Справа № 22 ц -2687 Головуючий в 1 інстанції Азевич В. Б.
Категорія 46 Доповідач Висоцька B. C.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2008 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області
в складі Головуючого Висоцької B. C.
Суддів Осипчук О. В., бiляєвої О. М.
При секретарі Жиленко Е. В. З участю позивача ОСОБА_1., відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розподіл спільного сумісного майна за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Мар"їнського районного суду Донецької області від 25 липня 2005 року -
ВСТАНОВИВ
Рішенням Мар"їнського районного суду Донецької області від 25 липня 2005 року визнано за ОСОБА_1, ОСОБА_4., ОСОБА_3, ОСОБА_5. право власності на 1/4 частку за кожним в квартиріАДРЕСА_1 м. Красногоровка Мар"їнського району Донецької області. Залишено зазначену квартиру в загальному користуванні за ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5. та ОСОБА_3.
Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 1 911, 60 грн. в рахунок відшкодування 3/20 часток вартості квартири АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. 12 128 грн. в рахунок відшкодування 1/2 частини вартості гаражу з подвальним приміщенням, літній кухні та сараю, розташованих при житловому будинку за адресою м. Красногорівка Марийського району Донецької областіАДРЕСА_2.
В апеляційній скарзі відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять рішення скасувати, провадження по справі закрити, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушені норми матеріального та процесуального права.
Справа судами розглядалася неодноразово.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 8 лютого 2008 року касаційна скарга ОСОБА_2., ОСОБА_3 задоволена частково. Рішення апеляційного суду Донецької області від 22 вересня 2005 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції на новий судовий розгляд.
В судовому засіданні відповідачі підтримали скаргу.
Позивач ОСОБА_1. заперечує проти задоволення скарги, вважає, що рішення відповідає вимогам закону.
Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 311 ч.1 п. 5 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що спірна квартира є спільною сумісною власністю позивачки, її дітей, колишнього чоловіка - ОСОБА_2. та його батька ОСОБА_3 Суд визнав за позивачкою, кожним із дітей та ОСОБА_3 право власності на 1/4 частину, залишив квартиру в загальному користуванні осіб, за якими визнано право власності, а ОСОБА_2 стягнув грошову компенсацію за 3/20 частки вартості спірної квартири. Проте з таким висновком погодитися не можна.
З матеріалів справи вбачається, що спірна квартира 5 будинку 4 МКР Сонячний в м. Краногорівка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 14 березня 1995 року, виданого комітетом приватизації згідно з Законом України „Про приватизацію державного житлового фонду" (а.с.37).
З обставин справи вбачається, що ОСОБА_1. звернулася з позовною заявою до ОСОБА_2., ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні, виділенні їй та її дітям спірної квартири в натурі, просила зобов'язати її сплатити грошову компенсацію відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3. за належну їм частку по 3 227, 20 грн. кожному.
Заперечуючи проти позову, ОСОБА_3. просив виділити йому в натурі квартиру 5 будинку 4 МКР Сонячний в м. Краногорівка, зобов'язавши його виплатити компенсацію ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3., ОСОБА_4. належну їм частку (а.с. 28-30).
Обидві сторони посилалися на норму ст. 365 ЦК України.
Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинена за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо :
1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
2) річ є неподільною;
3) спільне володіння і користування майном є неможливим;
4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласників та членам його сім'ї.
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Позовна заява подається в письмовій формі.
З обставин справи вбачається, що позовні вимоги сторонами не змінювалися та не доповнювалися. Суд першої інстанції не розглянув всі вимоги ОСОБА_1. та ОСОБА_3, а саме в частині визнання права власності на спірну квартиру та виділення спірної квартири в натурі зі стягненням грошової компенсації на користь відповідачів відповідно до їх часток.
Ухвалюючи рішення про визнання права власності по 1/4 частині квартири за ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, суд в порушення процесуального закону вийшов за межі заявлених вимог.
Вимоги про припинення права на частку у спільному майні, заявлені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не були предметом розгляду судом першої інстанції, тому ці недоліки не можуть бути усунуті шляхом постановления додаткового рішення.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.5, 311 ч.1 п.5, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Марийського районного суду Донецької області від 25 липня 2005 року скасувати, справу повернути на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців після набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.