Справа № 22 ц -2445 Головуючий в 1 інстанції Тишко Н. В.
Категорія 46 Доповідач Висоцька B. C.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2008 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області
в складі Головуючого Висоцької B. C.
Суддів Осипчук О. В., Бiляєвої О. М.
При секретарі Жиленко Е. В.
З участю позивача ОСОБА_1., адвоката ОСОБА_2., відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл сумісного майна та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розподіл сумісного майна та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3,ОСОБА_4 про витребування майна подружжя за апеляційними скаргами ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 14 січня 2008 року -
ВСТАНОВИВ
Рішенням Дебальцевського міського суду Донецької області від 14 січня 2008 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1. та ОСОБА_3 Виділено ОСОБА_3 у власність квартиру АДРЕСА_1 в м. Дебальцеве вартістю 10 000 грн. ОСОБА_1. виділено в натурі комп'ютер вартістю 6000 грн., комп'ютерний стіл -500 грн., скутер - 5000 грн., фотоапарат -1000 грн., холодильник вартістю 3000 грн. Стягнута різниця у вартості часток.
Визнана недійсною угода купівлі - продажу автомобілю, укладена між ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 20 000 грн. ОСОБА_4. зобов'язаний передати автомобіль ВАЗ 21102 ОСОБА_1., якій виділено автомобіль в натурі, стягнувши з неї на користь ОСОБА_3 10 000 грн.
В решті позовних вимог ОСОБА_5. та ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить рішення скасувати, постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5. в частині витребування автомобіля та визнання договору купівлі-продажу недійсним, решту позовних вимог задовольнити, виділити йому квартируАДРЕСА_1 в м. Дебальцеве, а ОСОБА_5. - майно на загальну суму 24 500 грн., та стягнути з нього різницю у вартості часток - 2 750 грн. ОСОБА_3 посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушені норми матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4. просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5. про витребування автомобіля та визнанні договору купівлі - продажу автомобілю недійсним, визнати за ним право власності на автомобіль ВАЗ 21102, посилаючись на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права.
В судовому засіданні відповідачі підтримали свої скарги.
Позивач ОСОБА_5. та її представник заперечують проти задоволення скарги, посилаючись на те, що рішення відповідає вимогам закону.
Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає відхиленню, рішення суду -залишенню без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони ОСОБА_3 та ОСОБА_5. з 2 вересня 2000року перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_6, народження ІНФОРМАЦІЯ_1.
21 серпня 2002 року за договором купівлі - продажу ОСОБА_3 придбав квартиру АДРЕСА_1 в м. Дебальцеве Донецької області.
20 листопада 2005 року за договором купівлі - продажу ОСОБА_3 придбав автомобіль ВАЗ 21102 випуску 2003 року.
Під час спільного проживання подружжя придбало майно : комп'ютер вартістю 6 000 грн., комп'ютерний стіл - 500 грн., скутер - 5 000 грн., фотоапарат - 1 000 грн., холодильник - 3000 грн.
Безспірно встановлено і не оспорено сторонами, що на час придбання зазначеного майна ОСОБА_5. та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю і мали спільний бюджет. За таких підстав суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що майно належить сторонам на праві спільної сумісної власності та кожен з подружжя має право на 1/2 частину майна.
За правилами ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, хто з них не мав з поважних причин самостійного заробітку.
Рішення суду першої інстанції про поділ квартири, автомобілю, предметів домашнього вжитку ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в частині розподілу меблів та пральної машинки, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 не надав належних доказів щодо придбання майна за час спільного проживання та за спільні кошти. Суд дав оцінку наданим відповідачем доказам, в тому числі поясненням свідків, на які ОСОБА_3 посилається а апеляційній скарзі.
Доводи апеляційний скарг ОСОБА_3, ОСОБА_4 про порушення судом норм матеріального права при вирішенні питання про визнання договору купівлі -продажу автомобілю недійсним та витребування його від ОСОБА_4 неспроможні.
Ухвалюючи рішення про визнання угоди купівлі - продажу автомобілю недійсним, суд першої інстанції виходив з того, що вона укладена без згоди співвласника, автомобіль з володіння ОСОБА_5. поза її волевиявлення.
Такий висновок є правильним, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.65 СК України дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
З обставин справи вбачається, що ОСОБА_5. згоди на відчуження автомобілю не надавала, відчуження автомобілю мало місце після припинення шлюбних
відносин між подружжям під час звернення до суду з позовом про розподіл спільного сумісного майна.
Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Доводи апеляційних скарг про обізнаність матері ОСОБА_5. -ОСОБА_7. щодо відчуження автомобілю не може бути підставою для відмови в задоволенні позову.
Звертаючись з позовом, ОСОБА_3 зазначав, що придбаний за спільні кошти автомобіль він продав за 20 000 грн., виручені гроші знаходяться у нього (а. с.19), що спростовує доводи апеляційних скарг про те, що фактично відчуження автомобіля не відбулося. ОСОБА_3 отримав обумовлену суму грошей за автомобіль, передав автомобіль у власність покупця ОСОБА_4 Відповідно до довідок Алчевського ВРЕР спірний автомобіль зареєстрований за ОСОБА_4. (а.с.78,108,109).
За таких обставин суд першої інстанції обгрунтовано взнав недійсним угоду купівлі - продажу, повернув сторони в первісний стан, зобов'язавши передати ОСОБА_4. 20000 грн. Оскільки суд виділив спірний автомобіль ОСОБА_5., ОСОБА_4. зобов'язаний передати автомобіль позивачці.
Колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на наявних в справі доказах.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Суд першої інстанції, розглянувши вимоги ОСОБА_5. до ОСОБА_4 в одному судовому процесі з розподілом майна подружжя, допустив порушення норм процесуального права, але це порушення відповідно до ст. 311 ЦПК України не є безумовною підставою для скасування судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315 ЦПК України, Апеляційний суд -
УХВАЛИВ
Апеляційні скарги ОСОБА_3,ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 14 січня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців після набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.