РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" січня 2007 р. | Справа № 9/331-4685 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Кропивної Л.В.
Розглянув справу
за позовом Тернопільського державного технічного університету ім. І. Пулюя вул. Руська, 56, м.Тернопіль.
до Приватного підприємства "Агнесса" вул. І.Франка, 11-а, с.Великі Гаї,Тернопільський район, Тернопільськаобласть.
За участю представників від:
позивача: Пономаренко М.К., довіреність № 1219 від 12.09.2006 р.
Савка В.І., довіреність № 1219 від 12.09.2006 р.
відповідача: не з’явився.
роз’яснивши у розпочатому судовому засіданні представникам позивача права та обов’язки учасників господарського процесу згідно з ст.ст. 22, 29 ГПК України,
Встановив:
Позивач - Тернопільський державний технічний університет ім. І. Пулюя, м. Тернопіль, звернувся до господарського суду Тернопільської області 23.11.2006 р. з позовом до відповідача - Приватного підприємства „Агнесса”, с. В.Гаї, Тернопільського району про розірвання договору купівлі-продажу № 43 від 27.03.2006 р., повернення коштів, сплачених якості авансу за товар у розмірі 3 950,00 грн. та 111,00 грн. штрафних санкцій у вигляді пені за не поставку товару , посилаючись невиконання ПП. “Агнесса” зобов’язань купівлі-продажу дошки обрізної.
На доведення своїх доводів Позивач посилається на укладений 27.03.2006 р. між ним та Приватним підприємством “Агнесса” договір купівлі-продажу за № 43.
Предметом договору є купівля-продаж у відповідача дошки обрізної на суму 10 000,00 грн.
У відповідності до п. 2.7 договору відповідач зобов’язався поставити вказаний товар на протязі 30 днів з моменту оплати товару. Не зважаючи на внесення авансу у розмірі 3 950 грн., відповідач товар не передав .
Як стверджує Позивач, виконання договору втратило для нього інтерес, у зв’язку із чим він направив 23.10.2006 р. Відповідачу пропозицію про розірвання договору купівлі-продажу № 43 від 27.03.2006 р. , повернення 3 950,00 грн. та вимагав сплати за непоставлений товар 64,22 грн. пені.. Через те, що у добровільному порядку Відповідач відмовився повернути сплачені за товар авансові платежі і згоди на розірвання договору не дав, Позивач звернувся до суду.
Ухвалою від 28.11.2006 р. порушено провадження та призначено справу до слухання на 10:30 год. 25 грудня 2006 р.
У судовому засіданні 25.12.2006 р. представники позивача підтримали вимоги, викладені в позовній заяві.
Відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні 25.12.2006 р., представника не направив, відзиву на позов не подав.
На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався до 09-45 год. 18 січня 2007 р.
В судовому засіданні 18.01.2007 р. представники позивача подали заяву № 17 від 17.01.2007 р. , в якій збільшили розмір пені до 242,62 грн. , нарахувавши її за період від 20.09. 2006 р. до 18.01. 2006 р.
Відповідач представника в судове засідання 18.01.2007 р. не направив, хоча про час та місце його проведення був повідомлений у відповідності до чинного законодавства – ухвалою від 25.12.2006 р., витребуваних документів не надав.
Справа розглядається за наявними у ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши докази, зібрані по справі, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
В силу положень частини другої ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням господарського суду від 20.09.2006 р. по справі № 9/189-3293 за позовом ТДПУ ім.. І. Пулюя до ПП. „Агнеса” про розірвання договору купівлі-продажу № 43 від 27.03.2006 р. , стягнення сплачених на його виконання коштів та штрафних санкцій на загальну суму , був встановлений факт укладення та невиконання відповідачем , як продавцем, умов договору купівлі-продажу № 43 від 27.03.2006 р.
При розгляді спору судом також було встановлено , що на виконання умов договору, Позивач перерахував 06.04.2006 р. на розрахунковий рахунок ПП. “Агнесса” 3950,00 грн., але товару , визначеного умовами договором, Відповідач в обумовлені строки - на протязі 30 днів з моменту оплати - Позивачу не передав.
У той же час, відмовляючи у задоволенні позову у частині вимог про розірвання договору , суд виходив з того, що порядок розірвання договору , встановлений ст. 188 ГК України, дотриманий не був, адже позивач не подав доказів на підтвердження надіслання відповідачу пропозиції про дострокове розірвання договору.
В обґрунтування вимоги про розірвання договору купівлі-продажу № 43 від 27.03.2006 р., у позовній заяві , датованій 23.11.2006 р. , Тернопільський державний технічний університет посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору та на ту обставину , що його пропозиція , направлена до іншої сторони за договором 23.10.2006 р. про розірвання договору купівлі-продажу № 43 від 27.03.2006 р. , повернення 3 950,00 грн. та сплати за непоставлений товар 64,22 грн. пені., залишилася без реагування та задоволення Відповідачем у справі.
Матеріалами даної справи та справи № 9/189-3293 підтверджуються доводи позову стосовно того, що товар –дошка обрізна, відповідачем, продавцем за договором, поставлена не була, що є порушенням приписів ст. 527, 662 ЦК України та ст. 193 ГК України. За пунктом 4.4. договору , при не поставці продукції у строк, визначений договором, нараховуються пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення з дати отримання коштів.
Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов’язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України
У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ч.1 ст. 662 ЦК України продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
У ч. 1 ст. 663 ЦК України визначається, що продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Доказів, що підтверджують виконання відповідачем зобов’язань щодо передачі товару позивачу, та відновлення тим самим порушених майнових прав Тернопільського державного технічного університету ім. І Пулюя на момент розгляду спору судом, у матеріалах справи відсутні .
В силу положень. 1 ст. 611 ЦК України , у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як визначається у ч. 1 ст 206 ГК України господарське зобов’язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.
Як визначається ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Згідно ч. 3 ст. 188 ГК України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Як свідчать матеріали справи, направлена Позивачем ПП. “Агнесса” пропозиція за № 1480 від 23.10.2006 р. про розірвання договору купівлі-продажу № 43 від 27.03.2006 р. та про повернення 3 950,00 грн., сплачених за непоставлений товар, залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.
При таких обставинах справи, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про дострокове розірвання договору купівлі-продажу № 43 від 27 березня 2006 р.
Крім того, згідно ч 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Водночас, договором купівлі-продажу № 43 від 27 березня 2006 р. за прострочення виконання зобов’язання продавцем встановлено відповідальність у вигляді сплати пені (п.. 4.4 договору. ).
Однак, оцінивши поданий позивачем розрахунок пені , нарахованої за період від 20.09.2006 р. по 18.01.2007 р., на суму 242,62 грн., суд вважає, що Позивач не врахував положень частини 6 ст. 232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як встановлено судом при розгляді господарського спору у справі № 9/189-3293, оплата коштів у розмірі 3950 грн. була здійснена позивачем 06.04.2006 р. Строк поставки , згідно пункту 2.7. договору, - 30 днів із моменту оплати товару.
Таким чином, момент, з якого продавець повинен нести відповідальність за несвоєчасну поставку товару , наступає 06.05.2006 р.
Відтак, нарахування пені повинно припинитися по збігу шести місяців від 06.05.2006 р. , тобто 07.11.2006 р.
Господарський суд у справі 9/189-3293 стягнув пеню, нараховану за період з 06.05.2006 р. по 15.09.2006 р. у розмірі 250,20 грн.
Відтак, беручи до уваги, що зобов’язання щодо передачі товару продавцем не виконане , тому правомірною і такою , що підлягає до стягнення є пеня, нарахована за період з 16.09.2006 р. по 07.11.2006 р., у розмірі 95,67грн. при розмірі облікової ставки 8,5% річних відповідно до листа НБУ від 06.06.2006 р. № 176/2006-рп , яким таку ставку встановлено з 10 червня 2006 року .
За таких обставин справи, позовні вимоги задовольняються частково в частині розірвання договору № 43 від 27.03.2006 р., стягнення 3 950,00 грн., сплачених за непоставлений товар та 95,67грн. пені.
У задоволенні вимог у частині стягнення 146,95 грн. пені слід відмовити як неправомірної - з порушенням ст. 232 ГК України та без урахування встановленої Національним Банком України розміру облікової ставки .
Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За згодою представника позивача відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18.01.2007 р. оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення .
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 77, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд
Вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Розірвати договір купівлі-продажу № 43 від 27 березня 2006 р. ,укладений Тернопільським державним технічним університетом ім. І. Пулюя, м. Тернопіль, та Приватним підприємством „Агнесса”, с. В.Гаї, Тернопільського району.
3. Стягнути 3 950,00 грн. боргу, 95,67 грн. пені та 279,9 грн. судових витрат з Приватного підприємства “Агнесса” (вул. І.Франка, 11-А, с. В. Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, ідент. код 24626023) на користь Тернопільського державного технічного університету ім. І. Пулюя ( вул. Руська, 56, м. Тернопіль, р/р 35224001000065 Банк УДК у Тернопільській області, МФО 838012, ідент. код. 05408102.
4. В частині стягнення 146,95 грн. пені – відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На рішення суду, яке не на брало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор –апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання)”29”січня 2007 р. рішення, через місцевий господарський суд.
Суддя Л.В. Кропивна