Справа № 2-“А”-50/2009

0555

П О С Т А Н О В А

іменем України

4 березня 2009 р. м. Ясинувата

Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі: судді Жаботинської С.В. при секретарі Костенко Ю.О., за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення в Ясинуватському районні про перерахування та сплату пенсії за інвалідністю, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2009 р. позивач звернувся до Ясинуватського міськрайонного суду із позовною заявою про перерахування та сплату пенсії за інвалідністю до Управління праці та соціального захисту населення в Ясинуватському районні, посилаючись на те, що він є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом III групи захворювання, пов'язаного з роботами по ЛПА на Чорнобильській АЕС та повинен отримувати пенсію по інвалідності не менш шести мінімальних пенсій за віком, згідно п. 4 ст. 54 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"". У зв'язку з тим, що розмір фактично виплачуваної пенсії значно нижче, він звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м. Ясинувата з заявою про перерахунок, але отримав відмову у цьому. Просить визнати неправомірним з боку відповідача відмову у перерахуванні пенсії та зобов’язати його здійснити перерахунок пенсії за інвалідністю відповідно ст. ст. 50, 54 п. 4, 61 п. 3 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 6 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, зобов’язати здійснити перерахунок пенсії з подальшим її перерахуванням відповідно із змінами діючого законодавства і встановлення нових розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

Надав доповнення до позовної заяви, де зазначив, що розмір недоплаченої суми становить 6445,4 грн.

Судом в якості 3-ї особи до розгляду справи залучено Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області.

У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги повністю, просив визнати неправомірними дії відповідача у перерахунку пенсії по інвалідності та зобов'язати його перерахувати пенсію за період звернення ним із заявою про перерахування пенсії згідно Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Ясинуватському районі просив справу розглянути за його відсутністю, надав суду заперечення у якому просив відмовити у задоволенні позову.

Представник Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області справу просив розглянути за його відсутністю.

Суд заслухавши позивача, дослідивши надані докази прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і віднесений до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, на підставі ст. 50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.

Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді:

а) державної пенсії;

б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам III групи - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1. Частина четверта статті 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по III групі - 6 мінімальних пенсій за віком.

Суд вважає безпідставними посилання представника відповідача на необхідність застосування у спірних відносинах постанови Кабінету Міністрів України - від 28.05.2008. № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян ", оскільки, виходячи із приписів пункту першого та шостого статті 92 Конституції України, статті 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", дія положень наведеного Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Абзацом 2 преамбули, частиною 3 статті 4, п. 16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " передбачено що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, і те, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, з огляду на те, що зазначена стаття частиною третьою доповнена Законом України № 2505 від 25 березня 2005 року (набрав чинності 31 березня 2005 року), тоді як частина третя статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " змінена Законом України від 17 листопада 2005 року № 3108-15.

Згідно ч. З ст. 67 спеціального Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-Ш, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку, затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

У судовому засіданні позивач зазначив, що з заявою до відповідача про перерахунок пенсії звернувся 13.01.2009 р. і на день розгляду справи цей перерахунок не здійснено.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003 р., перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 35, ч. 2 ст. 38, ч. 3 ст. 42 і ч. 5 ст. 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідним документами подано ним до 15 числа включно, з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа

Таким чином суд приходить до висновку, що дії відповідача у відмові здійснити перерахунок пенсії позивачу починаючи з 01.01.2009 р. є неправомірними і його необхідно зобов’язати здійснити перерахунок з 01.01.2009 р.

Стосовно позовних вимог щодо зобов’язання УПСЗН в подальшому здійснити перерахунок пенсії за інвалідністю відповідно ст. ст. 50, 54 п. 4, 61 п. 3 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 6 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб відповідно із змінами діючого законодавства і встановлення нових розмірів прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб то суд вважає, що в цій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, неможливо зобов’язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення прав позивача у майбутньому.

Керуючись ст. ст. 160-163 КАС України, суд , -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватського району Донецької області у відмові ОСОБА_1 з 01.01.2009 р. здійснити перерахунок пенсії за інвалідність відповідно ст. ст. 50, 54 п. 4, 61 п. 3 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність неправомірними.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватського району Донецької області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2009 р. перерахунок пенсії за інвалідністю відповідно ст. ст. 50, 54 п. 4, 61 п. 3 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку шести 6 мінімальних прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області.

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення даної постанови без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: