Справа № 22-8968    

Головуючий у 1 інстанції - Мороз І.М.

Доповідач - Семенюк Т.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2007 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Семенюк Т.А.

Суддів - Усика Г.І., Ратнікової В.М.

при секретарі - Гайдай І.М.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 серпня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства "АІСЕ Україна" про стягнення суми внесків, виплату компенсації та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27 серпня 2007 року позов залишено без задоволення.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове про задоволення позову, вважаючи, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 1 листопада 2002 року між ним та ЗАТ "АІСЕ Україна" було укладено угоду № 49460 на придбання автомобіля ЗАЗ «Славута» вартістю 154 90 гривень і він був зарахований до групи № 0000155 під порядковим номером 052 та його запевнили, що обов'язково отримає автомобіль протягом року після початку сплати щомісячних внесків, а ціна автомобіля не зростатиме. За результатами Асигнаційного акту від 25.12.2003 року, йому було надано право на отримання автомобіля. Незважаючи на те, що він виконав усі умови, 11.02.2004 року ЗАТ «АІСЕ Україна» повідомило, що його право на отримання автомобіля анулюється в зв'язку з тим, що він не виконав умови ст. 5 (п. 5.6) «Правил здійснення діяльності Автоплану». Він продовжував здійснювати платежі до 10.03.2005 року. У зв'язку зі зростанням ціни на автомобіль, він 14.10.2005 року надіслав ЗАТ «АІСЕ Україна» повідомлення про розірвання угоди і з вимогами повернути сплачені гроші, а 12.12.2005 року отримав повідомлення, що гроші можуть бути повернуті лише після закінчення графіка внесків групи (№ 0000155), до якої він належав.

Просив стягнути з відповідача внески в сумі 8750, 21 грн., 154 900 грн. - 10-кратну вартість автомобіля та моральну шкоду, яку він оцінює у 50000 гривень.

В судовому засіданні встановлено, що 01.11.2002 року між позивачем та відповідачем укладено Угоду № 4 94 60 з додатками №№ 1, 2.

Зазначену Угоду № 4 94 60 було включено до Групи № 155 та надано порядковий номер 52 у цій групі. При укладенні Угоди у відповідності

до Статті 2 Додатку №2 позивачем було сплачено Вступний внесок у розмірі 557, 64 грн. В подальшому позивач сплачував всі внески по квитанціям.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами Асигнаційного акту від 25 грудня 2003 року позивачу було надано право на отримання Автомобіля в порядку жеребкування та запропоновано з'явитись до 20 січня 2004 року за адресою м. Дніпропетровськ Наб.Перемоги 44 к, 3, к.531 для надання необхідних документів для придбання автомобіля, проте позивач в зазначений строк за зазначеною адресою не з'явився, про що не заперечував і в судовому засіданні, а тому, надане йому право було анульовано.

До 14 жовтня 2005 року позивач продовжував сплачувати внески, а 14 жовтня 2005 року направив відповідачу заяву розірвання Угоди, не зазначаючи причин її розірвання.

12.12.2005 року ЗАТ "АІСЕ Україна" своїм листом підтвердило розірвання угоди та повідомило про наслідки такого розірвання.

Колегія суддів вважає, що суд першої унстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позову в частині негайного повернення сплачених внесків за автомобіль а також про повернення всіх виплачених коштів, у тому числі вступного, адміністративних витрат та страхових, оскільки, як вбачається з п. 14.2 Додатку №2 до Угоди, повернення сплачених позивачем Чистих внесків вартості автомобіля здійснюється після закінчення графіка внесків групи, до якої належить позивач.

Також колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що відповідач штучно не ліквідує групу №0000155, аби не повертати позивачу гроші, оскільки апелянт не надав належних та допустимих доказів на підтвердження зазначеного.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правильне, обґрунтоване, висновки суду відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 серпня 2007 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.