УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у місті Києві 3 березня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Павлоградського міжрайонного суду від 13 грудня 2007 року.

Вказаною постановою

звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України.

ОСОБА_1обвинувачується органами досудового слідства у тому, що 30 червня 2007 року, близько 22 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння разом з іншими особами вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю і винятковим цинізмом, пов'язане з опором представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку.

У апеляційному порядку справа не переглядалась.

У касаційному поданні заступник прокурора Дніпропетровської області просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на  істотне порушення кримінально-процесуального закону, а саме ст. 282 КПК України, що полягає у невмотивованості постанови суду про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1, неправильністю викладу резолютивної частини судового рішення.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 47 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки може бути застосоване до особи, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, на підставі клопотання колективу підприємства, установи чи організації.

Згідно зі ст. 282 КПК України якщо під час судового розгляду справи будуть установлені підстави для закриття справи, передбачені, зокрема, ст. 10 КПК України, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок прокурора, своєю мотивованою ухвалою, а суддя - постановою, закриває справу.

Згідно з роз'ясненнями п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23 грудня 2005 року постанова судді, винесена у порядку, передбаченому ст. 282 КПК України, має бути вмотивованою. Зокрема, поряд із доказами винності особи у вчиненні злочину у цій постанові необхідно зазначити умови та підстави, з урахуванням яких суд вирішив звільнити особу від кримінальної відповідальності.

Як убачається з матеріалів справи, вказані вимоги закону суд при звільненні ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності не виконав.

У постанові суду від 13 грудня 2007 року не вказано, що діяння, у вчиненні якого ОСОБА_1обвинувачується, мало місце і містить склад злочину, не наведені докази винності вказаної особи у вчиненні діяння, не зазначені умови та підстави, з урахуванням яких суд вирішив звільнити особу від кримінальної відповідальності (а.с. 185).

Як з постанови суду, так і з протоколу судового засідання не вбачається, що ОСОБА_1також висловив свою думку з приводу його звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею його на поруки трудовому колективу (а.с. 185, 189).

Вказівка суду у постанові на те, що ОСОБА_1щиро розкаявся у вчиненому злочині, також не відповідає матеріалам справи.

Так, будучи допитаним як обвинувачений  ОСОБА_1свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнавав (а.с. 124).  Про визнання своєї вини та щире каяття ОСОБА_1висловився лише після того, як його захисник у судовому засіданні заявив клопотання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею на поруки трудовому колективу (а.с. 189).

Крім вказаних порушень закону по суті застосування звільнення від кримінальної відповідальності, суд припустився помилок при формулюванні резолютивної частини постанови, на що у касаційному поданні вказав прокурор.

З огляду на наведене, постанова Павлоградського міжрайонного суду від 13 грудня 2007 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

касаційне подання заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити.

Постанову Павлоградського міжрайонного суду від 13 грудня 2007 року стосовно ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.

СУДДІ :

Присяжнюк Т.І.                     Ковтюк Є.І.                         Школяров В.Ф.