АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
|
Справа № 11-259 2009 року Категорія ст.186 ч.2 КК України - Т.З. |
Головуючий у 1-й інстанції Шиян В.М. Доповідач: Мілаш С.П. |
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2009 року березня місяця 18 дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого-судді Мілаша С.П.
Суддів: Павленка В.П., Довгаль С.А.
з участю прокурора Деряги Л.М.
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2
засудженого ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві кримінальну справу за засудженого ОСОБА_3 на вирок Київського районного суду м. Полтави від 9 січня 2009 року ,-
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 16.03.2004 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст.185 КК України на 1 рік позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням, іспитовим строком 1 рік;
- 30.01.2007 року Київським районним судом м. Полтави за ч.3 ст.187, 69, 71 КК України на 4 роки 3 місяці позбавлення волі. Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.04.2008 року звільнений від відбування покарання умовно-достроково, невідбутий строк 11 місяців 28 днів ,-
засуджено за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Київського районного суду м. Полтави від 30.01.2007 року та остаточно визначено до відбуття ОСОБА_3 покарання у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі.
Вирішено питання речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що 22 вересня 2009 року, близько 23 год., в під'їзді АДРЕСА_1, що розташований по вул. Ватутіна в м. Полтаві, із застосуванням насильства, яке не є небезпечний для життя та здоров'я в момент заподіяння, з метою заволодіння майном потерпілого ОСОБА_4 наніс останньому декілька ударів кулаком та спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в шкіру обличчя зліва, подряпини шкіри щічної ділянки зліва та 5-го пальця лівої кисті, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 2407 від 03.10.2008 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження та відкрито заволодів мобільним телефоном марки «Соні-Еріксон Т-630», вартістю 300 грн. і грошима в сумі 30 грн., завдавши потерпілому ОСОБА_4 збитків на загальну суму 330 грн.
Засуджений в принесеній апеляції, не оспорюючи фактичних обставин справи, просить взяти до уваги те, що він визнав вину, щиро розкаявся, позитивно характеризується за місцем проживання, у зв'язку з чим просить пом'якшити призначене судом покарання.
Інші учасники процесу вирок не оскаржували.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_3 та в його інтересах захисників ОСОБА_1, та ОСОБА_2, що прохали задовольнити апеляцію та пом'якшити призначене покарання, думку прокурора Деряги Л.М. про законність і обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів апеляційного суду не знаходить підстав до її задоволення з наступних підстав.
Винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який він засуджений, доведена матеріалами справи, докази з якої перевірялися у судовому засіданні та наведені у вироку.
Так, потерпілий ОСОБА_4 як в ході досудового слідства, так і під час розгляду справи в суді першої інстанції давав послідовні показання, зазначаючи, що 22.09. 2009 року, близько 23 год., в під'їзді АДРЕСА_1 на нього напав невідомий йому чоловік, який ударив його, а потім заволодів мобільним телефоном та грошима.
Під час проведення впізнання потерпілий ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_3 як особу, що 22.09.2008 року заволоділа його телефоном та грошима (а.с.25,26).
Згідно акту судово-медичної експертизи № 2407 від 03.10.2008 року у ОСОБА_4 виявлені ушкодження у вигляді крововиливу в шкіру обличчя зліва, подряпини шкіри щічної ділянки зліва та 5-го пальця лівої кисті, що кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження (а.с.45).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 розповів, що 23.09.2008 року він придбав за 100 грн. у свого знайомого ОСОБА_3 мобільний телефон «Соні-Еріксон Т-630». В подальшому даний телефон був вилучений у нього працівниками міліції.
Сам засуджений ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні злочину та не оспорює фактичні обставини справи в апеляції.
За таких обставин, дії засудженого ОСОБА_3, вірно кваліфіковані місцевим судом за ч. 2 ст. 186 КК України за ознакою повторності.
При вирішенні питання про міру покарання засудженому, місцевий суд, виходячи із вимог ст.65 КК України, урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, що законом віднесений до категорії тяжких, особу винного, який неодноразово судимий, вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення, посередньо характеризується за місцем проживання, а також обставини, що пом'якшують покарання - з'явлення із зізнанням, та призначив ОСОБА_3 мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.186 КК України.
Обґрунтовано застосував суд і принцип часткового складання покарань при призначенні покарання за сукупністю вироків, у порядку ст.71 КК України.
Так, ОСОБА_3 будучи звільненим за постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.04.2008 року від відбування покарання за вироком Київського районного суду м. Полтави від 30.01.2007 року умовно-достроково, на шлях виправлення не став, і в період невідбутого строку знову вчинив новий умисний злочин.
Підстав для пом'якшення покарання засудженому не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду м. Полтави від 9 січня 2009 року щодо нього - без змін.
СУДДІ:
МІЛАШ С.П. ДОВГАЛЬ С.А. ПАВЛЕНКО В.П.