Справа  № 2-123/2009 р.

                                                        Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                                              І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

25 лютого 2009 року                                   Гуляйпільський районний суд  Запорізької області

В складі:                головуючого  судді         -  Чемолосової С.П.

                                при секретарі                  -  Імановій В.В.

                   Розглянувши у відкритому судового засіданні в м. Гуляйполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-

В С Т А Н О В И В :

                   Позивачка  звернулася до суду з позовом  до відповідачки  про стягнення боргу за договорами позики без номерів від 07.10.2008 року в сумі 11 505 грн. 18 коп., в якому вказала, що 07.10.2008 року відповідачка взяла у неї в борг гроші в сумі 1000 грн., уклавши договір позики, згідно п. 1.3 якого, вона написала власноручно розписку від 07.10.2008 року та 10 505 грн. 18 коп. отримала в борг згідно договору позики та розписки від 07.10.2008 року, в якій вказала, що поверне загальну суму боргу у розмірі 11 505 грн. 18 коп. до 17.10.2008 року. Добровільно відповідачка борг не повернула в зазначений термін.

                   Відповідно до п. 3.5 Договору позики без номеру від 07.10.2008 року на суму 10505 грн. 18 коп. та п. 3.5 Договору позики без номеру від 07.10.2008 року на суму 1000 грн. при неповерненні суми позики своєчасно Позикодавець має право вимагати повернення всієї суми позики з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення виплати боргу та встановлених Договором п'яти процентів від суми позики за кожний місяць користування грошима. Таким чином, сума заборгованості на 01 грудня 2008 року складає 12 276 грн. 67 коп.

                   Крім того, як вказала позивачка відповідачем їй було завдано моральну шкоду на суму 10 000 грн., яка полягає в суттєвих фізичних та моральних стражданнях, пов'язаних з невиконанням відповідачем договорів позики. Зневага до неї з боку відповідача негативно відображається на її авторитеті серед знайомих та сусідів, які знають про укладення договорів позики. Крім того, невиконання своїх обов'язків відповідачем не дає змоги позивачці вирішити її фінансові проблеми, що також, як вказала позивачка, завдає їй фізичних та душевних страждань, які виражаються в періодичному головному болі, запамороченні, різкому піднятті тиску.

                    Спір не вирішено, а тому позивач звернувся до суду з заявою від 05.12.2008 року про стягнення з відповідача загальної суми боргу за договорами позики без номерів від 07.10.2008 року у розмірі 11 505 грн. 18 коп., 10 000 грн. за завдану їй моральну шкоду, 1067 грн. суми - встановленого індексу інфляції та сплачені судові витрати по справі в розмірі 252 грн. 77 коп., які складаються із сплаченого позивачем держмита в доход держави в сумі 222 грн. 77 коп. та сплачених 30 грн. затрат  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також 90 грн. в рахунок відшкодування затрат за опублікування оголошення в газеті.

                   В судовому засіданні позивачка заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, суду пояснила, що дійсно дала відповідачу в борг кошти за договором позики без номеру від 07.10.2008 року в розмірі 1000 грн. та кошти за договором позики без номеру від 07.10.2008 року — 10505 грн. 18 коп., відповідачка взявши гроші в борг, згідно п. 1.3 вищевказаних договорів, написала розписку від 07.10.2008 року, в якій зобов'язалася

2.

повернути борг до 17.10.2008 року. У встановлений строк гроші не повернула. Добровільно спір не вирішений. Тому позивач прохає задовольнити її заявлені позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача загальну суму боргу за договорами позики без номерів від 07.10.2008 року у сумі 11 505 грн. 18 коп., 10 000 грн. за завдані їй моральні страждання, 1067 грн. суми - встановленого індексу інфляції, 252 грн. 77 коп. в рахунок відшкодування понесених нею судових витрат та 90 грн. в рахунок відшкодування затрат за опублікування оголошення в газеті.

                   Відповідачка в судове засідання повторно не з'явилася, надіслала суду заяву, в якій позовні вимоги позивачки визнала, та прохала справу розглянути в її відсутність.

                   Суд, вислухавши доводи позивачки, вивчивши матеріали справи, приходить до слідуючого: в судовому засіданні було встановлено, в жовтні 2008 року позивачка надала відповідачу гроші за договорами позики без номерів від 07.10.2008 року в загальній сумі 11505 грн. 18 коп. в борг, а відповідачка, згідно п. 1.3 вищевказаних договорів власноручно написала розписку від 07.10.2008 року, в якій вказала, що отримані кошти поверне до 17.10.2008 року, але в добровільному порядку борг не повернула, а тому позивачка вимушена була звернутися до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу в сумі 12276 грн. 67 коп. з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення виплати боргу та встановлених договором 5% від суми позики за кожен місяць користування грошима Відповідно до ст. 1046 ЦК України — за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених  родовими ознаками.

                   Згідно ст. 1047 ЦК України — на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

                   Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі...) у строк та в порядку, що встановлені договором, а згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник не повернув борг, він зобов'язаний сплатити отриману суму позики.

                   Як було встановлено в судовому засіданні, згідно розписок відповідачка зобов'язувалася повернути лише загальну суму боргу, мови про стягнення суми моральної шкоди, в разі неповернення боргу, не було, договір про це сторонами не укладався, а тому в задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди позивачці необхідно відмовити.

                   Таким чином, позов позивачки підлягає частковому задоволенню і з відповідачки на її користь необхідно стягнути 12276 грн. 67 коп. в рахунок відшкодування суми боргу за договором позики, 222 грн. 77 коп. сплаченого в доход держави держмита, 30 грн. сплачених затрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 90 грн. в рахунок відшкодування затрат за опублікування оголошення в газеті, а всього 12619 грн. 44 коп., в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

                   Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.1046, 1047, 1048, 1049, 526, 625, 1050 ЦК України, суд,-

                                                                 В И Р І Ш И В :

                   Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12276,67 грн. в рахунок відшкодування суми боргу за договором позики, 222,77 грн. в рахунок відшкодування сплаченого в доход держави держмита, а також 30 грн. сплачених затрат на інформаційно-технічне забезпечення справи, 90 грн. в рахунок відшкодування

3.

затрат за опублікування оголошення, а всього 12619 грн. 44 коп., в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

                   З мотивувальною частиною сторони можуть ознайомитись 02.03.2009 року.

                   Рішення суду може бути оскаржено в Запорізький апеляційний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                   Суддя: