Справа № 2a-117/08
ПОСТАНОВА
Іменем України
5 березня 2008 року м. Фастів
Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Гапоненко А.П.,
при секретарях - Омельчук С. А., Батрак В.В.
за участю: позивача, представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці і соціального захисту населення Фастівського району Київської області, про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з зазначеним адміністративним позовом посилаючись на те, що вона є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії. Тому вважає, що має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати встановлену на кожен рік за період з 2004 року по 2005 рік включно, що складає в загальній сумі 4296, 6 грн. Обґрунтовує свої вимоги положенням ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про внесення змін до Закону України» «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» від 05.10.2006 р. за № 231-У „ доповнити статтею 71 такого змісту: «Стаття 71. Особливості внесення змін до цього Закону». Дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, а згідно п.2 Прикінцевих положень: «Забезпечити проведення перерахунку раніше призначених пенсій відповідно до цього Закону».
Просить суд зобов'язати Управління соціального захисту населення Фастівської райдержадміністрації зробити перерахунок недоотриманих сум на оздоровлення 2003, 2004, 2005 років, стягнувши з них на її користь 4296, 6 грн.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала, просить їх задовольнити пославшись на обставини викладені в позовній заяві. Щодо пропуску строку на звернення за захистом своїх прав, пояснила незнанням закону.
Представник відповідача позов не визнав, вважає його таким, що задоволенню не підлягає мотивуючи тим, що відповідно до ст. 99 ч.2 КАС України, позивач пропустила строк звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів, так як Закони України та інші нормативно-правові акти публікувалися в періодичній пресі про суми виплат. Позивач знала, що виплати їй нараховувалися і вона отримувала їх особисто, тому згідно ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову. Крім того, ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши докази, оглянувши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії Чорнобильській АЕС, категорія 2, що підтверджується копією посвідчення серії А № 055174 та довідкою управління соціального захисту населення ( а.с. 4-5)
2
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення виплачується: учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - п'ять мінімальних заробітних плат.
Проте позивачу за 2001-2004 роки відповідно до постанови KM України № 836 від 26.07.1996 р. виплачувалась допомога на оздоровлення в сумі 26, 70 грн. як ліквідатору 2 категорії, а також за 2005 рік відповідно до Постанови КМУ України № 562 від 12.07.2005 року виплачувалася щорічна допомога на оздоровлення в сумі 100 гривень. Що підтверджено довідкою, підтвердила позивач і не оспорюється відповідачем.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь недоплачену суму одноразової допомоги на оздоровлення виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст. 113 Конституції України KM України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, відповідно до ч.1п.12 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», що зупиняють дію ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до п.3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007 року положення статей 29, 36, абзацу третього частини другої статті 56, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 103, 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 09 липня 2007 року.
Тому, положення статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», що обмежували право відповідних категорій громадян на відповідні пільги, гарантії і компенсації, втратили чинність з 09 липня 2007 року.
За таких обставин, Рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року немає зворотної сили і тому позов задоволенню не підлягає.
За ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, на що вказано в ст. 100 КАС України.
Представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову посилаючись в т.ч.1 на пропуск строку звернення до суду, що слідує з письмових заперечень відповідача.
Інших строків для звернення до адміністративного суду по даній категорії справ ні КАС, ні іншими законами не встановлено.
Відповідно до ч.2 статті 100 цього Кодексу якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Проаналізувавши всі надані докази по справі суд приходить до висновку, що позивач дійсно пропустив встановлений законом строк для звернення до суду з вказаним адміністративним позовом.
3
Посилання позивача на те, що він не знав про неправомірність дій відповідача, про те, що Законом передбачено інший розмір допомоги, ніж йому було виплачено, не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки, як встановлено судом, виплати позивачу одноразової допомоги на оздоровлення за 2003-2005 роки були проведені відповідачем вчасно, отже, про порушення своїх прав позивач знав або повинен був знати. Позивач звернулась до суду лише 10.01.2008 року.
А тому підстав для визнання причин пропуску цього строку поважними суд не вбачає. Таким чином, з врахуванням всього наведеного суд відмовляє в задоволенні позову. На підставі ст. 4 Декрету КМ "Про державне мито" позивач звільнений від сплати судового збору на користь держави.
Керуючись ст. ст. 19, 113 Конституції України, ст. 48, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007 року, ст. ст. 6, 9, 17, 89, 99-100, 158-163, 185, 186 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з моменту проголошення і апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.