Справа № 2-664/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2009 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого – судді Суркової В.П.,

при секретарі Владиченко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного підприємства «ОСОБА_3 слово» про захист честі, гідності і ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, приватного підприємства «Газета «ОСОБА_3 слово» про захист честі, гідності і ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

В позові зазначив, що в період з 26.05. по 12.06.2008 року він у силу своїх службових обов’язків, перевіряв скаргу ОСОБА_2 на дії робітників Шевченківського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області. Під час проведення перевірки останній погрожував йому неприємностями по службі, а потім неодноразово виказував погрози за службовим телефоном, внаслідок чого у нього почались головні болі, погіршився сон на підставі загального нервового стану і з 19.06.2008 року до 04.07.2008 року він знаходився на лікуванні у терапевтичному відділенні лікарні УМВС України у Запорізької області.

21.06.2008 року у кабінеті заступника начальника ВГІРФО ОСОБА_4 ОСОБА_2 висміював його зовнішній вигляд, при цьому казав про те, що він нібито вимагає у нього травматичний пістолет та кошти в розмірі 3000 грн., написав ряд заяв у різні інстанції, де продовжував порочити його ділову репутацію, називав злочинцем, корупціонером, а також розмовляв про це різним робітникам міліції. Крім того, у «Газеті «ОСОБА_3 слово» від 01.07-05.07.2008 року ОСОБА_2 була опублікована стаття «Перевертні», де зазначено: «В припадке словоблудия и бессильного бешенства, эти уродцы такого наплели, что ни один нормально мыслящий средний человек не воспринял бы этот бред всерьез. Но они лезли из кожи вон тужась, перещеголять друг друга в своей паталогической лживости. Особо усердствовал бомжеподобный, зачуханый мужичишка, с постоянно присохшими остатками пищи на бороде. От первого впечатления безысходной грустной жалости к нему, со временем собеседник начинает сознавать, что имеет дело с откровенным извращенцем, не то что не скрывающим, но даже агресивно навязывающим и пропагандирующим свои порочные страсти и наклонности». Вважає, що ці висловлювання стосуються його особи, містять образи, які принижують його честь, гідність та ділову репутацію.

Просив зобов’язати ОСОБА_2 публічно вибачитися перед ним, опублікувати у «Газеті «ОСОБА_3 слово» спростування зазначених відомостей та стягнути з ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 10 000 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав позов, наполягає на його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, пояснив, що при проведенні перевірці його заяви щодо незаконного обшуку, ОСОБА_1 вимагав у нього кошти Після цього він з відповідною заявою звернувся у правоохоронні органи. Про факт вимагання коштів ОСОБА_1 розмовляв робітникам міліції. Надрукована ним стаття «Перевертні» ніякого відношення до ОСОБА_1 немає, мав на увазі журналіста.

Відповідач - директор приватного підприємства «Газета «ОСОБА_3 слово» ОСОБА_5 позов визнав, пояснив, що ОСОБА_2 збирав інформацію та друкував її за власним світоглядом. У рубриці «Перевертні» відсутні дані про прізвище «Бузурний».

Вислухавши пояснення осіб, що беруть участь в справі, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді начальника СОПР ІОС УКЗ УМВС України в Запорізькій області. У силу своїх службових обов’язків займався перевіркою скарги ОСОБА_2 на дії робітників Шевченківського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізької області.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.06.2008 року на ім’я начальника УМВС України в Запорізькій області надійшла заява ОСОБА_2 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 за вимагання та зловживання службовим становищем (а.с. 13).

Відповідно до ст. 68 Конституції України, ст. ст. 297, 299 ЦК України випливає, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність, честь, ділова репутація фізичної особи є недоторканими.

Дослідивши в сукупності наявні докази, а саме: показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, а також пояснення відповідача, суд приходить до висновку, що зазначені в заяві ОСОБА_2 вислови: «закоренілий корупціонер, готовий на будь яке підроблення для досягнення корисної мети, злочинець-вимагач» є відверто образливими та такими, що порочать честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 Цей висновок підтверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за відсутністю події злочину від 21.07.2008 року.

Моральна шкода супроводжує порушення особистого немайнового права. Згідно ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної особи. Приниження честі, гідності та ділової репутації привело до моральних страждань позивача, порушення організації нормального процесу роботи та відпочинку, загостренню стосунків з іншими робітниками міліції.

Між тим суд вважає за необхідне знизити суму, що підлягає стягненню, до 3000 грн., виходячи з характеру завданої моральної шкоди, глибини фізичних та душевних страждань, враховуючи вимоги розумності і справедливості.

Що стосується вимог позивача про спростування недостовірної інформації, яка викладена у статті «Перевертні», то вони задоволенню не підлягають, оскільки зазначена стаття не містить даних про прізвище особи, про яку йдеться мова.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 68 Конституції України, ст. ст. 23, 269, 270, 275, 277, 297, 299 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 59, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_2 публічно вибачитися перед ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 3 000 (три тисячі) гривень на користь ОСОБА_1.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 167 грн. судового збору, 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя В.П. Суркова