ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2009 р. | Справа № П-14/7 |
за позовом Заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави
в особі Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго"
вул. Б. Хмельницького, 59а, м. Івано-Франківськ, 76000
до відповідача ОКП "Торговий дім (об"єднання) Галичина"
вул. Василіянок, 62а, м. Івано - Франківськ, 76019
Cуддя Булка Володимир Ігорович
При секретарі Кріцак Василь Мирославович
Представники:
В судовому засіданні бере участь представник прокуратури м. Івано-Франківська: Бургарт Т.І., помічник прокурора, (посвідчення № 105 від 05.07.07)
Від позивача: Бажан О.М., юрисконсульт, (довіреність № 289-2/08 від 09.10.08)
Від відповідача: Кохан С.М., представник, (довіреність № 4/09 від 08.01.09)
Представникам сторін роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст.20,22 ГПК України.
Суть спору: заявлено позов про стягнення 49 186,59грн. основного боргу, пені в сумі 62 533,43грн., інфляційних збитків в сумі 13 012,19грн. та 3% річних в розмірі 2 212,75грн.
В засіданнях суду 03.03.09 та 06.03.09 оголошувались перерви.
Позивач позов підтримує, просить позовні вимоги задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві, при цьому посилається на:
-невиконання відповідачем умов договору №468 про постачання теплової енергії від 01.07.07;
-ст.625 Цивільного кодексу України, яка передбачає за прострочення виконання грошового зобов"язання сплату суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних відр простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач подав суду заяви, а саме:
-про уточнення позовних вимог (№144-2/09 від 03.03.09);
-про зменшення розміру позовних вимог (№05/3-39-4-09 від 04.03.09).
Враховуючи диспозитивний характер ст.22 ГПК України, тобто право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог, суд розглянув спір відповідно до заяви про зменшення позовних вимог, враховуючи, що ця дія не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї небудь права та охоронювані законом інтереси.
Відповідач подав суду відзив на позов (б/н від 18.02.09), в котрому зазначає, що проти позову заперечує частково, вказує на погашення боргу в сумі 14 700,00грн., у частині нарахування пені позовні вимоги не визнає, просить позов залишити без розгляду.
Заслухавши представників сторін та розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між ДМП „Івано-Франківськтеплокомуненерго" та ОКП „Торговий дім (об'єднання) "Галичина" укладено договір № 468 від 15.12.2000 р., який 01.07.2007 викладено у новій редакції.
Відповідно до п. 1.1 вищезазначеного договору, державне міське підприємство „Івано-Франківськтеплокомуненерго"(виробник) зобов'язалось постачати тепловою енергією відповідно до умов вказаного договору, а відповідач (споживач) зобов'язався своєчасно проводити оплату за використану енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.
В засіданні суду позивач зазначив, що за період з січня 2007 по грудень 2008 відповідач не оплачував або частково оплачував за надані послуги, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем в сумі 65 886,59 грн.
Пунктом 5.8 договору передбачено, що у випадку несплати платіжних документів в терміни, обумовлені цим договором, на суми невиконаного зобов'язання нараховується пеня в розмірі 1 % за кожний день прострочення до дня фактичної оплати. Отже, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 62 533,43грн.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, за прострочення сплати за спожиту теплову енергію позивачем нараховано 3% річних, що становить 2 212,75 грн., а також збитки із врахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 13 012,19 грн.
Позивач в засіданні суду зазначив, що відповідач сплатив частину основного боргу, а саме:
16 700,00грн., тому станом на сьогоднішній день у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у розмірі 49 186,59 грн. основного боргу, 62 533,43грн. пені, інфляційних збитків в сумі 13 012,19грн. та 3% річних в сумі 2 212,75грн.
Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову і виходить з наступних підстав.
Договір на відпуск теплової енергії № 468 від 15.12.2000 та договір №468 про постачання теплової енергії від 01.07.07 укладені в межах чинного законодавства - є правомірними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом або якщо вони не визнані судом недійсними (ст.204 ЦК України).
Приписами ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов"язків є договір.
Приписами ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Статтею 526 частиною 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законами або договором.
Внаслідок того, що відповідач неналежним чином виконував зобов"язання по оплаті за надані послуги, на час пред"явлення позову за відповідачем рахується заборгованість в сумі 65 886,59 грн.
Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" встановлено - у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.
Пунктом 5.8 договору передбачено, що у випадку несплати платіжних документів в терміни, обумовлені вищезазначеним договором, на суми невиконаного зобов'язання нараховується пеня в розмірі 1 % за кожний день прострочення до дня фактичної оплати. З огляду на вище зазначене, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 62 533,43грн., що підтверджується розрахунком, який знаходиться в матеріалах справи і є додатком до позовної заяви.
Згідно 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового забов"язання , на вимогу кредитора забов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір процентів. Як наслідок, за прострочення сплати за спожиту теплову енергію позивач нарахував відповідачу 3% річних, що становить 2 212,75 грн., а також збитки із врахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 13 012,19 грн.
Враховуючи факт оплати відповідачем частини основного боргу в сумі 16 700,00грн., позивач в порядку ст.22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог, тому з відповідача слід стягнути: 49 186,59 грн. основного боргу, 62 533,43грн. пені, інфляційних збитків в сумі
13 012,19грн. та 3% річних в сумі 2 212,75грн
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Отже, вимога позивача правомірна та підлягає задоволенню.
Викладені вище обставини підтверджуються матеріалами справи, і є обгрунтованими, тому суд приходить до висновку про задоволення позову.
Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.11,204,509,526,625,901 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.25 Закону України "Про теплопостачання", ст.ст.33,49,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов задоволити.
Стягнути з Обласного комунального підприємства "Торговий дім (об"єднання) "Галичина", м.Івано-Франківськ, вул.Василіянок,62 на користь Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", м. Івано-Франківськ, вул.Б.Хмельницького,59а (код 03346058, п/р № 26006022901 в Івано-Франківській філії ВАТ „Кредобанк", МФО 336161) 49 186,59 грн. основного боргу, 62 533,43грн. пені, інфляційних збитків в сумі 13 012,19грн. та 3% річних в сумі 2 212,75грн.
Видати наказ.
Стягнути з Обласного комунального підприємства "Торговий дім (об"єднання) "Галичина", м.Івано-Франківськ, вул.Василіянок,62 в дохід державного бюджету ( отримувач: УДК, м.Івано-Франківськ; банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 31113095700002, код ЄДРПОУ 20568100, код платежу 22090200) 1 269,45грн. державного мита .
Видати наказ.
Стягнути з Обласного комунального підприємства "Торговий дім (об"єднання) "Галичина", м.Івано-Франківськ, вул.Василіянок,62 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу ( отримувач: Державний бюджет м.Івано-Франківська, код ЄДРПОУ, отримувач: 20568100, р/р 31216259700002, банк- ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, код платежу 22050000).
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Булка Володимир Ігорович
Рішення підписане 17.03.09.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
Помічник судді Гандера М.В.