Справа № 510/918/14-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06.04.2015 року Ренійський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді - Бешлієвої Т.А.,
при секретарі - Івановій Н.С.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Новосільської сільської ради Одеської області, третя особа - Ренійська районна державна нотаріальна контора головного управління юстиції в Одеській області про визнання права власності на спадкове майно,-
В С Т А Н О В И В:
Представник відповідача - виконкому Новосільської сільської ради Ренійського району позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.
Представник третьої особи - Ренійської районної державної нотаріальної контори головного управління юстиції в Одеській області, щодо задоволення позовних вимог не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутності.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні за підставами вказаними в позові.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3, серії НОМЕР_2; копія заповіту на ім'я ОСОБА_2 від 18.08.2006р.; копія паспорту ОСОБА_2, серії НОМЕР_1, виданого Ренійським РВ УМВС України в Одеській області 16.09.2003р.; копія будинкової книги з пропискою у житловому будинку АДРЕСА_1 позивача по справі ОСОБА_4 та померлої ОСОБА_3; копія довідки Новосільської сільської ради Ренійського району від 23.05.2013р. за № 02-10-17; копія технічного паспорту на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1, складений на ім'я ОСОБА_3 06.03.2013р.; копія довідки Новосільської сільської ради Ренійського району № 430 від 11.02.2013р.; копія довідки Новосільської сільської ради Ренійського району № 429 від 11.02.2013р.; копія постанови державного нотаріуса Ренійської районної державної нотаріальної контори від 24.06.2014 р., згідно якої ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої - ОСОБА_3, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на нерухоме майно.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_2 є зятем ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 За життя ОСОБА_3 належав житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 Факт належності житлового будинку ОСОБА_3 підтверджується технічним паспортом на нерухомість на її ім'я, довідкою Новосільської сільської ради Ренійського району № 430 від 11.02.2013 року про належність їй будинку та довідкою № 429 від 11.02.2013 року про знаходження у спадкодавця у користуванні земельної ділянки. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на вищезазначене належне їй майно. На випадок смерті ОСОБА_3 розпорядилася належним їй майном, оскільки 18.08.2006р. залишила заповіт на ім'я позивача у справі, яким заповідала йому все майно, яке буде належатиме їй за життя. Під час життя спадкодавець не зареєструвала належне їй нерухоме майно у Єдиному державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, а після її смерті зробити це неможливо, оскільки згідно з ч.4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність, тобто здатність мати права та обов`язки фізичної особи припиняється у момент її смерті. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про її прийняття. Однак, на момент смерті тещі позивач мешкав разом із нею за адресою спадкового будинку, що підтверджується довідкою Новосільської сільської ради Ренійського району № 02-10-17 від 23.05.2013р та був прописаний в цьому будинку, що підтверджується копією будинкової книги. . Пізніше, позивач звернувся до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, однак йому в цьому було відмовлено з причин відсутності правовстановлюючих документів на нерухоме майно.
Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, що залишилася після померлої ОСОБА_3 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців немає.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за заповітом (ст. 1235 ЦК України). Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину у порядку ст. 1268 ЦК України, оскільки його воля, як спадкоємця за заповітом, була виражена у його діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (мешкання із спадкодавцем, догляд за спадковим майном, зберігання всіх правовстановлюючих документів на майно та ін.).
Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявив про відмову від неї.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на житловий будинок з підстав прийняття спадщини за заповітом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.
З урахуванням викладених представником позивача та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1235, 1268, 1270 ЦК України, - суд.
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 що належав ОСОБА_3, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Т.А. Бешлієва