Справа № 2 - а - 2182 2009 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 березня 2009 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
Головуючого судді - Бондаренко О.В.,
При секретарі судового засідання - Слюсаренко С.А.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду № 4 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з даним позовом посилаючись на те, що має на утриманні доньку - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку УСЗН м. Біла Церква та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі значно нижчому ніж передбачено Законом. Позивач зверталась до УСЗН про проведення перерахунку допомоги в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці шести років, але їй відмовили. Тому вона просить в судовому порядку визнати дії Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради неправомірними, зобов'язати відповідача провести перерахунок одноразової допомоги при народженні дитини до рівня 22,6 прожиткових мінімумів для дітей до 6 років, встановленого на день народження дітей та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та пояснила, що відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» їй повинна виплачуватись допомога по догляду за дитиною в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а відповідач проводить виплату в значно меншому розмірі, також відповідно до ст.12 вказаного закону передбачена допомога при народженні дитини на рівня 22,6 прожиткових мінімумів для дітей до 6 років, встановленого на момент народження дитини, а відповідач виплатив вказану допомогу в значно меншому розмірі, тому вона просить задоволити позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, надали до суду заяву про розгляд справи без участі їх представника та заперечення, в яких просили застосувати ст.99 КАС України та відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов обґрунтуваний і підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Згідно ст.104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Даний спір за участю Управління соціального захисту населення як суб'єкта владних повноважень ( п.7 ч.1 ст.3 КАС України) є публічно - правовим і його вирішення згідно д.1 ч.1 ст.17 КАС України належить до компетенції адміністративних судів України, оскільки УСЗН як суб'єкт владних повноважень реалізовувало у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством управлінські функції щодо соціального захисту населення.
Ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачає , що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах , передбачених цим Законом та іншими законами України. Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» Всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків.
В судовому засіданні встановлено, що позивач - ОСОБА_1 має на утриманні доньку - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Білоцерківської міської ради і отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, шо підтвержується матеріалами справи.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, що діяла до набрання законної сили Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Разом з тим, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 р. було встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі 8500 грн. з виплатою допомоги одноразово при народженні дитини в сумі 3400 грн. та решти протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (абз.2 ч.2 ст.56); а також допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різницю між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (абз.3 ч.2 ст.56).
Відповідач посилається на постанову КМ України від 11.01.2007р. за №13 якою затверджений Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Згідно п.9 цього Порядку, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, для застрахованих осіб - не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб та постанову КМ України від 22.02.2008р. за № 57 в якій п. 22 визначено, що відповідно до ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1.01.2008 року - 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не меньше як 130 грн.
Суд не може погодитися з цими запереченнями відповідача з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст.113 Конституції України КМ України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розмір допомоги по догляду за дитиною, визначений вказаними вище постановами КМ України, якими затверджено Порядок призначення цієї допомоги суперечить вимогам ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Конституції України.
Ст.22 Конституції України передбачено, що що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Ст. 46 Конституції України передбачено, що пенсії, соціальні виплати та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прождиткового мінімуму, встановленого законом.
Оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, то суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню саме положення ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а не постанови КМ України .
Так, в разі колізії між нормативно-правовими актами КМ України та Законами України застосуванню підлягають саме положення Законів України, які є актами вищої юридичної сили.
Згідно ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідач посилається на те, що дію положень ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» було зупинено на 2007 рік згідно з п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року за № 489-V.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в т.ч. п.14 ст.71цього Закону, яким було зупинено дію статті 15 та п.3 розділу VІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Разом з тим, оскільки рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 не було визнано неконституційним положення абз.2 ч.2 ст.56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким було встановлено розщмір одноразової виплати при народженні, суд вважає вимоги позивача в проведенні перерахунку та доплати даної допомоги не обгрунтованими.
Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Враховуючи, що розподіл доходів та видатків в країні визначається Законом України «Про державний бюджет України», який є основним та головним фінансовим нормативним актом на відповідний рік, а допомога при народженні дитини здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетами, при визначенні розміру допомоги при народженні дитини слід керуватися не ст.12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а абз.2 ч.2 ст.56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким було визначено порядок нарахування допомоги при народженні дитини. Таким чином, допомога при народженні дитини відповідачем була призначена правомірно, а тому у суд не має підстав для визнання таких дій відповідача протиправними і вважає можливим відмовити позивачу в даній частині позову.
Судом встановлено, що п.23 розлілу II ЗУ «про держаний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено на 2008 рік зміни до ст.15 та Прикінцевих положень ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року за № 10 - рп зміни до даного Закону не визнано неконституційними, але в п.п. 5.3, 5.4. Рішення Конституційного суду від 22.05.2008 року за № 10 - рп зазначено, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України не відповідають Конституції України, також Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина, у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
Рішення Конституційного Суду є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Крім того, рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Судом встановлено, що відповідач проводить нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на користь позивача в розмірі нижчому ніж передбачено ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», що підтвержено випискою з особового рахунку позивача.
Як зазначено вище, Конституція України не допускає звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод та забезпечує рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» ст. 62 затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, а саме дітей віком до 6 років: з 1 квітня - 501 грн., з 1 жовтня - 510 грн.
Ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, а саме дітей віком до 6 років: з 1 січня - 526 грн., з 1 квітня - 538 грн., з 1 линня - 540 грн., з 1 жовтня - 557 грн.
Отже, з вище наведеного, суд вважає неправомірними дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до положень ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років і позивач має право на перерахунок та доплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і Законами України.
Ст.162 ч.2 КАС України передбачає, що у разі задоволення адміністративного позову, суд може визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язати його вчинити певні дії щодо усунення порушень або прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав суб'єктів у сфері публічно-правових відносин.
Поскільки судом встановлено, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у пререрахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то суд визнає такі дії Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради не правомірними, а тому вважає за можливе зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку на користь позивача на утримання дітей у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років з врахуванням виплачених сум та підвищення виплат відповідно до прожиткового мінімуму на кожну дитину.
За ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, на що вказано в ст.100 КАС України.
Відповідач просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову посилаючись в т.ч. і на пропуск строку звернення до суду, що слідує з письмових заперечень відповідача.
Судом встановлено, що позивач не пропустила строк звернення до суду за захистом своїх прав, так як дізналась про порушення її прав після рішення Конституційного суду від 09.07.2007 року та освітлення даних подій в засобах массової інформації, протягом періоду з липня 2007 року по грудень 2008 року відповідач проводив виплату в розмірі нижчому ніж передбачено ст. 15 ЗУ«Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Також слід зазначити, що відповідно до ст. 104 КАС України, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов'язкова наявність порушених прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно - правових відносин
Оскільки право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її прав, тобто захисту підлягає вже порушене право, а на те, яке буде порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні, вимоги позивача щодо виплати допомоги в подальшому до досягнення дитиною трирічного віку є необгрунтованими та безпідставними.
Проаналізувавши всі надані докази по справі, суд вважає можливим задовольнити позов частково та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату допомоги на користь позивача за період з липня 2007 року по грудень 2008 року.
Позивач звільнена від сплати держмита на користь держави на підставі ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито».
Керуючись ст.ст.19,22,46,113,147,152 Конституції України, Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп, Рішенням Конституційного суду від 22.05.2008 року за № 10 - рп, ст.ст.2, 3, 6,9, 17,89,104,158-163, 185, 186 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради щодо відмови у перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до розміру прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років на користь ОСОБА_1 неправомірними.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради провести перерахунок та виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку на користь ОСОБА_1 з липня 2007 року по грудень 2008 року у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років з врахуванням виплачених сум та підвищення виплат відповідно до прожиткового мінімуму.
В частині позову ОСОБА_1 про зобов'язання Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради провести перерахунок та доплату допомоги при народженні до рівня 22,6 прожиткових мінімумів для дітей до 6 років, встановленого на момент народження дитини - відмовити.
Звільнити позивача від сплати судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя: О.В.Бондаренко