Справа № 2-513/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 вересня 2011 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого –судді Дурасової Ю.В.

при секретарі – Крутій Ю.В.,

за участю представника позивача –ОСОБА_1,

третьої особи з самостійними вимогами –ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом позивача ОСОБА_4, який також діє як законний представник в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_5, до відповідача ОСОБА_6 підприємства “Нагель-Фенстер”австрійського підприємства з обмежено відповідальністю “Нагель”про розірвання контракту та стягнення матеріальної та моральної шкоди

та позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_6 підприємства “Нагель-Фенстер”австрійського підприємства з обмежено відповідальністю “Нагель”про стягнення матеріальної шкоди та визнання договорів дарування недійсними, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_6 підприємства “Нагель-Фенстер”австрійського підприємства з обмежено відповідальністю “Нагель”про стягнення матеріальної шкоди у зв’язку з захистом прав споживачів. В процесі розгляду справи багаторазово змінював, зменшував та збільшував позовні вимоги. Просить як законний представник неповнолітньої доньки ОСОБА_5, розірвати контракт №91 від 30 березня 2000 року, стягнути з відповідача на його користь, як законного представника ОСОБА_5, матеріальну шкоду в розмірі 132807,90 грн. та 50000 грн. моральної шкоди.

. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що він з відповідачем 30.03.2000 року уклав контракт згідно якого відповідач взяв не себе обов’язки по виготовленню і установці віконних блоків з металопластика. Однак у 2000-1001 роках профіль рам та дверей став хвилястим, двері стали скрипіти, між дверима та рамою утворилася щілина. Даний факт свідчить про погану якість товару. З даного питання ним були направлені претензії від 29.10.2002 року та 25.02.2003 року щодо усунення недоліків. Однак недоліки не усунуті, що спричинило йому не тільки матеріальну але й моральну шкоду, яку він оцінює в 50000 грн.: в приміщеннях постійна вологість, його сім’я була позбавлена повноцінного відпочинку, постійно хворіла дитина, це приводило до скандалів та сварок.

Третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача ОСОБА_6 підприємства “Нагель-Фенстер”австрійського підприємства з обмежено відповідальністю “Нагель”на її користь 27850,50 грн. а також просить визнати недійсними договори дарування № 3922 та 3919 від 29.09.2004 року.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що їй стало відомо, що ОСОБА_4 29.09.2004 року подарував своїй неповнолітній дочці ОСОБА_5 елінги № 17, №18 блок №1 в СКЛКРЛ “Дельфін”, розташовані за адресою м. Алушта, 4км. Судакського шосе АР Крим. Своєї згоди на укладення вказаних договорів вона не давала. Вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 з 30.05.1986 року. Під час шлюбу з ОСОБА_4 ними було укладено контракт №91 від 30.03.2000 року з відповідачем на виготовлення, встановлення віконних блоків в м. Алушта та внесено грошові кошти в сумі 55161 грн. На даний час шлюб розірвано, а вона позбавлена можливості користуватися приміщеннями в м. Алушта. Згідно закону вона має право на ? частину вкладених коштів, яка становить 27850,50 грн.

Представник позивача - в судовому засіданні зменшила позовні вимоги до рівня висновку експертизи від 09.08.2011 року, просить стягнути з відповідача на користь позивача вартість віконних блоків та вхідних дверей у розмірі 132807,90 грн., в іншій частині позовні вимоги залишила без змін, суду пояснила, що позивач ОСОБА_4 з відповідачем ДП “Нагель-Фенстер”австрійського підприємства з обмежено відповідальністю “Нагель”30.03.2000 року уклав контракт на вироблення та встановлення 6 віконних блоків та двох дверей в м. Алушта, за вироби та їх встановлення заплатили 55161грн.. Всі вікна пошкодилися, оскільки вони знаходяться на південній сторона елінгів. Доказу причинного зв’язку між пошкодженими вікнами та хворобою сім’ї немає. Вимога третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 є необґрунтованою, оскільки не вирішено питання про власність. Просить позов ОСОБА_4 задовольнити.

Третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_2- в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що вона була дружиною позивача ОСОБА_4 з 1986 року по 2003 рік. За час шлюбу було придбане майно (елінги № 17 та № 18 в м. Алушта), яке є спільною сумісною власністю. Однак доступу до елінгів на даний час вона не має. На вироблення вікон та балконних були витрачені їх спільні кошти в сумі 55161 грн., тому половину від спільних коштів має вона, а саме 27850,50грн., просить вказані кошти стягнути на її користь з відповідача ДП “Нагель-Фенстер”австрійського підприємства з обмежено відповідальністю “Нагель”та визнати недійсними договори дарування елінгів, які були вчинені без її згоди як співвласника.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовів заперечив, суду пояснив щодо позову ОСОБА_4: вироби які були надані згідно експертизи мають невеликі дефекти, які легко можливо усунути, що неодноразово безкоштовно пропонувалося позивачу, однак позивач не допускає в приміщення для усунення цих недоліків, вимагає лише повернення коштів та моральної шкоди, що є необґрунтованим та не відповідає закону “Про захист прав споживачів”. Моральна шкода стягується лише у випадку, якщо вона спричинила шкоду життю або здоров’ю споживача, однак даних доказів нема, тому просить в позові відмовити. Позов третьої особи з самостійними вимогами є необґрунтований тому не підлягає задоволенню.

Вислухавши пояснення представника позивача, третьої особи з самостійними вимогами, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з’ясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 212 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 1 ЦПК України, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 та вимоги третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні встановлені наступні факти, обставини та правовідносини, які регулюються ЦК України, законом України “Про захист прав споживачів”.

30.03.2000 року між ДП “Нагель-Фенстер”в особі директора ОСОБА_7, що діяв на підставі Статуту (Виконавець) та ОСОБА_4 (Замовник) укладено контракт №91-кр-р. предмет контракту: виготовлення віконних блоків з металопластика. Ціна контракту 55161 грн. Згідно контракту не зазначено, де саме будуть встановлюватися віконні блоки, не зазначено місце виконання контракту, не зазначена адреса замовника, не зазначено чи є він суб’єктом підприємницької діяльності, однак зазначено, що спори між сторонами вирішуються Арбітражним судом. 29.10.2002 року директору фірми “Нагель-Фенстер” ОСОБА_7 (м.Бориспіль), ОСОБА_4 направлена претензія про те, що влітку 2000-2001 років на віконних блоках та вхідних дверях виникли зміни. Згідно відповіді № 385 від 08.11.02 року директора ДП “Нагель-Фенстер”ОСОБА_7: на Вашу претензію від 29.10.2002 року відповідаємо наступне: вона обґрунтована, це підтверджено нашими представниками, які виїжджали на об’єкт в серпні 2002 року; ми зобов’язуємося усунути недоліки в строк до 20.12.2002 року. 25.02.2003 року на адресу регіонального представника відповідача в м. Кривому Розі (ОСОБА_8І.) та директору фірми “Нагель-Фенстер”ОСОБА_7 (м.Бориспіль), ОСОБА_4 направлена претензія про те, що на віконних блоках та вхідних дверях виникли зміни. На даній претензії є позначка ОСОБА_8 від 26.03.03 року: “з недоліками, зазначеними в претензії, не згоден на 80%”. Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_9. Згідно довідки державних реєстраторів Виконкому Криворізької міської ради від 28.02.2005 року, в базі даних відділу Регіональне представництво Австрійського товариства з обмеженою відповідальністю Дочірнє підприємство “Нагель-Фенстер”не перебуває. Таким чином судом встановлено, що позивач звернувся до суду порушуючи правила підсудності; провадження у справі відкрито, розгляд справи відбувся, таким чином суд не може допустити вирішення питання про підсудність на даній стадії, тому вважає за можливе ухвалити рішення у справі беручи до уваги, що другий позивач по даній справі ОСОБА_2, що згодом стала діяти як третя особа з самостійними вимогами, проживає в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, що відноситься до підсудності даного суду. Згідно відповіді Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації № 6631/8 від 13.04.2005 року, право власності на елінг№18 в блоці № 1, розташованому в м. Алушта, 4км. Судакського шосе в СГЛКРЛ “Дельфін”було зареєстровано за ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право власності від 16.11.2003 року, а потім на підставі договору купівлі-продажу від 29.09.2004 року №3922 продала елінг №18 в блоці №1 ОСОБА_5. Згідно відповіді голови Споживчого гаражно-човнового кооперативу риболовів-любителів “Дельфін”від 05.04.2005 року № 1322, ОСОБА_4 блок №1 елінг № 18 прийнятий в члени кооперативу 20.10.1998 року на підставі його заяви. ОСОБА_4 прийняв пай від ОСОБА_10 і став володільцем елінгу № 17 блок №1 28.02.2002року на підставі заяв. ОСОБА_4 передав 04.04.2002 року пай по елінгам № 17 та № 18 в блоці № 1 ОСОБА_9 і вийшов з членів кооперативу. Укладення шлюбу між ОСОБА_4 та Вінницькою (ОСОБА_4 у шлюбі) ОСОБА_11 30.05.1986 року підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу. ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи. Згідно висновку експертів № 1492 від25.12.2006 року, стверджувати,що недолік виник у зв’язку з неякісним профілем виробника, не видається можливим, т. я. на Південному березі Криму в літній період часу –висока температура, яка є вірогідною причиною вздуття ламінації, однак не пошкодження профілю коробок виробів; балконні блоки придатні для подальшої експлуатації, при умові проведення ремонтно-відновлювальних робіт… Згідно договору дарування від 29.09.2004 року № 3922, даруватель ОСОБА_9 подарувала, а обдарована ОСОБА_5 прийняла в дар елінг №18.загальною площею 74,1 кв.м. блок №1 в СГЛКРЛ “Дельфін”. Елінг належить дарувателю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 16.11.2003 року. Сторони оцінили дарунок в 10236,17 грн. Згідно договору дарування від 29.09.2004 року № 3919, даруватель ОСОБА_9 подарувала, а обдарована ОСОБА_5 прийняла в дар елінг №17.загальною площею 74,4 кв.м. блок №1 в СГЛКРЛ “Дельфін”. Елінг належить дарувателю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 16.11.2003 року. Сторони оцінили дарунок в 10277,62 грн.

Таким чином у судовому засіданні встановлено, що особисто позивач ОСОБА_4 та третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_12 не є власниками елінгів № 17 та № 18. Вікна та двері є невід’ємною частиною нерухомого майна (елінгів) які були подаровані. Як законний представник неповнолітньої обдарованої ОСОБА_5, - ОСОБА_4 мав право не приймати дарунок, однак даної дії не вчинив, дарунок був прийнято з недоліками. Таким чином на даний час відсутні підстави щодо розірвання контракту про встановлення віконних блоків та стягнення матеріальної та моральної шкоди; на даний час нерухоме майно (в склад якого входять і віконні блоки) належить іншій особі. В порядку ст. 319 ЦК України, власник володіє, розпоряджається та користується своїм майном на власний розсуд. В судовому засіданні також не підтверджено нанесення шкоди життю та здоров’ю неякісним товаром. Отже за позовом ОСОБА_4 до ДП “Нагель-Фенстер”австрійського підприємства з обмежено відповідальністю “Нагель” , суд дійшов висновку –відмовити в задоволенні його вимог.

Розглядаючи вимоги третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди та визнання недійсним договорі дарування, суд не знайшов підстав для задоволення вказаних вимог, виходячи з наступного. В судовому засіданні особі роз’яснено право звернутися до суду з клопотанням про залучення у справу належного відповідача, що має відповідати за позовом (ст. 33 ЦПК України), а також право про звернення з позовом до суду з питань щодо нерухомості в порядку ст.114 ЦПК України (за місцем знаходження нерухомого майна). Суд не знайшов підстав для задоволення вимог ОСОБА_2 до відповідача ДП “Нагель-Фенстер” австрійського підприємства з обмежено відповідальністю “Нагель”

Суд вважає, що витрати у справі по сплаті судового збору покладаються за рахунок держави.

Ухвалюючи рішення суд бере до уваги, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається; суд також бере до уваги диспозитивність цивільного судочинства згідно якого (ст. 11 ЦПК України), цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Керуючись ст. 22, 319, 717 ЦК України, ст. 9, 14, 22 Закону України "Про захист прав споживачів" ст. 8, 10, 11, 60, 208, 212, 214, 215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_4, який також діє як законний представник в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_5, до відповідача ОСОБА_6 підприємства “Нагель-Фенстер”австрійського підприємства з обмежено відповідальністю “Нагель”про розірвання контракту та стягнення матеріальної та моральної шкоди –відмовити.

В задоволенні позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_6 підприємства “Нагель-Фенстер”австрійського підприємства з обмежено відповідальністю “Нагель”про стягнення матеріальної шкоди та визнання договорів дарування недійсними - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до набрання законної сили. Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Апеляційне оскарження здійснюється шляхом подачі через суд першої інстанції, який постановив рішення апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення, в порядку ст. 295 ЦПК України. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ю.В. Дурасова