Справа № 11-91 Головуючий у І інстанції Биба
Категорія 4 Доповідач у 2 інстанції Ігнатюк
УХВАЛА
Іменем України
26 січня 2011 року м. Київ.
Колегія суддів судової палати
з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Ігнатюка О.В.
суддів Бех М.О., Гайдай Р.М.
з участю: прокурора Нечепоренко С.П.
захисника ОСОБА_1
потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3
представника потерпілих ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 на вирок Миронівського районного суду Київської області від 11 листопада 2010 року,
в с т а н о в и л а:
Вироком Миронівського районного суду Київської області від 11 листопада 2010 року
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, студента ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, який мешкає в сел. Карапиші Миронівського району Київської області, по вул. Першотравневій,47, раніше не судимого
засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до восьми років позбавлення волі;
стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 9500 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, 100000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 5000 грн. в рахунок відшкодування витрат пов’язаних із наданням правової допомоги, а всього стягнуто 114500 грн.
Згідно із вироком, злочин засудженим був вчинений за наступних обставин.
14 січня 2009 року після 01 год. 30 хв. та впродовж ночі ОСОБА_5, перебуваючи в с. Карапиші Миронівського району на вул. Петровського після спільного розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_6, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, після сварки, яка переросла в бійку, умисно наніс ОСОБА_6 багаточисельні удари руками та ногами в область голови та тулуба завдавши йому тяжких тілесних ушкоджень в тому числі і у вигляді закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під тверду та м’яку оболонки із здавленням головного мозку. Від отриманих тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 помер.
В апеляції захисника вказано на незаконність вироку та необхідності його скасування. В обґрунтування апеляції захисник послався на те, що, зібраним у справі доказам суд не дав належної юридичної оцінки, вирок обґрунтований суперечливими доказами, докази, які виправдовують його підзахисного були судом безпідставно відхилені. Вважав, що зібраними у справі доказами вина його підзахисного у вчиненні злочину не доведена. Просив вирок скасувати та постановити щодо ОСОБА_5 виправдувальний вирок.
В запереченнях на апеляцію захисника представник потерпілих ОСОБА_7 вказав на необґрунтованість цієї апеляції, вважав що вирок є законним та таким, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Просив вирок залишити без зміни, а апеляцію захисника - без задоволення.
В запереченнях на апеляцію захисника потерпіла ОСОБА_2 указала, на законність вироку, який ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному з’ясуванні всіх обставин справи. Просила вирок залишити без зміни, а апеляцію захисника - без задоволення.
На даний вирок була подана апеляція і прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції. Однак до початку розгляду справи прокурор в порядку ст. 355 КПК України свою апеляцію відкликав у зв’язку із чим ця апеляція колегією суддів не розглядалась.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
захисника, який свою апеляцію підтримав, підтвердив доводи цієї апеляції, вину ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину вважав не доведеною, просив вирок скасувати, а кримінальну справу закрити за відсутністю в діях засудженого складу злочину;
представника потерпілих - ОСОБА_7, який заперечував проти апеляції захисника, її доводи вважав не обґрунтованими, вважав, що суд повно, всебічно та об’єктивно розглянув справу і постановив законний та обґрунтований вирок, просив залишити вирок без змін, а апеляцію –без задоволення;
потерпілих, які підтримали пояснення свого представника, заперечували проти задоволення апеляції, її доводи вважали не обґрунтованими, просили залишити апеляцію без задоволення, а вирок –без змін;
вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція захисника не підлягає до задоволення.
Висновки суду про винність засудженого у завданні тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_6, яке спричинило його смерть стверджується зібраними у справі доказами, серед яких: показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відповідно до яких засуджений дійсно у час, в місці та за обставин, наведених судом у вироку наносив ОСОБА_6 удари руками і ногами в тому числі і ногами в область голови; показання експерта ОСОБА_10, відповідно до яких смерть потерпілого настала внаслідок комплексу ушкоджень в області голови, виникнення всього комплексу тілесних ушкоджень, від яких настала смерть потерпілого, внаслідок падіння є малоймовірним, а внаслідок неодноразових падінь –виключається; висновки комісійної судово-медичної та додаткової комісійної судово-медичної експертиз щодо тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_6, ступеню їх тяжкості та механізму завдання; протоколи очних ставок між свідками ОСОБА_8, ОСОБА_9 та засудженим і свідком ОСОБА_11, із яких вбачається, що свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили свої показання щодо нанесення засудженим тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6; протоколи огляду місця подій; протоколи відтворення обстановки та обставин події; інші докази. Дослідивши указані докази, проаналізувавши їх та давши їм належну юридичну оцінку, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину. Колегія суддів звертає увагу на те, що указані докази не містять суперечностей, узгоджуються між собою у зв’язку із чим судом першої інстанції зроблений обґрунтований висновок про можливість прийняття цих доказів. Судом належно оцінені показання засудженого щодо його непричетності до вчиненого злочину та показання свідка ОСОБА_11, які частково виправдовують засудженого у вчиненні злочину. Мотивувавши свої висновки, суд обґрунтовано відмовив у прийнятті цих показань. Із цим висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується.
Кваліфікація дій засудженого за ч.2 ст. 121 КК України є правильною.
Доводи апеляції захисника щодо неналежної оцінки зібраних у справі доказів, наявності суперечностей у доказах прийнятих судом, неприйняття доказів, які виправдовують засудженого і, як наслідок цього, щодо хибності висновків суду про доведеність вини засудженого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України не ґрунтуються на матеріалах справи. Так, висновки суду про доведеність вини засудженого у вчиненні злочину, за обставин, наведених у вироку стверджується зібраними у справі доказами, яким суд дав належну оцінку. Ці докази, в тому числі і показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не містять суперечностей, є логічними та послідовними, тому вони обґрунтовано прийняті судом. Доводи апеляції захисника щодо непослідовності та суперечності цих показань не ґрунтуються на матеріалах справи. Висновки суду, про неприйняття доказів, які виправдовують засудженого є належним чином мотивованими. Доводи апеляції про можливість кваліфікації дій засудженого за більш м’якою статтею КК України не ґрунтуються на вимогах закону. Висновки захисника про необхідність виправдання засудженого не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається доведеність події злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, вини засудженого у вчиненні цього злочину та правильності кваліфікації його дій, у зв’язку із чим йому призначене покарання у межах санкції, передбаченої ч.2 ст. 121 КК України.
Підстав для пом’якшення призначеного засудженому покарання колегія суддів не вбачає.
Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягли обов’язкове скасування вироку, колегією суддів не встановлено.
Вирок Миронівського районного суду Київської області від 11 листопада 2010 року, щодо ОСОБА_5 відповідає вимогам закону, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає у зв’язку із чим залишає цей вирок без змін, а апеляцію –без задоволення.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляцію захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Миронівського районного суду Київської області від 11 листопада 2010 року, щодо ОСОБА_5 залишити без змін.
СУДДІ
ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14