Справа № 2-а-23/2009 р.
П О С Т А Н О В А
И М Е Н Е М У К Р А И Н И
11 лютого 2009 року Гуляйпільський райсуд Запорізької області
В складі головуючого – судді Чемолосової С.П.
При секретарі Імановій В.В.
Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Гуляйполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Гуляйпільської районної державної адміністраціі Запорізької області про поновлення пропущенного сроку та перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і сплатисуми боргу ,-
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про поновлення пропущенного строку та перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і сплати суми боргу в якому вказала, що вона є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка звернулася до відповідача з письмовою заявою про виплату їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до 6 років.
Як вважає позивачка, дані виплати були їй гарантовані державою згідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»,згідно абзацу 3 ч.2 ст.56, пунктів 7 і 14 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, дії відповідних норм законодавства було призупинено, що позбавило її можливості реалізувати її право на отримання даної допомоги. В зв'язку з прийняттям Конституційним судом України рішення від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 року про визнання неконституційними вищевказаних норм Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, починаючи з травня 2007 року, як вказала позивачка, їй щомісячно передбачена законом допомога в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до 6 років. Тому відповідно до ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», та рішеннями Конституційного суду України № 4-рп/2007 р. від 18.06.2007 року та № 6-рп/2007 року від 09.07.07 р., зокрема вказано, що затвердити на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для тих, хто відноситься до основних соціальних та демографічних груп населення: з 1 січня - 492 грн., з 1 квітня - 525 грн., з 1 жовтня - 532 грн.; дітей віком до 6 років: з 1 січня – 434 грн.; з 1 квітня – 463 грн.; з 1 жовтня -470 грн. Тому, як вважає заявниця, сума боргу державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає 2688 грн. Із розрахунку слідує, що відповідач з травня 2007 року по грудень 2007 року сплатив їй 1037 грн., а згідно вищезазначених сум повинен сплатити за вирахуванням вже сплаченої допомоги 2688 грн. В зв'язку з вищевикладеним позивачка звернулася 15.10.2008 року з заявою до відповідача про перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та про сплату боргу, що утворився. Однак, відповідач своїм листом повідомив її, що дана допомога здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом, порядок фінансування регламентується Бюджетним кодексом України, а саме, згідно ч.1 ст 23 Бюджетного кодексу України, будь-які платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Управління власних коштів немає, а тому є лише розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня. Але позивачка вважає, що дана мотивація не може бути підставою для відмови їй в виплаті вищевказаної допомоги, так як рішення Конституційного Суду України від 06 липня 2007 року має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикціі при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли в наслідок
2.
дії положень статтей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов’язковими на території України, остаточним та не може бути оскарженим. Далі позивачка вказала, що відповідач не повідомив її про належні їй виплати своєчасно, а тому про факт порушення її прав їй стало відомо лише після висвітлення зазначених подій в програмах телевізійних передач, тобто у засобах массової інформації.
Тому позивачка прохає суд відновити строк для звернення до суду за захистом, на її думку, порушених прав, визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача зробити перерахунок її допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнути з відповідача на її користь суму боргу в розмірі 2688 грн. та зобов'язати відповідача виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно діючого законодавства України.
В судове засідання позивачка подала суду заяву, де прохала справу розглянути в її відсутність, на задоволенні заявлених вимог наполягає.
Представник відповідача Панченко І.Є. в судовому засіданні позовні вимоги позивачки не визнала в повному обсязі, суду пояснила, що причину пропуску строку звернення в суд позивачкою, яка вважає що її права порушено вона вважає неповажною, та вказала, що з жовтня 2007 року позивачка отримує в Управлінні праці та соціального захисту населення Гуляйпільської райдержадміністрації ( далі- Управління), допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн.64 коп. Позивачка являється отримувачем допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 22.03.2007 року по 31.12.2007 року. Зазначена допомога була призначена відповідачем на період з 22.03.2007 року по 03.01.2010 року за заявою ОСОБА_1. від 15.06.2007 року як особі, застрахованій у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно довідки від 14.06.2007 року № 182 про реєстрацію у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Виплата допомоги була припинена з 01.01.2008 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів від 22.02.2008 року № 57. Органи праці та соціального захисту населення згідно наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 06.12.2006 року № 453 «Про передачу функцій призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень органам праці та соціального захисту населення» здійснювали надання застрахованим особам у 2007 році зазначених виплат за рахунок коштів державного бюджету. Цим наказом було визначено, що з 1 січня 2007 року призначення допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Управління проводить на підставі документів, визначених Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням”, у порядку установленому Кабінетом Міністрів України. Тому, як пояснив відповідач, єдиним законодавчим актом, який регулював відносини між управлінням та позивачкою у 2007 році була Постанова КМУ від 11.01.2007 р. № 13. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Порядком призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, зареєстрованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, який затверджений ПКМУ від 11.01.2007 р. № 13 у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку була встановлена у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 23 % зазначеного прожиткового мінімуму. Тому, як пояснив представник відповідача, управлінням була нарахована позивачці допомога у розмірах: з 22.03.2007 по 31.03.2007 року -120,75 грн., з 01.04.2007 по 30.09.2007 – 129,03 грн., з 01.10.2007 по 31.12.2007 - 130,64 грн. Таким чином позивачці в 2007 році виплачено
3.
1242,44 грн. Сума фактично отриманих допомог з травня 2007 року, в позові зазначена невірно. Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у частині встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визнані неконституційними згідно рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 р. Як вказав відповідач, позивачка безпідставно вважає, що Управління самостійно повинно було зробити перерахунок призначенної їй допомоги. Позивачка безпідставно посилається на Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», який у 2007 році не поширювався на застрахованих осіб.
