Марківський районний суд

Справа № 2-48/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.03.2010 року Марківський районний суд Луганської області

в складі: головуючого судді Логвіненко Т. Г.

при секретарі Труш О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с.Марківка цивільну справу позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_7 Павліни, до ТОВ «Росінка-Стар» про припинення та розірвання договорів оренди земельних ділянок від 11.10.07р між позивачами та відповідачем та витребування із незаконного користування та володіння відповідача земельних ділянок

ВСТАНОВИВ

30.09.2008 року позивачі звернулися до відповідача із зазначеним позовом. В подальшому, а саме 19.01.2010р. у зміненій позовній заяві, вказали, що 11 жовтня 2007р. вони уклали договори оренди належних їм на праві власності земельних ділянок із відповідачем. Згідно вказаних договорів , в оренду відповідачеві було передано наступні земельні ділянки-

Позивач ОСОБА_1-розміром 5.50 га, державний акт № 002479 1-ЛГ та розміром 5.90 га, державний акт № 069037 1-ЛГ

Позивач ОСОБА_2-розміром 5.84 га, державний акт № 069028 1-ЛГ та розміром 6.78га, державний акт № 069077

Позивач ОСОБА_3-розміром 5.32 га, державний акт № 002493 1-ЛГ та розміром 6.78га, державний акт № 069077

Позивач ОСОБА_4 -розміром 5.34 га, державний акт № 069013 1-ЛГ Позивач ОСОБА_5-розміром 5.65га державний акт № 861864 ЯС Позивач ОСОБА_6-розміром 6.67га, державний акт №066801 1-ЛГ Позивач ОСОБА_7.- розміром 5.96 га, державний акт № 069014 1-ЛГ Усі вказані земельні ділянки знаходяться на території Ліснополянської сільької ради Маркіського району. Згідно умов договору, строк оренди складав 10 років. Розмір орендної плати на момент укладення договору складав 1.5 відсотка від вартості земельної ділянки щорічно, у подальшому за додатковою угодою сторін від 19.07.2008р. був змінений та на момент розгляду справи складає 2 відсотка від вартості земельної ділянки щорічно.

В обгрунтування позову позивачі зазначили, що відповідачем умови укладеного договору порушуються, а саме-на момент укладення договору були відсутні схеми земельних ділянок, кадастровий план, акти приймання та передали земельних ділянок що порушують ст. 15 ЗУ «Про оренду землі»;

у порушення п.9 вказаних договорів оренди землі, а також Указу Президента України від 02.02.2002 р. «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян- власників земельних ділянок» зі змінами від 19.09.2008р. встановлений при укладенні договорів розмір орендної плати 1.5 відсотка від вартості земельних ділянок, який у подальшому за додатковою угодою сторін був змінений до 2 відсотків не відповідає вказаному указові Президента України,а саме розмір орендної плати повинен складати 3 відсотки від вартості земельної ділянки;

у порушення Постанови Кабінета Міністрів України від 12.05.2000р. «Про проведення індексації грошової оцінки землі» та умов договорів оренди відповідачем не проводиться щорічна індексація оцінки землі шляхом перерахунку з ураховунням відповідних коефіцієнтів та інфляції до рівня національної валюти України;

у порушення ст. 19 ЗУ «Про аренду землі», відповідачем при укладенні договору оренди землі строком на 10 років не врахованні періоди ротації основної сівозміни, згідно з проектом землеустрою;

11.10.2007р. позивачі укладали договори із ТОВ «Росінка», розташованому у м.Старобільськ, вул Свободи 67 а однак у подальшому, при невідомих позивачам обставинах у назві ТОВ з’явився додаток «Стар» і саме така назва вказана у договорах оренди земельних ділянок;

дії відповідача по виплаті їм орендної плати у натуральній формі створили для них скрутне моральне та фінансове становище, оскільки у цьому випадку вони згідно п.п. 3,4, ст. З ЗУ « Про податок з доходів фізичної особи « сплачують значно більший податок;

з 11.06.08р. відповідач знаходиться у стані ліквідації, що також на думку позивачів є підставою для розірвання договорів оренди земельних ділянок;

позивачі бажають особисто займатися товарним виробництвом на належних їм земельних ділянках, тобто відбулося поєднання у одній особі власника землі та орендаря, що у відповідності із ст.ст. 7, 31 ЗУ «Про оренду землі» є підставою для припинення договору оренди землі.

У судове засідання позивачі, а також представник позивачів- Костюченко ОСОБА_8, будучи належним чином повідомленими про місце та час розгляду справи, не з’явилися, надали письмові заяви, у яких справу прохали розглянути за їх відсутності, на позовних вимогах наполягали.

Представник відповідача -ОСОБА_9, діюча за дорученням, у письмових запереченнях на позов позовні вимоги позивачів не визнала у повному обсязі. В обгрунтування заперечення на позов вказала, що позивачі не довели обгрунтованість своїх позовних вимог, не надали доказів, якіб свідчили про порушення відповідачем умов укладених договорів або ЗУ «Про оренду землі». Орендна плата сплачується позивачам у повній відповідності із умовами укладених договорів оренди землі із урахуванням додаткових угод до цих договорів, а саме 2 відсотків від вартості земельних ділянок у грошовій або натуральній формі за бажанням позивачів.

Заборгованості по сплаті орендної плати за 2007-2009р немає Земельна ділянка використовується відповідачем за цільовим пр^ченням ^ в~ товарного сільськогосподарського виробництва, стан земельно? ділянки ™ 'Гіршується. З позивачами провадяться переговори про збільшення розміру орендної плати, внаслідок цих переговорів 19.07.2008р. між сторонами було укладені додаткові угоди до договору про збільшення розміру орендної плати з 1.5 до 2-х відсотка від вартості земельної ділянок. ТОВ «Росінка-Стар» на момент розгляду справи є діючим підсприємством, знаходиться у стадії реорганізації.

Інший представник відповідача-Мордасова ОСОБА_10 у судовому засіданні позов не визнала у повному обсязі, з підстав, викладених у запереченні на позов.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов є необгрунтованим, а тому у його задоволенні слід відмовити у повному обсязі з наступних підстав,-

Судом встановлено, що позивачі згідно державних актів на право власності на землю \а.с.а.с.14-22\ є власниками відповідних земельних ділянок.

11.10.2007р. позивачі як орендодавці уклали із орендарем ТОВ «Росінка- Стар» договори оренди цих земельних ділянок строком на 10 років для сільскогосподарського використання \а.с.а.с. 23-46\. Ці договори містять схеми земельних ділянок та акти приймання та передачі земельних ділянок.

Згідно з умовами зазначених договорів, орендар зобов’язувався сплачувати орендодавцям орендну плату один раз на рік до 31 грудня кожного року у розмірі 1.5 відсотка вартості земельних ділянок. При цьому розмір орендної плати може переглядатися один раз у два роки \п.13\.

19.07.08р. між сторонами за взаємною згодою були укладені додаткові угоди про зміну умов договорів оренди земельних ділянок \а.с.102-109\, відповідно до яких розмір орендної плати був збільшений до 2 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки. При цьому орендна плата могла сплачуватись орендарем як шляхом видачі готівкових грошових коштів з каси товариства так і шляхом передачі натуральної продукції зі складу товариства.

Після цього позивачі до відповідача із заявами про дострокове розірвання договорів оренди не зверталися.

Станом на 1.01.2010р. орендна плата за 2007-2009р. у повному обсязі виплачена відповідачем позивачам у розмірі 3 відсотка від вартості земельної ділянки у грошовому та натуральному вигляді залежно від бажання позивачів.

Згідно зі ст.ст. 13, 14, 19 ЗУ «Про оренду землі» від 6.10.2008р. договір оренди землі-це угода сторін про взаємні зобов ‘язання, відповідно до яких орендодавець за плату \розмір якої, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду, індексації передбачаються умовами договору, які не можуть суперечити законам України передає орендареві у володінняі користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Після досягнення сторонами домовленості з шггань орендної плати та інших істотних умов, передбачених ст. 15 ЗУ «Про оренд' землі» підписання договору оренди та його реєстрації він набуває чинності та може бути змінений лише за взаємною згодою сторін, у тому числі і в частині розміру орендної плати.

Згідно ст. 32 ЗУ «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, предбачених ст.ст. 24, 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним Кодексом України та іншими Законами України.

Згідно із ст. 24 ЗУ «Про оренду землі»орендодавець має право вимагати від орендаря:

використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно із договором оренди;

дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості грунтів, додержання державних стандартів, норм та правил, утому числі місцевих правил забудови населенних пунктів;

дотримання режиму водоохоронних зон, прибрежних захисних смуг,зон санітарної охорони,санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які охороняються;

своєчасного внесення орендної плати.

З огляду на викладене, суд вважає, що доводи позивачів про необхідність розірвання договорів оренди належних ним на праві власності земельних ділянок із відповідачем з підстав невідповідності встановленого додатковивми угодами розміру орендної плати 2 відсотки Указові Президента України від 02.02.2002р. є необгрунтованими, так як додаткові угоди до договорів оренди між позивачами та відповідачем про зміну розміру орендної плати з 1.5 відсотка до 2 відсотків були укладені 19.07.2008р, а позов до суду про розірвання договорів оренди земельних ділянок був пред’явлений позивачами 30.09.2008р, тобто до спливу дворічного терміну, передбаченого п.13 договорів оренди земельних ділянок між сторонами на перегляд розміру орендної плати.

