Справа №2а-303/2008р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2008р. Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Івасишин В.П., при секретарі -Лозко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Фастівського виконавчого комітету Фастівської міської ради про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення, -
встановив:
Позивач являється постраждалим від наслідків Чорнобильської катастрофи І категорії, інвалідом II групи.
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено основні засади соціального захисту громадян і встановлено певні гарантії і компенсації цим особам, за шкоду спричинену наслідками Чорнобильської катастрофи.
Згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам II групи у розмірі 5 мінімальних заробітних плат у кінці поточного року. Виплати зазначені в цій статті повинні проводитись протягом одного місяця з дня встановлення інвалідності, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Позивачу виплати, передбачені Законом, виплачувались не в розмірах визначених цим законом та кратних розмірам мінімальних заробітних плат, а в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836. Позивачу виплачувалась щорічна допомога на оздоровлення, передбачена ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірах: у 2002 році - 26, 70 грн., у 2003 році - 26, 70 грн., у 2004 році - 26, 70 грн., у 2005 році - 120, 00 грн., у 2006 році - 120, 00 грн., у 2007 році - 120, 00 грн. Розмір не виплачених позивачу коштів, передбачених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», становить 8 954, 90 грн. Таким чином порушенні права позивача, тому ОСОБА_1 звернувся до суду і просить визнати дії управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради щодо обмеження розміру належних позивачу виплат за ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними, а також стягнути на свою користь та перерахувати йому невиплачені кошти в розмірі 8 954, 90 грн., передбачені ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 2002р. по 2007р.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги і просив визнати дії управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради щодо обмеження розміру належних позивачу виплат за ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними, а також стягнути на свою користь та перерахувати йому невиплачені кошти в розмірі 8 954, 90 грн., передбачені ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 2002р. по 2007р., виходячи з розрахунку, що розмір мінімальної заробітної плати становив: з 2002р. - 205, 00 грн., з 2003р. -205, 00 грн., з 2004р. - 290, 00 грн., з 2005р. - 332, 00 грн., з 2006р. - 375, 00 грн., з 2007р. - 460, 00 грн. Щорічну допомогу на оздоровлення, передбачену ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому виплачено: у 2002 році - 26, 70 грн., у 2003 році - 26, 70 грн., у 2004 році - 26, 70 грн., у 2005 році - 120, 00 грн., у 2006 році - 120, 00 грн., у 2007 році - 120, 00 грн.
Представник відповідача управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради ОСОБА_2 позов не визнав, просив в
2
позові відмовити, так як згідно ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» порядок застосування цього Закону проводиться у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання. Порядок застосування даного Закону визначений у
Постановах Кабінету Міністіру України №836 від 26.07.1996 року та №562 від 12.07.2005 року.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Так в судовому засіданні встановлено, що позивач являється постраждалим від наслідків Чорнобильської катастрофи І категорії, що підтверджується посвідченням серії А №069653, виданого Київською облдержадміністрацією 26.06.1997 року; згідно витягу із акту огляду у медико-соціальній експертній комісії, серії МСЕ №205107, виданої Білоцерківською міжрайонною кардіологічною медико-соціальною експертною комісією від 12.02.1997 року, позивачу встановлено II групу інвалідності.
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено основні засади соціального захисту громадян і встановлено певні гарантії і компенсації цим особам, за шкоду спричинену наслідками Чорнобильської кактастрофи.
Згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам II групи у розмірі 5 мінімальних заробітних плат у кінці поточного року. Виплати зазначені в цій статті повинні проводитись протягом одного місяця з дня встановлення інвалідності, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Позивачу виплати, передбачені Законом, виплачувались не в розмірах визначених цим законом та кратних розмірам мінімальних заробітних плат, а в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836. Згідно довідки управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради №612 від 11.12.07р., позивачу виплачувалась щорічна допомога на оздоровлення, передбачена ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірах: у 2002 році - 26, 70 грн., у 2003 році -26, 70 грн., у 2004 році - 26, 70 грн., у 2005 році - 120, 00 грн., у 2006 році - 120, 00 грн., у 2007 році- 120, 00грн.
Відповідно до ст. 22 Конституції України при ухвалені нових законів або внесення змін до діючих законів не допускається зменшення змісту і об'єму існуючих прав та свобод людини.
Відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України.
Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти прийняті відповідними органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Держава стверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, встановила, окремими законами України певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно
3
призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
Згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам II групи у розмірі 5 мінімальних заробітних плат укінці поточного року. Виплати зазначені в цій статті повинні проводитись протягом одного місяця з дня встановлення інвалідності, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року №936.
Згідно підпункту 2 пункту 4 цієї Постанови виплата щомісячної компнсації, передбаченої ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проводиться управліннями праці і соціального захисту населення виконавчих комітетів міських рад за місцем реєстрації громадян працюючими.
З огляду на вищенаведене, та виходячи з загальних засад приорітетності Законів України над урядовими нормативно-правовими актами, суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню саме положення ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк.
При таких обставинах, суд вважає, що слід визнати дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради щодо обмеження розміру належних позивачу виплат згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними та зобов'язати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради перерахувати 2 180 грн. невиплачених коштів, як інваліду II групи, передбачених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за 2007р. виходячи з розрахунку, що розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати становив 460, 00 грн., а щорічна допомога на оздоровлення, передбачена ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» частково позивачу виплачена у 2007 році в розмірі 120, 00 грн., в іншій частині позову відмовити.
На підставі ст. ст. 8, 22 Конституції України, ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", керуючись ст. ст. 6-11, 99, 159-163, 167, 185, 186 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради щодо обмеження розміру належних ОСОБА_3 виплат згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради перерахувати ОСОБА_1 2 180 грн. 00 коп. (дві тисячі сто вісімдесят грн. 00 коп.), передбачених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за 2007р.
В іншій частині позову відмовити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати державного мита на підставі Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», як потерпілу від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Фастівський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.