21061» р.н. НОМЕР_1 знаходилась в працездатному стані;

-          Висновками автотехнічної експертизи №1/895 від 25.09.2008року і №1/795 від 29.08.2008року стверджується, що на момент огляду системи рульового управління, гальмування та покажчиків поворотів мотоцикла «ІЖ-ПЗ-01» р.н. 33-19 ЛВО знаходилась в працездатному стані, а також іншими письмовими документами зібраними по даній справі.

Таким чином, зібрані і дослідженні в судовому засіданні докази дають суду підстави вважати, що підсудний ОСОБА_3 20 липня 2008року грубо порушив вимоги п п.1.5 ч.1; 1.10; 2.3 (б); 12.1; 12.3; 12.4; 12.6; 13.1; 14.2; 14.6 (а) Правил дорожнього руху України, зокрема:

п.1.5 ч.1Правил, який вказує водію, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальні збитки;

п.1.10 Правил, де зазначається, що безпечна швидкість – швидкість, за якою водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретно дорожніх умовах;

п.2.3.Правил, який вимагає, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п.12.1Правил, який зобов’язує водія, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п.12.3Правил, де зазначається, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди;

п.12.4Правил, який вказує, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60км.год.;

п.12.6Правил, який вимагає, поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю: б) транспортними засобами, якими керують водії із стажем до 2 років, - не більше 70км.год.;

п.13.1Правил, з якого слідує, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, стану транспортного засобу повинен дотримуватись безпечної дистанції та безпечного інтервалу;

п.14.2Правил, де зазначається, що перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що: б) водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч;

п.14.6Правил, з якого слідує, що обгін заборонено: а) на перехресті.

Оскільки дані порушення Правил дорожнього руху України допущені підсудним ОСОБА_3 20 липня 2008року привели до спричинення потерпілій ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження, тому дії ОСОБА_3 досудовим слідством правильно кваліфіковані за ст.286 ч.1 КК України.

Вирішуючи питання призначення підсудному ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Як особа ОСОБА_3 по місцю проживання та праці характеризується позитивно, на обліку у лікарів – нарколога та психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності притягається вперше, є особою молодого віку.

Обставинами, які пом’якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих обставин суд не знаходить.

Так, підсудний ОСОБА_3 вчинив злочин середньої тяжкості, однак суд, враховуючи його особу, прохання потерпілих щодо обрання йому не суворого покарання, приходить до висновку, що ОСОБА_3 не становить суспільної небезпеки і його перевиховання може бути досягнуто без ізоляції від суспільства. Тому, призначаючи ОСОБА_3 покарання у вигляді обмеження волі, суд вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України та покласти на нього обов’язки, передбачені ст.76 КК України.

Оскільки санкцією статті, за якою ОСОБА_3 притягається до кримінальної відповідальності, передбачено додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд вважає за доцільне застосувати таке до підсудного.

По справі Миколаївським міжрайонним прокурором в інтересах Миколаївської КЦРЛ заявлений цивільний позов на суму 5685грн. 53коп. і такий підсудний не визнав. Однак даний позов підлягає задоволенню.

Крім цього, потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_4 заявлено цивільні позови про відшкодування матеріальних і моральних збитків на суму 15000 грн. і 15304грн.

Підсудний ОСОБА_3 позови визнав частково, погодившись відшкодувати матеріальні збитки потерпілим та частково моральні.

Вирішуючи питання щодо можливості задоволення цивільних позовів суд вважає, що позов потерпілої ОСОБА_4 слід задоволити частково, виходячи з таких міркувань, що нею представлені документи на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 304грн.03коп., тому дану суму слід задоволити. Оскільки, вина підсудного ОСОБА_3 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тілесне ушкодження середньої тяжкості, доведена, то враховуючи характер і обсяг душевних страждань потерпілої ОСОБА_4, суд вважає, що моральна шкода підлягає частковому відшкодуванню в розмірі 5000 грн. В решті позовних вимог потерпілої ОСОБА_4 слід відмовити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 слід залишити без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винним та засудити за ст.286 ч.1 КК України на 1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього передбачені ст.76 КК України обов’язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, своєчасно повідомляти про зміну місця свого проживання та періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_3 - підписку про невиїзд, - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов Миколаївського міжрайонного прокурора в інтересах Миколаївської комунальної центральної районної лікарні задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь Миколаївської комунальної центральної районної лікарні Львівської області 5685 (п’ять тисяч шістсот вісімдесят п’ять) грн. 53коп.

Цивільний позов ОСОБА_4 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 304 (триста чотири) грн. 03коп. матеріальної шкоди, та 5000 (п’ять тисяч) грн. моральної шкоди, а всього разом 5304 (п’ять тисяч триста чотири) грн. 03коп.

Цивільний позов ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВСУ у Львівській області на розрахунковий рахунок УДК у Львівській області № 35221003000808, МФО 825014, ЄДРПОУ 25575150 – 2196 (дві тисячі сто дев’яносто шість) грн. 36коп. судових витрат за проведені експертизи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти днів з моменту його оголошення, через районний суд.

Суддя: Карбовнік І.М.