Справа № 2-2212/2009 р.

  З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 березня 2009 р.    Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого –                     судді Гаращенко Д.Р.

При секретарі -                              Сініциної Н.Є.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Одеська Товарна біржа, про визнання договору купівлі-продажу дійсним, 

ВСТАНОВИВ:          

              Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідачів, в якому  просить  визнати дійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_1у м. Одесі, укладений між ОСОБА_5 та відповідачами 14 липня 1994 року та зареєстрований на Одеській Товарній Біржі за № 3720.

              У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та наполягає на задоволенні позову.

              Відповідачі у судове засідання не з’явились, згідно з ч. 9 ст. 74 ЦПК України, про день та час слухання справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.

              Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, повідомлялися належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення, причини неявки суду не відомі.

              Згідно з ч.4 ст. 169 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача,  сповіщеного належним чином, суд розглядає справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

              На підставі ст. 169 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідачів, та третьої особи, які не з’явились у судове засідання, на підставі матеріалів та доказів, які є в справі.

              Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

              Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

              14.07.1994 року між ОСОБА_5 з одного боку та ОСОБА_2, який діяв від свого імені та від імені неповнолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_3 – з іншого був укладений договір купівлі-продажу АДРЕСА_1  у м. Одесі, зареєстрований на Одеській Товарній біржі за № 3720.

              Відповідно до вказаного договору, ОСОБА_5 придбала, а відповідачі продали АДРЕСА_1 у м. Одесі. Вартість нерухомого майна була встановлена сторонами у сумі 30600 крб., яку продавці одержали до підпису договору купівлі-продажу, про що свідчіть п. 6 вказаного договору.

              Після отримання грошей, відповідачі звільнили спірне житлове приміщення та знялися з реєстрації.

              03.03.2008 р. ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЖД № 139724, виданим Першим відділом РАЦС Приморського РУЮ м. Одеси, актовий запис № 2147.

              Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина у вигляді спірної квартири.

              Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5 є її матиОСОБА_1 ОСОБА_1 – позивачка по справі, яка у встановлений законом строк, звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті дочки. Однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки правовстановчий документ, а саме договір купівлі -продажу не був посвідчений нотаріально. Вказані обставини підтверджуються листом Третьої Одеської державної нотаріальної контори № 5343 від 05.08.08 р.

              Спірні правовідносини регулюються Цивільним Кодексом УРСР в редакції 1963 року та Цивільним Кодексом України.

              Згідно зі ст. 224 ЦК УРСР (в ред. 1963 р.) по договору купівлі-продажу продавець зобов’язується передати майно у власність покупцю, а покупець зобов’язується прийняти майно та оплатити його повну вартість.

              Вказані умови є суттєвими умовами договору. Як вбачається з договору купівлі-продажу № 3720 від 14.07.94 р., усі суттєві умови сторонами були виконані, однак договір не був посвідчений нотаріально.

              Відповідно до ч.2 ст. 47 ЦК УРСР (в ред. 1963 року), якщо одна сторона повністю або частково виконала договір, який потребує нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального посвідчення договору, суд має право за вимогою сторони, яка виконала умови договору, визнати правочин дійсним.  

              На підставі ч. 2, ст. 227 ЦК УРСР (в ред. 1963 р.), договір купівлі-продажу житлового будинку підлягає реєстрації у Виконавчому комітеті місцевої Ради, народних депутатів. Після укладення договору, він був належним чином зареєстрований в ОМБТІ та РОН 04.08.1994 р.

             Згідно зі ст.ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

             Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1., як спадкоємця ОСОБА_5 є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

             Згідно  зі  ст.  71  ЦК  УРСР,  загальний  строк для захисту права за  позовом  особи,  право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

             На підставі ст. 76 ЦК УРСР, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого  права. 

             Як вбачається з матеріалів справи,  позивачка дізналася про порушення свого права у серпні 2008 р. при зверненні до нотаріальної контори для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 Враховуючи викладене, суд вважає, що строк позовної давності позивачкою не пропущений.

             Керуючись ст.ст. 10, 60, 169, 209, 212-215, 218, 224 ЦПК України ст.ст. 47, 71,76, 80, 224, 227 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р), ст.ст. 1216,1218 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

              ПозовОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Одеська Товарна біржа, про визнання договору купівлі-продажу дійсним – задовольнити.

              Визнати дійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_1  у м. Одесі, укладений та зареєстрований на Одеській Товарній біржі 14 липня 1994 за № 3720  між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, ОСОБА_2, який діяв від свого імені та від імені неповнолітнього ОСОБА_4, 1991 року народження на підставі рішення Виконавчого комітету Київського РВК м. Одеси № 630 від 17.06.94 р.

              Заочне рішення може бути переглянуте судом, що прийняв його, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

               Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України. 

               Головуючий: