Справа №22-257/2009 р.                   Головуючий у 1-й інстанції: Кравцов С. О.

Суддя-доповідач: Шлыцик Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 січня 2009 року                                                                                м.  Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                                  Пільщик Л.В.

Суддів:                                             Краснокутської О.М.

Сапун О.А.

При секретарі:                                 Петровій О.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1 на рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 13 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння,  -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2007 року ОСОБА_13вернувся до суду з позовом до ОСОБА_2  про витребування майна з чужого незаконного володіння.

В позові зазначав,  що в 1970 (в ході розгляду справи уточнив,  що в 1990 році) він знайшов частини плуга 3-х корпусного і лебідку ручну. Після ремонту ці предмети були передані батьку ОСОБА_3 та використовувалися за призначенням. . Батько давав для користування плуг і лебідку мешканцям села та ОСОБА_2 ,  майно знаходилося у відповідача. ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3 помер . У наступному відповідач користувався майном з дозволу матері ОСОБА_4 та його брата.

Вважаючи себе власником майна,  посилаючись на відмову відповідача повернути майно ,  позивач просив суд витребувати плуг та лебідку у відповідача,  а у разі їх відсутності  стягнути  вартість майна.

Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 13 листопада 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права,  безпідставну відмову у позові ,  просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення,  яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача,  пояснення ОСОБА_1 ,  доводи адвоката,  перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги,  колегія суддів приходить до висновку,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у позові про витребування майна , суд першої інстанції визнав ,  що відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 не довів обґрунтованість заявлених вимог до ОСОБА_2

Висновки суду ґрунтуються на доказах,  досліджених у судовому засіданні ,  відповідають фактичним обставинам справи. Фактична сторона справи встановлена з додержанням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про неповноту з'ясування обставин справи є неприйнятними. Згідно  ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб ,  поданим відповідно до цього Кодексу,  в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,  які беруть участь у справі.

У відповідності до ч.3  ст. 10,   ст.  60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,  крім випадків ,  встановленим цим Кодексом.  Доказуванню підлягають обставини , які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виник спір

У відповідності до  ст. 3 ЦПК України захисту підлягають порушені права.

Юридична заінтересованість позивача у цивільному процесі зобов'язує його довести як наявність спірних матеріальних правовідносин,  так і ту обставину,  що даний відповідач має  відповідати за заявленими вимогами.

Визначити підстави позову є виключним правом позивача. ОСОБА_1 пред'явив вимоги про витребування майна на підставі  ст. 400 ЦК України.

Доводи позивача,  на які він посилався в обґрунтування позову не підтверджені доказами,  які     він  зобов'язаний  був  надати     в  силу   ст.  ст. 10, 11, 60  ЦПК України

Встановлено,  що плуг знаходиться у володінні ОСОБА_2 . Наявність у нього лебідки він заперечує і наявність її у відповідача не доведено. У відповідності до ч.3  ст. 397 ЦК України фактичне володіння майном вважається правомірним,  якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Суд обґрунтовано виходив з того,  що ОСОБА_1 не довів набуття ним прав на спірне майно відповідно Цивільного кодексу ,  неправомірність володіння відповідачем майном,  яке б належало позивачу. Щодо цих обставин суд навів у рішенні мотиви у відповідності до вимог  ст.  ст. 213, 214 ЦПК України. Посилання в апеляційній скарзі на не проведення експертизи щодо визначенні вартості майна не ставлять під сумнів правильність вирішення справи,  оскільки суд встановив всі обставини ,  від яких залежало правильність вирішення спору і вартість майна не впливає на це.

Апеляційна скарга не містить доводів ,  які б свідчили про порушення норм матеріального і процесуального права ,  які призвели чи могли призвести до неправильного вирішення справи. За змістом скарги ОСОБА_1 оспорює фактичні обставини справи ,  які були предметом перевірки і оцінки суду першої інстанції.

У відповідності до ч.1  ст.  308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,  якщо визнає ,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись  ст.   ст.  307, 308   ЦПК України,  колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Веселінського районного суду Запорізької області від 13 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення,  проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців.