Справа № 2-94/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

11 березня 2009 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі:                                 головуючого – судді Хомик І.І.

                                               при секретарі – Петровій Н.В.

  розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду смт. В.Олександрівка при попередньому розгляді справу за позовом

ОСОБА_1 до Калінінської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступеня № 2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог директор Калінінської спеціальної

загальноосвітньої школи-інтернат № 2 ОСОБА_2, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку  при звільненні, стягнення моральної шкоди,

 в с т а н о в и в :

            ОСОБА_1 звернулася з позовом до Калінінської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ  ступеня № 2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог директор Калінінської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат № 2 ОСОБА_2, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди, вказуючи, що з листопада 1997 р. вона працювала у відповідача на посаді  костелянної. 8.11.2004 р. її було звільнено з посади за прогули. До суду оскаржила звільнення у 2007 р., однак, їй було відмовлено у задоволенні позовних вимог. Ухвалою апеляційного суду від 15.01.08 р. рішення суду першої інстанції було залишено без змін, однак,  в ухвалі зазначено,  що заслуговують уваги доводи апелянта стосовно поважності причин відсутності позивачки на роботі з 19.10.2004 р. по 8.11.2004 р., що можна вважати таким фактом, що цей період не можна рахувати прогулом без поважних причин, оскільки в цей період позивачка  перебувала на лікуванні.

            З часу звільнення відповідач не провів повний розрахунок за час знаходження на лікуванні, відмовляється прийняти для розрахунку листки непрацездатності. Таким чином відповідач порушив строки розрахунку при звільненні працівника, передбачені ст. 116 КЗпП України, що тягне за собою виплату працівнику середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку. Такими діями відповідача позивачці нанесено і моральну шкоду, яку вона оцінює в суму 5000 грн. Відповідач відмовляється добровільно погасити суму позовних вимог, в зв’язку з чим позивачка змушена звернутися до суду з даним позовом.

            В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і пояснив, що ОСОБА_1 була незаконно звільнена з посади костелянної спеціалізованої школи-інтернат № 2, що підтверджується висновками апеляційного суду Херсонської області, викладеному в ухвалі від 15.01.2008 р. Тому відповідач зобов’язаний був прийняти листки непрацездатності ОСОБА_1 і  провести по них повний розрахунок. Однак, до цього часу розрахунок по листках непрацездатності, а відповідно і повний розрахунок, який передбачено провести при звільненні, відповідач не провів. Це є підставою для виплати відповідачем ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, який слід було провести з нею при звільненні. Сума такої виплати за 2005-2008 р. складає 19319 грн.

            Крім того, такими діями відповідача ОСОБА_1 завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що не може отримати належні їй при розрахунку виплати, в зв’язку з чим змушена звертатися до різних державних установ із скаргами. Суму моральної шкоди оцінює в 5000 грн. Просить позовні вимоги задовольнити.

            Представник відповідача, вона ж третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала і пояснила, що звільнення позивачки було предметом розгляду суду першої інстанції, який відмовив у поновленні на роботі ОСОБА_1 Апеляційний суд залишив дане рішення без змін.

            При звільненні 8.11.2004 р. із позивачкою було проведено повний розрахунок і до цього часу ніяких претензій щодо невиплати якихось належних їй сум вона не мала. Один листок непрацездатності  за період лікування з 19.10.04 р. по 30.10.2004 р. ОСОБА_1 передала до бухгалтерії школи-інтернату вже після звільнення. Бухгалтерія не прийняла його до оплати, оскільки він був неналежно оформлений, а саме – був відсутній підпис головного лікаря, та печатка лікувального закладу, а також не було повідомлення про нещасний випадок на виробництві. А це повинно бути чи повідомлення з лікарні, чи заява ОСОБА_1. На цій підставі їй і повернули листок непрацездатності. Більше ОСОБА_1 жодного листка непрацездатності до адміністрації не  надавала. Ніхто навіть не знав, скільки їх у неї. Таким чином всі виплати при звільненні ОСОБА_1 були  проведені. Ніяких неправомірних дій, які б призвели до заподіяння позивачці моральної шкоди адміністрація школи-інтернату не вчиняла. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

            Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 зверталася за наданням медичної допомоги у зв’язку з отриманою травмою ноги до Калінінської дільничної лікарні, безпосередньо до лікаря ОСОБА_4 Останній вносив запис до амбулаторної картки хворої, яка була в неї на руках. Лікарняний лист також реєструвався у журналі реєстрації несвоєчасно. Тому, на момент звернення дирекції школи-інтернату до лікарні, вона, як головний лікар, не мала ніякої інформації щодо лікування ОСОБА_1, про що і повідомила дирекцію школи.

            Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що  19.10.2004 р. до нього звернулася гр. ОСОБА_1 із травмою ноги, пояснивши, що травму отримала на роботі. Він порекомендував звернутися до лікаря – травматолога В.Олександрівської ЦРЛ, відкрив лікарняний і призначив з’явитися повторно до нього 30.10.04 р. Однак, в призначений день пацієнтка не з’явилася, тому він змушений був закрити лікарняний лист, але, на всякий випадок, у графі «Заключні висновки» поставив цифру «2», тобто, продовжує лікування. По лікарняний лист ніхто не приходив, тому побачивши чоловіка пацієнтки він попросив забрати лікарняний, підписавши його у головного лікаря, та зареєструвавши у  журналі реєстрації листів непрацездатності.

            Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що після звільнення ОСОБА_1, її син приніс до бухгалтерії лікарняний лист, на якому були відсутні печатка лікарні, та підпис головного лікаря. Тому вона не прийняла даний лікарняний і роз’яснила, що крім дооформлення слід з’явитися до школи і написати заяву про проведення розслідування про нещасний випадок на виробництві, оскільки у лікарняному стояла помітка – виробнича травма. Після цього випадку жодного лікарняного листа ОСОБА_1 не надавала.

            Заслухавши сторони, свідків, дослідивши та проаналізувавши всі обставини справи суд приймає до уваги слідуюче.

            ОСОБА_1 працювала в Калінінській спеціалізованій загальноосвітній школі-інтернат І-ІІІ ступенів № 2 на посаді костелянної. Трудовий договір 8.11.2004 р. розірвано за ініціативою адміністрації з підстав п.4 ст. 40 КЗпП України за прогул  з 19.10.2004 р. по 8.11.2004 р. Дана обставина підтверджується записом № 21, № 22 до трудової книжки ОСОБА_1 серії БТ № 3570144.

            ОСОБА_1 оскаржила дане звільнення до суду 9.10.2007 р. Рішенням Великоолександрівського районного суду від 13.11.2007 р. їй було відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо поновлення  на роботі, стягнення заробітної плати за час вим4шеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

            Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 15.01.08 р. рішення суду першої інстанції залишено без змін.

            Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач у позовній заяві, а представник позивача у судовому засіданні посилаються на ту обставину, що відповідач не провів розрахунок по листках непрацездатності, виданими позивачці за період її лікування, а саме – листок непрацездатності серії АН № 820107 за період з 19.10.2004 р. по 30.10.04 р., листок непрацездатності серії ВО № 895005 за період з 9.11.2004 р. по 17.01.05 р., листок непрацездатності серії АМ № 455111 за період з 11.01.05 р. по 17.01.2005 р., листок непрацездатності серії ВО № 895322 за період з  18.01.2005 р. по 6.02.2005 р.

            Як встановлено у судовому засіданні,  лише  один із вказаних листків непрацездатності, а саме, за період  лікування з 19.10.2004 р. по 30.10.2004 р. надавався ОСОБА_1 до адміністрації – школи-інтернату. Вказаний лист було надано 10.11.04 р., тобто, після її звільнення. Дана обставина підтверджується оглянутими та дослідженими у судовому засіданні протоколом судового засідання по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 про поновлення на роботі від 9.10.2007 р. за № 2-59/07 (а.с.46).

Адміністрація школи-інтернат не прийняла листок непрацездатності до оплати в зв’язку з тим, що відсутня печатка лікувального закладу та  підпис головного лікаря. Крім того, відсутнє  повідомлення про нещасний випадок на виробництві. Дана обставина сторонами не оспорюється.

Пояснення представника позивача, що ОСОБА_1 повторно надавала даний листок непрацездатності до відповідача спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_5, які суд приймає до уваги як доказ, і, яка в судовому засіданні, підтвердила ту обставину. Що ОСОБА_1 лише один раз надавала в бухгалтерію неналежно оформлений листок непрацездатності. У подальшому жодного лікарняного листа позивачка відповідачеві не надавала.

Суд приймає також до уваги показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, які в судовому засіданні підтвердили ту обставину, що листок непрацездатності за період з 19.10.04 р. по 30.10.04 р. ОСОБА_1 своєчасно не отримала і належно не оформила.

Як встановлено в судовому засіданні, до звернення до суду з даними вимогами, позивачка по питанню прийняття листів непрацездатності та їх оплати, до відповідача не зверталася.

Таким чином, відповідач не мав можливості вирішити питання щодо проведення розрахунку по листках непрацездатності ОСОБА_1, в зв’язку з тим, що вони позивачкою до школи-інтернату не  надавалися.

Та обставина, що листок непрацездатності за період з 19.10.04 р. по 30.10.04 р. надавався відповідачеві, суд не приймає до уваги, оскільки представник позивача підтвердив ту обставину, що документ був неналежно  оформлений, тому і не міг бути прийнятим до оплати. Послідуючі листки непрацездатності взагалі  відповідачеві не надавалися, оскільки, як пояснив представник позивача, ОСОБА_1 вважала це недоцільним, бо була вже звільнена.

Тому позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволенню не підлягають.

Оскільки позовні вимоги про стягнення моральної шкоди пов’язані з вимогою про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні в цій частині позовні вимоги також задоволенню не підлягають.

            Керуючись ст. 6, 10, 11 ЦПК України, ст. 116, 117 КЗпП України, суд

в и р і ш и в :

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Калінінської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступеня № 2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог директор Калінінської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступеня № 2 ОСОБА_2, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди.

   На рішення суду може бути подано апеляцію до Херсонського апеляційного суду через місцевий суду протягом 20 днів з дня подання заяви  про апеляційне оскарження, яка може бути поданою протягом 10 днів з дня його проголошення .

                                   СУДДЯ                                                       І.І.ХОМИК