АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У  Х  В  А  Л  А 

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

2009 року лютого місяця 27 дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

                 Головуючого-судді                                  Мілаша С.П.

                 Суддів:                                    Хрипченко Л.Г., Денисенко Л.М.

                 з участю прокурора                                 Калька О.С.

              засудженого                                                  ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 грудня 2008 року ,-

Цим вироком 

        ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Кобелячок Кременчуцького району, з середньою освітою, не працюючого, не маючого постійного місця проживання

засуджено за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

            Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 7000 грн. в рахунок  відшкодування матеріальної шкоди.

            За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що 16.03.2008 року, близько 22 год., шляхом зламу віконного блоку, проник до будинку АДРЕСА_1 звідкіля викрав грошові кошти у розмірі 7000 грн., які належали потерпілому Міронюку М.Б.

            В апеляції засуджений ОСОБА_1 не оспорюючи фактичних обставин справи вказує на те, що судом не було взято до уваги ряд обставин, які пом'якшують покарання, зокрема  повне визнання вини, щире каяття, наявність постійного місця проживання у зв'язку з чим просить звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

            Інші учасники процесу вирок не оскаржували.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, що прохав задовольнити апеляцію та пом'якшити призначене покарання, думку прокурора Калька О.С. про законність та обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів апеляційного суду не знаходить підстав до її задоволення з наступних підстав.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який він засуджений, доведена матеріалами справи, докази з якої перевірялися у судовому засіданні та наведені у вироку і ніким з учасників процесу не оспорюються.

Дії засудженого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані місцевим судом за ч. 3 ст. 185 КК України.

При вирішенні питання про міру покарання засудженому, місцевий суд, виходячи із  вимог ст.65 КК України, урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, що законом віднесений до категорії тяжких, особу винного, який не має постійного місця проживання, рідними характеризується негативно, як особа схильна до крадіжок, а також обставини, що пом'якшують покарання, зокрема і ті на які вказує засуджений у своїй апеляції - визнання вини, сприяння розкриття злочину, у зв'язку з чим призначив ОСОБА_1 мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.3 ст.185 КК України.

Підстав для застосування ст. 75 КК України  та звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-

УХВАЛИЛА:

         Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 грудня 2008 року щодо нього - без змін.

СУДДІ:

МІЛАШ С.П.                    ХРИПЧЕНКО Л.Г.           ДЕНИСЕНКО Л.М.