Крім того, у тексті Указу Президента України № 92 від 2.02.2002р. «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток \паїв» зі змінами, внесеними згідно з Указами Президента України № 830\2002 від 13.09.2002р. та № 725\2008 від 19.08.2008р. відсутні вказівки на загальнообов’язковість та необхідність запровадження плати за оренду ділянок сільськогосподарського призначення у розмірі 3 відсотків від вартості земельної ділянки, а йдеться про здійснення організаційних заходів щодо активізації серед орендарів та орендодавців земельних ділянок роз’яснювальної роботи з питань необхідності підвищення розмірів орендної плати.

Слід зазначити, що згідно довідки відповідача \а.с.225\ орендна плата позивачам за 2009р нарахована та видана із урахуванням індексації та у розмірі

3% від грошової вартості ділянок, хоча це є більшим розміром, аніж передбачено вищевказаними договорами оренди земельних ділянок та додатковими угодами до них \ 1.5 та 2 відсотки відповідно.

Також суд вважає, що не є обгрунтованими доводи позивачів про про необхідність розірвання договорів оренди належних ним на праві власності земельних ділянок із відповідачем з підстав не проведення відповідачем у порушення Постанови Кабінета Міністрів України від 12.05.2000р. «Про проведення індексації грошової оцінки землі» та умов договорів оренди щорічної індексації оцінки землі шляхом перерахунку з урахуванням відповідних коефіцієнтів та інфляції до рівня національної валюти України, тому що у відповідному пункті 10 договорів оренди землі між позивачами та відповідачем можливість індексації стронами не передбачена.

Крім того, вимоги ЗУ «Про плату за землю» стосовно щорічного уточнення грошової оцінки землі на коефіцієнт індексації відповідно до постанови КМУ від 12.05.2000р. № 783» Про проведення індексації грошової оцінки землі» і встановлення орендної плати в розмірі не меншому, ніж розмір земельного податку, обов’язкові для суб’єктів договорів оренди земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, орендна плата за які централізується не спеціальних бюджетних рахунках, розподіляється та використовується відповідно до цього Закону і не є обов’язковими для угод інших суб’єктів землекористування, а саме сторін за цим спором.

Щодо доводів позивачів про те, що у порушення ст. 19 ЗУ «Про оренду землі», відповідачем при укладенні договору оренди землі строком на 10 років не врахованні періоди ротації основної сівозміни, згідно з проектом землеустрою;

відповідач погіршує якість земель земельної ділянки, шляхом невиконання сівозмін;

відповідач на момент укладення договорів оренди земельних ділянок мав назву ТОВ «Росинка», а назву ТОВ «Росинка-Стар» отримав шахрайським чином, без попередження позивачів;

дії відповідача по виплаті їм орендної плати у натуральній формі створили для них скрутне моральне та фінансове становище, оскільки у цьому випадку вони згідно п.п. 3,4, ст. З ЗУ « Про податок з доходів фізичної особи « сплачують значно більший податок,-

слід зазначити, що згідно із ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухваленння рішення по справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Суд вважає, що всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України, позивачі не довели наявність тих обставин, на які вони посилалися як на підставу своїх вимог у

вказаній частині. Ними або їх представником не надано доказів щодо обгрунтованості цих доводів.

Згідно ст. 31 ЗУ «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється у разі ліквідації юридичної особи- орендаря.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи \а.с.56\,довідки про взяття на облік платника податків \а.с.58\довідки з ЄДРПОУ \а.с.59\, довідок Старобільської МДПІ \а.с.227\, Старобільської РДАа.с.228\ відповідач є діючим підприємством, перебуває на податковому обліку, його державна реєстрація не скасована. Згідно рішення власника № 156 від 11.06.08р.\а.с.226\ ТОВ «Росінка-Стар» реорганізується шляхом приєднання до ПП СВФ «АГРО». Вказане свідчить про необгрунтованість доводів позивачів про необхідність розірвання договорів оренди земельних ділянок з підстав ліквідації ТОВ «Росінка-Стар».

Крім того, суд вважає необгрунтованими доводи позивачів про необхідність розірвання договорів оренди з підстав їх бажання самостійно вести товарне сільське господарство на земельних ділянках, переданих у аренду відповідачеві, так як це не передбачено умовами укладених договорів оренди. Посилання позивачами на ст.ст. 7, 31 ЗУ «Про оренду землі» безпідставні, так їк поєднання у одній особі власника землі та орендаря не відбулося.

При таких обставинах у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ЗУ «Про оренду землі», ЗУ «Про шату за землю», ст.ст. 60,61,208,212,213,214,215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_6,ОСОБА_7 Іавліни, до ТОВ «Росінка-Стар» про припинення та розірвання договорів ренди земельних ділянок від 11.10.07р між позивачами та відповідачем та итребування із незаконного користування та володіння відповідача земельних ілянок відмовити у повному обсязі за необгрунтованістю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання аяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не уло подано.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути одано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення судудюдається протягом двадцяти днів після

Суддя: Т. Г. Логвіненко