АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1058/14 Справа № 206/3823/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Мірошниченко Н. В. Доповідач - Кір`як А.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кір'яка А.В.,

суддів: Крот С.І., Косенка Л.М.,

при секретарі Грищенко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні Апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2014 року про відмову у задоволенні сумісного подання адміністрації Ігренського ВЦ №133 та міської спостережної комісії про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України засудженого

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, квітня місяця 24 числа, громадянина України, освіта базова середня, не одруженого, до засудження не працював, мешкав за адресою: АДРЕСА_1

- 31.10.2002 року вироком Судової колегії з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області за п. 6,12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, 70, 71 Кримінального кодексу України до 15 років позбавлення волі;

- 02.04.2012 року постановою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області не відбутий строк 4 роки 10 місяців 05 днів позбавлення волі на підставі ст 82 Кримінального кодексу України замінено на обмеження волі, -

за участю: прокурора Красінова М.О.

засудженого ОСОБА_2

_____________________________________________________________________

Провадження № 11кп /774/1058/14 Головуючий в суді першої інстанції суддя Мірошніченко С.В. Справа № 1-в/206/465/14 Доповідач: суддя апеляційного суду: Кiр'як А.В.

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Судової колегії з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області від 31.10.2002 року ОСОБА_2 було засуджено за п.п. 6,12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, 70, 71 Кримінального кодексу України до 15 років позбавлення волі. 02.04.2012 року постановою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області йому не відбутий строк 4 роки 10 місяці 05 днів позбавлення волі на підставі ст 82 Кримінального кодексу України було замінено на обмеження волі.

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25.06.2014 року у задоволенні сумісного подання адміністрації Ігреньського ВЦ №133 та міської спостережної комісії про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України було відмовлено. Своє рішення Самарський районний суд м. Дніпропетровська обґрунтовував тим, що засуджений ОСОБА_2 своєю поведінкою та відношенням до праці не доказав свого виправлення.

Не погодившись з цією ухвалою засуджений ОСОБА_2 подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд вказану ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25.06.2014 року скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою застосувати до нього умовно-дострокове звільнення від подальшого відбуття покарання. Свою апеляцію він обґрунтовує тим, що суд не взяв до уваги обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, а саме: злочин він скоїв коли був неповнолітнім; відбуваючи покарання в Жовтоводській виправній колонії він закінчив технічне училище, отримав спеціальність газоелектрозварника. Сумлінно працював і повністю визнав свою провину за скоєння злочину і щиросердечно розкаявся в ньому. За сумлінну працю і гарну поведінку має позитивну характеристику і ряд заохочень, йому було змінено позбавлення волі на обмеження волі. Відбуваючи покарання в ІВЦ він також продовжував сумлінно працювати. В бараку №2 та штабі адміністрації повністю зробив опалення. Проклав 500 метрів теплотраси, за що неодноразово заохочувався. Суд також не взяв до уваги що 15 листопада 2013 року він зареєстрував шлюб. 17 травня 2014 року у них з жінкою народився син. Ці події, також дуже позитивно вплинули на нього, на його відношення до життя, його подальші плани повністю виправитися і більше ніколи не вчиняти злочини. Він постійно кається і молить пробачення у Бога та суспільства за скоєний тяжкий злочин. За період відбуття покарання у нього дуже погіршився стан здоров'я, він захворів на хворобу Бехтерева, гіпертонічну хворобу другого ступеня дісцеркулярна енцефалопатія II ступеня ( судинний криз), остеохондроз шийного відділу хребта з больовим синдромом. У зв'язку з хворобами він постійно проходить лікування в медичних закладах м. Дніпропетровська.

У зв'язку з цим, вважає, що судом першої інстанції було безпідставно відмовлено у задоволенні сумісного подання адміністрації Ігренського ВЦ №133 та міської спостережної комісії про його умовно-дострокове звільнення на підставі ст. 81 КК України.

Заслухавши: доповідь судді апеляційного суду; засудженого ОСОБА_2, який просив задовольнити його апеляційну скаргу, ухвалу суду скасувати, як незаконну і необґрунтовану, та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити сумісне подання адміністрації Ігренського ВЦ №133 та міської спостережної комісії умовно-дострокового звільнення його від відбування покарання; думку прокурора, яка проти задоволення апеляційної скарги засудженого заперечувала, - дослідивши матеріали подання та додані до нього документи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції повинна бути залишена без змін з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано, якщо засуджений добросовісною поведінкою та відношенням до праці довів своє виправлення.

На думку колегії суддів, розглядаючи подання адміністрації Ігренського ВЦ №133 та міської спостережної комісії про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України засудженого ОСОБА_2, суд першої інстанції належним чином дослідив всі обставини справи та в повній мірі вмотивував висновок про те, що засуджений ОСОБА_2 не заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбуття призначеного покарання.

Так, головною підставою умовно-дострокового звільнення є виправлення особи, а висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен засновуватись на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправно-трудовій установі.

Відмовляючи у задоволенні подання адміністрації Ігренського ВЦ №133 та міської спостережної комісії про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_2, суд першої інстанції послався на те, що він своєю поведінкою та відношенням до праці не доказав свого виправлення.

З таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів погоджується, оскільки на час звернення адміністрації Ігренського ВЦ №133та міської спостережної комісії до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення, засуджений ОСОБА_2 дійсно мав 4 заохочення, але і 5 стягнень, які хоч і погашені на час звернення до суду, але останнє, яке він отримав 12.04.2013 року свідчить про те, що він своєю поведінкою не доказав за весь строк покарання свого виправлення, а тому у задоволенні подання адміністрації Ігренського ВЦ №133 та міської спостережної комісії про умовно-дострокове звільнення його, незважаючи на стан його здоров'я та , повинно бути відмовлено.

Крім того, суд дав належний аналіз особистій характеристиці засудженого, яку було складено адміністрацією Ігренського ВЦ №133 з урахуванням поведінки засудженого ОСОБА_2 за весь час відбування ним покарання, з якої вбачається, що останній не довів своє виправлення і не заслуговує на умовно - дострокове звільнення від відбування призначеного покарання.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що відсутні доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення ОСОБА_2, що викликані тим, що на момент звернення до суду з поданням мету покарання було досягнуто, засуджений виправився і не має необхідності в подальшому відбуванні реального покарання у вигляді обмеження волі.

За таких обставин апеляція ОСОБА_2 повинна бути залишена без задоволення, а ухвала Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2014 року про відмову у задоволенні сумісного подання адміністрації Ігренського ВЦ №133 та міської спостережної комісії про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_2 відповідає фактичним обставинам справи та повинна бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст.405, 407, 409, 537, 539 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2014 року щодо відмови у задоволенні сумісного подання адміністрації Ігренського ВЦ №133 та міської спостережної комісії про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України засудженого ОСОБА_2 - залишити без змін.

Відповідно до ст. 532 КПК України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом трьох місяців до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді