Суддя 1-ї інстанції Булашев P.В. Суддя доповідач Бондар М. С.
27 січня 2009 року Справа № 22-376
РІШЕННЯ
Іменем України
Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі: головуючий - суддя: Бондар М. С. судді: Спас О.В., Ломейко В.О.
секретар - Батарейна О.О.
при участі: прокурора - адвоката -
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за
апеляційними скаргами Приморської центральної районної лікарні та ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду Запорізької області від 09.12.2008 року у справі за позовом Прокурора Приморського району Запорізької області в інтересах Приморської центральної районної лікарні до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої злочином -
встановила :
У червні 2007 року прокурор Приморського району Запорізької області в інтересах Приморської центральної районної лікарні звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, посилаючись на те, що відповідач, як лікар названої медичної установи, у вересні 200 6 року неправильно надав медичну допомогу хворим громадянам ОСОБА_2 і ОСОБА_3. Це привело до виникнень у потерпілих тяжких наслідків, а тривале лікування зумовило необхідні витрати лікувального закладу (1691 грн. 89 коп. і 2001 грн. 47 коп.). За недбале забезпечення медичною допомогою, що призвело до тяжких наслідків для хворих, ОСОБА_1 притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 140 ч.1 КК. За вироком суду на користь потерпілого ОСОБА_4 суд стягнув з районної лікарні 2995 грн. 26 коп. як компенсація матеріальної шкоди. Отже прокурор просив присудити з відповідача б 6688 грн. 62 коп..
Рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 09.12.2008 року на користь лікарні суд стягнув 4 742 грн. 76 коп..
У скарзі Приморська центральна районна лікарня просила скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відшкодування не врахованих судом 1945 грн. 86 коп..
Відповідач у своєму зверненні до апеляційного суду зауважував на тому, що він є працівником лікарні, а тому за ст. 130, 132 КЗпП має відшкодовувати заявлені прокурором витрати тільки в межах цього Закону. Посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права просив рішення районного суду скасувати і ухвалити нове рішення.
Заслухавши пояснення сторін, колегія суддів судової палати у цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга лікарні підлягає задоволенню, а скарга ОСОБА_1 має бути відхилена з таких підстав.
Відповідно до ст. 309 ЦПК суд апеляційної інстанції змінює рішення суду, у разі неправильного встановлення обставин справи та неправильного застосування норм матеріального права.
З матеріалів справи видно, що хворий ОСОБА_2 в період з 01.10.2006 року по 24.11.2006 року, а хворий ОСОБА_3 з 02.12.2006 року по 30.12.2006 року, у зв'язку неправильним поданням медичної допомоги лікарем ОСОБА_1 знаходились на лікуванні у Приморській центральній районній лікарні. За час їх лікування були витрачені кошти - на ОСОБА_2 1691 грн. 89 коп., а на ОСОБА_3 - 2001 грн. 47 коп. (а.с. З).
Факт неналежного виконання відповідачем своїх професійних обов'язків, що спричинило тяжкі наслідки для хворого підтверджений вироком суду (а.с. 20, 32).
За ст. 1206 ЦК та ст. 134 КЗпП працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоду завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.
Із вироку суду також слідує, що у кримінальній справі суд вирішив цивільний позов за яким на користь ОСОБА_3 стягнув з центральної лікарні 2995 грн. 26 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.
Статтею 1191 ЦК передбачено право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Викладене приводить до висновку, що відповідач повинен відшкодувати Приморській центральній районній лікарні всі витрати на лікування потерпілих від злочину, а аргументи апеляційної скарги з цього питання не є обґрунтованими.
Сукупна матеріальна шкода для закладу охорони здоров'я за довідками лікарні становить 6688 грн. 62 коп. (З 693 грн. 36 коп. (1691 грн. 89 коп. + 2001 грн. 47 коп.) + 2995 грн. 25 коп.).
Покладаючись саме на це, колегія суддів вважає, що позов прокурора і має бути задоволений у зазначеному розмірі.
Таким чином можна погодитися з наріканнями апеляційної скарги районної лікарні.
При розгляді справи районний суд неправильно застосував норму матеріального права та неправильно визначив обставини справи, отже розрахунки на покриття заявлених витрат проведені неправильно і вони потребують корегуванню.
Керуючись ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, судова колегія, -
вирішила :
Апеляційну скаргу Приморської центральної районної лікарні задовольнити.
Рішення Приморського районного суду Запорізької області від 09.12.2008 року в частині стягнення витрат на відшкодування матеріальної шкоди змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приморської районної центральної лікарні Запорізької області витрати на лікування потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_4 у розмірі 6688 грн. 62 коп.
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Решту рішення залишити без змін.
Рішення судової колегії може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України в двохмісячний термін з дня набрання сили рішення апеляційного суду.