Справа № 22- 2362 Головуючий в 1 інстанції Блохін А.А.
Категорія 32 Доповідач Барсукова О.І.
РІШЕННЯ
Іменем України
08 квітня 2008 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Зубової Л.М.
суддів: Лук*янової С. М. , Борсукової О.І.
секретар: Скляренко Р.С,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 04 жовтня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-міському районі м. Горлівки Донецької області про стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2007 року позивач звернувся в суд з позовом про відшкодування моральної шкоди і просив відшкодувати на його користь на підставах, вказаних в Законі України «Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили трату працездатності» 25 000гр., посилаючись нате, що під час виконання трудових обов*язків він отримав професійне захворювання, що підтверджено висновком МСЕК від 19.03.2003 року йому було вперше безстроково встановлено втрату працездатності 40 % та інвалідність 3 гр. вперше з 29.01.2003р. безстроково (а. с. 8).
Оскільки втрата працездатності спричинила позивачеві фізичні та моральні страждання, призвела до порушення нормальних соціальних зв*язків, необхідності додавати додаткові зусилля до організації життя, то йому завдано моральну шкоду, яку він просив відшкодувати на його користь за рахунок Фонду.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 04 жовтня 2007 року ОСОБА_1в задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_1. звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 04 жовтня 2007 року, в якій просить скасувати рішення суду, ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права.
В судовому засіданні ОСОБА_1. , його представник - адвокат ОСОБА_3., доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, рішення місцевого суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1задовольнити.
Представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-міському районі м. Горлівки Донецької області, який діє на підставі довіреності ОСОБА_2.. просив відхилити апеляційну скаргу позивача, рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника позивача і представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скаргах доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення .
2
Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Положення ст. ст. 21, 28, 34 Закону України „Про загал ьнообов*язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в редакції, яка діяла до прийняття Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" та Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" передбачали обов*язок Фонду провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди.
За змістом ст. ст. 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов*язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" право на отримання потерпілим страхових виплат у разу настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.
Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що позивач тривалий час перебував у трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості ДП „Артемвугілля", де отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК від 19.03.2003 року йому було вперше безстроково встановлено стійку втрату працездатності 40 % та інвалідність 3 гр. вперше з 29.01.2003р. безстроково (а. с. 8). В суд позивач звернувся в серпні 2007 року.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом*якшують або скасовують відповідальність особи.
Також відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом*якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Норми Закону України „Про загальнообов*язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам як страхову виплату тому покладення на відділення Фонду обов*язку по сплаті такої страхової виплати не є цивільною відповідальністю зазначеного органу.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди", розмір відшкодування моральної /немайнової/ шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань , з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд, зважаючи на характер отриманого позивачем професійного захворювання, доводи відповідача проте, що позивачу нарахована й виплачена одноразова допомога, виходячи із принципу справедливості, як того вимагає ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, апеляційний суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню сума на відшкодування моральної шкоди в розмірі 12 000 гривень.
За таких обставин колегія суддів визнає, що при вирішенні справи судом неправильно застосовані норми матеріального права, а тому ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішенням про часткове задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.
Керуючись п.4 ч.1 ст. 309ЦПК , України апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.
3
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 04 жовтня 2007 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1задовольнити частково, стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-міському районі м. Горлівки Донецької області на користь ОСОБА_1у відшкодування моральної шкоди 12 000гр.( дванадцять тисяч гривень).
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.