Справа № 33ц-74/2008                                                                                 Категорія ЦП: 12

Головуючий у 1-й інстанції: Громов І.Б. Доповідач: Градовський Ю.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

З   квітня   2008   року   колегія   суддів   судової  палати   у   цивільних   справах

апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого:   Плавич Н.Д.,

суддів:      Градовського Ю.М., Артеменка І.А., Суворова В.О., Журавльова О.Г.

розглянувши у судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та стягнення грошових коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 14 червня 2006р.,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2005р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом (уточнюючи в процесі розгляду справи свої вимоги) до ОСОБА_2 про визнання права власності та стягнення грошових коштів.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 лютого2006р. позовні вимоги задоволені частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на недобудований пансіонат відпочинку (базу відпочинку) батьків та дітей ІНФОРМАЦІЯ_1, що знаходиться за адресою: смт Кирилівка, Якимівського району Запорізької області, 72563, що розташована на земельній ділянці площею 7,35га.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 142200грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на юридичну допомогу у розмірі 20000грн.

В іншій частині позову було відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2. на користь держави судовий збір у розмірі 1700 грн.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 14 червня 2006р. вказане рішення суду першої скасоване, постановлене про справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, 3-тя особа: Запорізьке регіональне відділення Фонду державного майна України про визнання права та стягнення грошових коштів залишений без задоволення.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення апеляційного суду Запорізької області від 14 червня 2006р. та залишення без змін рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 28 лютого 2006р.

Розглянувши матеріали справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, оскільки апеляційним судом при

2 розгляді справи неправильно застосовано норму матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Як вбачається з матеріалів справи за договором купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва №174 від 10 липня 2001р. шляхом продажу на аукціоні №474 ОСОБА_2. придбав у власність у Регіонального Фонду державного майна України об'єкт незавершеного будівництва - піонерській табір на 360 місць, який знаходиться за адресою: смт Кирилівка, Якимівського району Запорізької області, 72563, що розташований на земельній ділянці площею 7,35га. (а.с.8), який за погодженням Запорізького регіонального відділення ФДМ було перепрофільоване в пансіонат.

До початку будівельних робіт між позивачем та відповідачем був укладений усний, а потім і письмовий договір, згідно якого всі права відносно цього об'єкту незавершеного будівництва були передані ОСОБА_2.ОСОБА_1. Будівництво пансіонату та фінансування будівельних робіт в повному обсязі здійснювалось позивачем, що підтверджується письмовими розписками, іншими матеріалами справи.

У грудні 2004р. позивач сплатив відповідачу 300000грн. - повну ціну договірної вартості власності пансіонату, що підтверджується розпискою від 4 грудня 2004р. (а.с.7), тобто позивач лише брав на себе зобов'язання укласти договір купівлі-продажу після введення об'єкта в експлуатацію. Оскільки даний об'єкт в експлуатацію не був введений, то продати його не можливо згідно п 5.2.4 договору №474 від 10 липня 2001р.

За правилами ч.2 ст.220ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Враховуючи те, що на підставі трьохстороннього договору підряду від 1 листопада 2004р. № 014/91 між ОСОБА_2. (замовник), ОСОБА_1. (інвестор) та ЗАТ „Металург монтаж -203" (підрядчик) виконані роботи по будівництву спірного об'єкту на суму 1952696грн., його готовність складає 95% (а.с.116), суд вважав необхідним у відповідності до вимог ст.331 ЦК України позовні вимоги задовольнити.

За правилами ч.3,4 ст.331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). За заявою заінтересованої особи суд може визнати її власником недобудованого нерухомого майна, якщо буде встановлено, що частка робіт, яка не виконана відповідно до проекту, є незначною.

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами є наявні правовідносини, які відповідають договору купівлі-продажу, є домовленості відносно всіх важливих умов угоди і відбулося повне виконання договору.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи нове рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що об'єкт не був зданий в експлуатацію, а тому не були враховані положення п 5.2.4 договору №474 від 10 липня 2001р., згідно якого неможливо визнати дійсним договір купівлі-продажу, а також з того, що договір на закінчення будівництва було укладено відділенням ФДМУ безпосередньо з ОСОБА_2. і заміна покупця по даному договору не проводилась.

Проте з таким висновком суду апеляційної інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки норма ч.3. ст.331 ЦК України чітко вказує, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва, а за заявою зацікавленої особи може визнати за нею право власності нерухомого майна, виходячи із вимоги ч.4 цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції на це уваги не звернув, помилково не застосував норму права, яка підлягала застосуванню, а тому рішення апеляційної інстанції не можливо вважати законним та обґрунтованим, воно підлягає скасуванню.

3

Враховуючи, що рішення  Хортицького районного суду Запорізької області від 28 лютого 2006р. постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає необхідним вказане рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст.333, 336, 338 ЦПК України колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення апеляційного суду Запорізької області від 14 червня 2006р. скасувати, рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 лютого 2006р.залишити без змін.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.