.
Справа № 510/1119/14-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
13.03.2015 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: головуючої судді - Бешлієвої Т.А.,
при секретарі - Івановій Н.С,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
В С Т А Н О В И В :
Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання, які призначалися на 25.11.2014 р., 23.12.2014р., 18.02.2015р., будучи належним чином сповіщений, не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, був попереджений, що на підставі ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки без поважних причин або неповідомлення суду про причини неявки справа буде розглянута у його відсутності на підставі доказів, що є в матеріалах справи.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання також не з'явилася, надала суду заяву, в якій зазначила, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні, вважає примирення з відповідачем неможливим, справу просила розглянути без її участі, не наполягала на стягненні з відповідача судових витрат.
У зв'язку із цими обставинами суд прийняв рішення про подальший заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
Судом в ході судового розгляду були досліджені наступні докази:
- свідоцтво про шлюб, серії НОМЕР_1, згідно якого між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 06.01.2002р. був укладений шлюб, який був зареєстрований Плавнінською сільською радою Ренійського району Одеської області, актовий запис № 1, після реєстрації шлюбу чоловіку та дружині були присвоєні прізвища «ОСОБА_2 та ОСОБА_1»;
- копія паспорту на ім`я позивача ОСОБА_1, серії НОМЕР_2, виданого 12.03.2002 року Ренійським РВ УМВС України в Одеській області, з поміткою про реєстрацію шлюбу з відповідачем ОСОБА_2;
- копія свідоцтва про народження доньки сторін ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії НОМЕР_3, в якому батьками дитини вказані позивач та відповідач;
- квитанція про сплату судового збору.
Також в ході розгляду справи судом було встановлено наступні обставини: позивач ОСОБА_1 звернулася до Ренійського районного суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить розірвати шлюб із відповідачем ОСОБА_2, зареєстрований 06.01.2002р. Плавнінською сільською радою Ренійського району Одеської області, актовий запис № 1, мотивуючи заявлені вимоги тим, що сімейне життя між нею та відповідачем не склалося. На протязі спільного життя часто виникали сварки, немає взаєморозуміння. Позивач має сина від іншого шлюбу, який на теперішній час є вже повнолітнім. Крім сина, від спільного шлюбу сторони мають також неповнолітню доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, діти проживають сумісно з подружжям. Під час попереднього слухання справи позивач також наполягала на розірванні шлюбу, вказуючи на те, що поведінка відповідача у сім`ї не змінилася, він продовжує вчиняти скандали, не ладить та знущається над дітьми, вживає спиртні напої. Після розірвання шлюбу позивач просить неповнолітню доньку залишити проживати разом з нею. Також, після розірвання шлюбу позивач просить залишити їй шлюбне прізвище «ОСОБА_1», подальше сумісне життя з відповідачем та збереження шлюбу позивач вважає неможливим.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню.
В силу ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Кожен із подружжя має рівні права та обов'язки у шлюбі та сім`ї. Добровільність укладеного шлюбу це одна з його засад.
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно до ст. 51 СК України дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Відповідно до ст.56 ч.3 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Згідно з ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.
Відповідно до ст.111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Встановивши обставини припинення шлюбних відносин сторін, фактичні взаємини подружжя, суд приходить до висновку, що сім`я сторін фактично розпалася. Як випливає із ситуації, яка склалася, між позивачем і відповідачем втратилися почуття любові і поваги, взаємодопомоги і підтримки, тобто морально-правові підстави шлюбу, причини розірвання шлюбу наведені позивачем обґрунтовані, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило інтересам позивача та їхньої неповнолітньої доньки. За таких обставин шлюб сторін підлягає розірванню. Застосування заходів щодо примирення подружжя при даних обставинах, суд вважає недоцільним, оскільки ні позивач, ні відповідач, зацікавленості в збереженні сім`ї не проявили, якихось заходів щодо примирення та збереження сім`ї не приймали.
Згідно з положеннями ст. 113 СК України особа, яка змінила прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Оскільки заявлена вимога позивача про залишення їй шлюбного прізвища не суперечить діючому законодавству, суд задовольняє її та вважає за можливе залишити позивачу після розірвання шлюбу прізвище «ОСОБА_1».
Відповідно до ч. 2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за згодою батьків та самої дитини. Згідно ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Враховуючи ситуацію, що склалася на момент розірвання шлюбу, суд визначає, що неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, треба залишити проживати разом із матір'ю ОСОБА_1
Відповідно до ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Статтею 115 СК України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст.24, 51, 56, 105, 110-112, 113, 114, 115, 160, 161 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 224-226 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 06.01.2002 року Плавнінською сільською радою Ренійського району Одеської області, актовий запис № 1, які мають одну малолітню дитину - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 шлюбне прізвище «ОСОБА_1».
Після розірвання шлюбу залишити неповнолітню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживати разом з матір'ю - ОСОБА_1.
Відповідно до ч.2 ст.115 Сімейного Кодексу України копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили слід надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Т.А. Бешлієва