У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 3 лютого 2009 року справу за касаційною скаргою ОСОБА_1. на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 16 травня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 3 червня 2008 року.

         Як вбачається із матеріалів справи, 10 липня 2007 року до чергової частини Лубенського МВ УМВС України в Полтавській області надійшла письмова заява ОСОБА_1. про застосування до нього фізичного насильства та перешкоджання його діяльності як керівника ТОВ «Стерх».

         Постановою Лубенського МВ УМВС України в Полтавській області від 4 вересня 2007 року в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_1.

         Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 4 грудня 2007 року скаргу ОСОБА_1. задоволено, вказану постанову органу дізнання скасовано, а матеріали направлені на додаткову перевірку.

         21 січня 2008 року за наслідками додаткової перевірки заяви ОСОБА_1. тим же органом дізнання відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3. та ОСОБА_4. за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст.ст. 185, 341 та 357 КК України

         Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 16 травня 2008 року скаргу ОСОБА_1. на вказану постанову органу дізнання залишено без задоволення, а саму постанову - без зміни.

         Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 3 червня 2008 року постанову суду залишено без зміни.

         У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить судові рішення щодо вказаної постанови органу дізнання скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що суди безпідставно залишили без зміни постанову органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи за його заявою, оскільки є достатні приводи і підстави для порушення кримінальної справи щодо конкретних осіб.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1. задоволенню не підлягає.

Як встановлено первіркою матеріалів справи, суди першої та апеляційної інстанції обгрунтовано залишили без задоволення скаргу ОСОБА_1. на постанову органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3. та ОСОБА_4., оскільки будь-яких об'єктивних даних, що свідчать про застосування ними фізичного насильства до ОСОБА_1., а також про викрадення саме ними печаток товариства, під час додаткової перевірки заяви свого об'єктивного підтвердження не знайшли. Більш того, сам ОСОБА_1. відмовився від проходження судово-медичного огляду на предмет встановлення отриманих ним тілесних ушкоджень та їх тяжкості.

За таких обставин доводи ОСОБА_1. про те, що в органу дізнання були достатні приводи і підстави для порушення кримінальної справи за його заявою, колегія суддів вважає необгрунтованою.

Оскільки під час перевірки заяви ОСОБА_1. органом дізнання не допущено істотних порушень кримінально-процесуального закону, таких же порушень не допущено судами першої та апеляційної інстанції при розгляді скарги ОСОБА_1., тому колегія суддів приходить до однозначного висновку про необхідність відмови ОСОБА_1. у задоволенні касаційної скарги за її безпідставністю.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

                                           У Х В А Л И Л А :

у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1. відмовити.

С У Д Д І :

Міщенко С.М.                       Ковтюк Є.І.                           Школяров В.Ф.