Справа № 2-о-38/2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 березня 2009 р.

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого – судді Гаращенко Д.Р.

Народних засідателів Куценко М.С.

ОСОБА_1

При секретарі - Сініциної Н.Є.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про визнання особи безвісно відсутньою,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою, в якої просить визнати його сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 безвісно відсутнім, посилаючись на те, що син проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. 30 січня 2006 року він пішов із дому в невідомому напрямку та до дому не повернувся, з цього часу заявнику місцезнаходження або перебування сина не відомо. Визнання безвісно відсутнім його сина, заявнику необхідно для отримання додаткової матеріальної допомоги в органах Пенсійного Фонду України.

У судовому засіданні заявник підтримав заявлені вимоги та просить їх задовольнити.

Вислухавши пояснення заявника, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ЖД № 266047 виданим 02.04.71 р. Відділом ЗАГС Київської райради депутатів трудящих м. Одеси.

13.10.1996 р. ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Як пояснив заявник, його син ОСОБА_3 проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

30 січня 2006 року ОСОБА_3 пішов з дому і не повернувся. З того часу його місцезнаходження або місцеперебування не відомо. З цього приводу, заявник у лютому 2006 р. звертався до Портофранківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області з заявою про розшук сина. .

Згідно з довідкою Портофранківського ВМ Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 20.11.08 р., встановити місцезнаходження ОСОБА_3 не представилось можливим.

Викладені обставини також підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, які кожний окремо показали, що ОСОБА_3 30 січня 2006 року пішов з дому у невідомому напрямку і не повернувся, до сьогоднішнього часу, місце перебування або місцезнаходження ОСОБА_7 не відомо.

З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками, їх показання об’єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Згідно з ч.1 ст. 43 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Таким чином, факт відсутності відомостей про місце перебування ОСОБА_3 в місці його постійного проживання у ІНФОРМАЦІЯ_3. протягом одного року підтверджується зібраними у справі доказами.

Крім того, днем безвісної відсутності ОСОБА_3 слід вважати 30 січня 2006 р., тобто день одержання останніх відомостей про місце його перебування в місці його постійного проживання.

Задоволення заяви ОСОБА_2 має для нього юридичне значення, оскільки при визнанні його сина безвісно відсутнім, заявник має право на отримання додаткової матеріальної допомоги в органах Пенсійного Фонду України.

З урахуванням викладеного, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_3 безвісно відсутнім.

Керуючись ст.ст. 234, 246, 249 ЦПК України, ст.ст. 43 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_2 про визнання особи безвісно відсутньою – задовольнити.

Визнати безвісно відсутнім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5.

Початком безвісної відсутності ОСОБА_3 вважати 30 січня 2006 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий:________________