УХВАЛА
Іменем України
"04" лютого 2009 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді : Худякова A.M.,
суддів : Франовської К.С. , Широкової Л.В.,
при секретарі судового засідання Забеліній О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану в інтересах ОСОБА_2 на рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 10 грудня 2008 року по цивільної справі за позовом ОСОБА_2 до СТОВ „Коровинецька агропромислова компанія", третя особа Державне підприємство „Центр державного земельного кадастру при Держкомітеті України по земельних ресурсах" в особі Житомирської регіональної філії про визнання договору оренди землі недійсним та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, -
встановила:
У липні 2008 року власник земельної ділянки ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 05 січня 2006 року з СТОВ „Коровинецька агропромислова компанія". Підставами для визнання угоди недійсною позивач вказувала невідповідність її вимогам закону. Зокрема, позивач вказувала на те, що договір був укладений без виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, за відсутності плану або схеми передаваємої в оренду земельної ділянки та кадастрового плану, які за законом є невід'ємною частиною договору.
Рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 10 грудня 2008 року в задоволені позову відмовлено за необґрунтованістю позовних вимог.
Не погоджуючись з даним рішенням, представник позивача ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування рішення у повному обсязі з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права, що призвело до ухвалення необгрунтованого рішення і просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Так зазначає ОСОБА_1, місцевий суд неповно з'ясував обставини справи, не дав належної правової оцінки поданим доказам, щодо правового обґрунтування позову.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Справа № 22ц/424 Головуючий в суді 1 ін ст. Бондарчук І.Ф.
Категорія 45 Доповідач Худяков A.M.
Предметом спору у даній справі є дійсність (або недійсність) укладеного сторонами у справі договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до положень ст. 203 ЦК України правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину, зокрема волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі (ч.3 цієї статті).
Частиною першою ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.
Вимагаючи визнання договору оренди землі недійсним, ОСОБА_2 посилалась на те, що при його укладенні сторонами не дотримано передбачених законом істотних умов договору, зокрема, договір укладено без виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, а також до договору оренди не складені план (схема) земельної ділянки, яка передається в оренду та кадастровий план.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про відповідність договору оренди земельної ділянки нормам Закону України „Про оренду землі".
Такий висновок суду грунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.
За змістом ст. 125 Земельного кодексу України право власності на землю або право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує це право, та його державної реєстрації.
Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України ( ст. 126 ЗК).
Державний акт про право власності на землю видається тільки після відведення передаваемо!' у власність ділянки в натурі (на місцевості).
Об'єктом оренди є індивідуально відокремлена земельна ділянка, яка перебуває у власності громадянина. Відповідно до положень ст. 15 Закону України „Про оренду землі" невід'ємною частиною договору оренди є :
план або схема земельної ділянки;
кадастровий план земельної ділянки;
акт визначення меж ділянки в натурі (на місцевості);
акт приймання-передачі об'єкту оренди;
проект відведення ділянки у випадках, передбачених законом.
Ці документи є невід'ємною частиною договору і дозволяють точно встановити та ідентифікувати відповідну земельну ділянку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с. 12) є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2, 1225 га, яка розташована на території Великокоровинецької селищної ради Чуднівського району Житомирської області.
5 січня 2006 року ОСОБА_2 уклала договір оренди належної їй земельної ділянки з СТОВ „Коровинецька агропромислова компанія" без зміни цільового призначення строком на 5 років. Державна реєстрація договору здійснена відповідно до встановленого порядку.
Як вбачається з змісту державного акту про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, до акту додано опис меж земельної ділянки, її план з розмірами меж та зазначенням кадастрового номеру ділянки, що дає можливість ідентифікувати ділянку.
Згідно акту приймання-передачі від 05.01.2006 року земельна ділянка передана орендареві (а.с. 9).
Таким чином, приймаючи до уваги, що земельна ділянка, право власності на яку належить ОСОБА_2, в натурі виділена, що обов'язково передує видачі державного акту і, власне, зумовлює можливість передачі землі в оренду, що план-схема ділянки додається до державного акту, і що всі необхідні дані для ідентифікації земельної ділянки включені до змісту договору оренди, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що сторонами договору оренди дотримані вимоги ст. 15 Закону України „Про оренду землі", щодо умов договору.
Постановлене місцевим судом рішення є законним, підстав для його скасування немає. Керуючись ст. ст. 303 - 304, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану в інтересах ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 10 грудня 2008 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.