Як вказав далі в своїх поясненнях відповідач, рішенням Конституційного суду України було визнано неконституційним зупинення на 2007 рік дії ст.ст. 41,43, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, зареєстрованим у системі загальнообов'язкового соціального страхування. Розміри допомог, передбачені цими статтями були встановлені для виплати за рахунок коштів фонду соціального страхування згідно ст. 5 Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування…». Відповідач при виплаті допомоги позивачці у 2007році керувався ст. 56 України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Порядком призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, зареєстрованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Верховною Радою України, яка є єдиним законодавчим органом в Україні, зміни щодо видатків бюджету, затверджених Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не приймалися. Ст. 23 Бюджетного Кодексу України визначено, що пропозиції про внесення змін до бюджетних призначень подаються і розглядаються у порядку, встановленому для подання пропозицій до проекту бюджету. Видатки відповідно до внесених у бюджетні призначення змін здійснюються лише після набрання чинності відповідним законом, яким внесені такі зміни. Згідно ч.2 ст. 95 КонституціїУкраїни визначено, що виключно Законом про Державний бюджет визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. За цим конституційним приписом у разі якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України його обсяги не можуть визначатись будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України. Оскільки зміни до Закону України«Про Державний бюджет України на 2007 рік після прийняття рішення Конституційним судом України Верховною Радою не приймалися, з 01.01.2007.по 31.12.2007 р видатки здійснювалися Міністерством фінансів України у розмірах, затверджених бюджетом .
Тому, як пояснила представник відповідача, протягом 2007 року залишався чинним Порядок призначення і виплатидопомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, зареєстрованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, який був єдиним нормативним актом, який визначав функції управління щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, зареєстрованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Відповідно до ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядник коштів – управління бере на себе зобов'язання та проводить виплати тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, виходячи із обсягів видатків, передбаченних законом про державний бюджет на відповідний рік. Виходячи з положень ст.ст.22,23 Бюджетного Кодексу України, відповідач не має власних коштів, а є лише розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня. Кошти надаються управлінню розпорядником коштів вищого рівня, тобто Кабінетом Міністрів України. Розпоряджатися
4.
цими коштами на свій розсуд, з огляду на їх певне призначення, управління не має права. Жодним законодавчим актом не передбачена можливість збільшення розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня на свій розсуд виплат. Також жодним нормативно- правовим актом не покладено на управління функціі щодо визначення розміру допомоги. Тому заборгованості по виплаті позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 р. відповідачем на 01.02.2009 р. немає, тобто відповідач при виплаті допомоги позивачці діяв на підставі та у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України і повністю виконав свої повноваження, тому заявлені позивачкою вимоги являються не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши доводи представника відповідача, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги позивачки не підлягають задоволенню з наступних підстав: судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту Гуляйпільської райдержадміністрації і отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. ЇЇ право на отримання зазначеної допомоги не оспорюється відповідачем. Однак позивачка наполягає на тому, що вона отримує допомогу значно нижчу, ніж встановлено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням», а саме, позивачка наполягає на отриманні допомоги в розмірі не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, тоді як фактично позивачка отримує розмір допомоги, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 23% зазначеного прожиткового мінімуму, тому просить стягнути з відповідача недоплачену суму грошової допомоги в розмірі 2688 грн.
Відповідач, згідно довідки наданої суду, сплатив позивачці 1242грн. 44 коп., за період з березня2007 р. по грудень 2007 року, тобто допомога надавалася, але не в повному обсязі, який передбачений Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням». В судовому засіданні представник відповідача посилається на положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет Українина 2007 рік» згідно 3 абзацу якого, допомога по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку, здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 90 грн. для не застрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму встановленого для працездатніх застрахованих осіб. Але позивачка посилається на рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 р. від 09.07.07р. яким вищезазначене положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет Українина 2007р.» визнано неконституційним, тому таким, що втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення- тобто з 09.07.2007 р.
Незважаючи на прийняття рішення Конституційним судом України, Міністерство та Головне управління праці та соціального захисту населення у своєму листі від 06.09.2007 року пояснило, що державними органами України не прийняті урядові рішення та відповідні розпорядчі документи щодо впровадження в дію цього рішення і не визначений порядок та механізм перерахунків сум допомоги.
Крім того Верховна Рада України 28.12.2007 року прийняла Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», яким знову підтвердила , що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку , здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між : з 01.01.2008 року – 50 %,з01.01.2009.р- 75%, а з 01.01.2010 року- 100% прожиткового
5.
мінімуму, встановленому для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї, тобто Верховна Рада України , з урахуванням можливостей держави, знову підтвердила положення ст. 56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, згідно 3 абзацу якого, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, здійснюється в розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців і не менше 23% прожиткового мінімуму встановленого для працездатних застрахованих осіб.
Таким чином суд не може визнати докази позивачки такими, що підлягають задоволенню, а приймає до уваги доводи представника відповідача, що сума грошової допомоги, отримана УПЗСН з державного бюджету у 2007 році за цільовим призначенням, виплачена позивачці в повному обсязі, згідно Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” і виплата цієї допомоги здійснювалася на підставі Бюджетного кодексу України, а тому підстав визнавати дії відповідача незаконними немає.
Керуючись ст.ст. 8-11, 159-163 КАС України, ч.2 ст. 19, ч.2 ст. 95 Конституції України, ст. 13 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, ст. 42, 50 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, ст. 56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, рішенням Конституційного суду № 6-рп/2007р. від 09.07.2007 року, Порядком призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового соціального страхування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 13 від 11.01.2007 р., суд -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області про поновлення пропущеного строку та перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і сплати суми боргу відмовити.
З повним текстом постанови сторони можуть ознайомитися 16.02.2009 року.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подання заяви протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі, апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: