Справа № 1-29/2010

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2010 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Ничик Г.І.

секретаря Петруняк Н.А.,

з участю:

потерпілої ОСОБА_1,

представника потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, невійськовозобов’язаного, пенсіонера, громадянина України, який має початкову освіту, державних нагород, почесних звань не має, раніше не судимий

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 заподіяв ОСОБА_1 умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.

Злочин було вчинено за таких обставин:

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - сусіди і перебувають у неприязних відносинах. Після того, як 03.08.2009 р. ОСОБА_1 на вулиці біля своєї огорожі виявила побите скло, яке вранці того ж дня було біля господарки сусіда ОСОБА_3, вона перенесла його на попереднє місце,через що в неї виникла сварка з дружиною підсудного - ОСОБА_4, яка перекинула скло на подвір’я потерпілої. Після цього приблизно біля 12 год. 30 хв. потерпіла скло перекидала через огорожу на подвір’я до підсудного й питала «для чого так робити?» У відповідь сусід почав на неї кричати, вживаючи нецензурні слова та кинув каменем, який попав потерпілій в голову, від чого ОСОБА_1 впала на землю і втратила свідомість. Внаслідок дій ОСОБА_3 потерпілій спричинено тілесне ушкодження у вигляді забійної рани тім’яної ділянки голови справа, що згідно висновку судово-медичного обстеження відноситься до легких тілесних ушкоджень. Потерпілу 03.08.2009 р. було доставлено в Городенківську ЦРЛ, де їй було надано медичну допомогу та призначено лікування. Вважаючи, що травма незначна, ОСОБА_1 відмовилась від госпіталізації, і родичі забрали її додому. Наступного ранку потерпілій стало погано, і вона вимушено повернулась в лікарню, де знаходилась на стаціонарному лікуванні до 20.08.2009 р.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину не визнав, суду пояснив, що він 03.08.2009 р. складав в селі в людей «шандуру», додому прийшов тому, що йому повідомили, що втекла корова із пастівника. Якраз мав сварку з сусідкою ОСОБА_1 з приводу розбитих скляних бутилок, бо чув слова сусідки ОСОБА_1 про те, що понаїздили пияки, пиячать і б’ють пляшки, ніяких дій не вчиняв. Після того, як відігнав корову, взяв 2 пластикові пляшки від пива і одну скляну від горілки і хотів показати сусідам, що ніяких пляшок не бив. Одночасно повідомив, що ОСОБА_1 могла розбити голову тому, що зашпорталась за галуззя чи за кущі, що ростуть в неї біля огорожі. Не визнаючи вину в спричиненні потерпілій тілесних ушкоджень, підсудний не визнає й цивільний позов.

Хоча ОСОБА_3 вину не визнав, однак його вина у вчиненні злочину доведена такими доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_1 стверджено, що 03.08.2009 року зранку вона вигонила корову на пастівник, в той час свої корови вигонили ОСОБА_5, Пасенюк і дружина підсудного ОСОБА_4 Остання сказала, що в неї під парканом якісь бутилки. Пізніше потерпіла поралась по господарству біля хати, від воріт почула звук від розбитого скла, і побачила, що сусідка перед її хвірткою розбила бутилки. Потерпіла зібрала це скло, і перенесла на вулицю під паркан сусідів ОСОБА_4, там де зранку були пляшки, після чого сусідка ОСОБА_4 це ж скло кинула на подвір’я потерпілої через паркан. Приблизно після 12 год. ОСОБА_1 хотіла перекинути те ж скло на подвір’я до ОСОБА_4. В цей час між нею та сусідом ОСОБА_3, який знаходився на вулиці в себе дома біля паркана, виникла сварка, ОСОБА_3 кинув в сторону потерпілої камінь, який попав їй в голову, від чого вона впала. Внучка потерпілої надавала їй першу допомогу, але голову треба було зашивати, тому її відвезли до лікарні. На лікуванні ОСОБА_1 перебувала до 20.08.2009 р. Внаслідок причиненого їй підсудним тілесного ушкодження потерпіла перенесла фізичні, душевні страждання, їй причинена моральна шкода, яку вона оцінює в розмірі 10000 грн., також потерпіла понесла матеріальні витрати для лікування та медичної діагностики в розмірі 442,81 грн., які просить стягнути з підсудного.

Показаннями свідка ОСОБА_4 стверджено показання потерпілої стосовно обставин, за яких вони носили, кидали одна одній бите скло.

Показанням свідка ОСОБА_6 стверджено, що 03.08.2009 р. біля 12 год. вона знаходилась в хаті і почула з вулиці сварку, сусід ОСОБА_3, який стояв в біля свого паркана коло гаража, вживаючи нецензурні слова кричав на бабусю, і кинув в неї каменем. Коли вибігла на вулицю, бабуся лежала, в неї з розбитої голови текла кров, тому надавала їй першу медичну допомогу. Потім подзвонила своєму батькові, щоб повідомити про те, що сталось. Батько відвіз бабусю до лікарні. Свідок зауважила, що біля паркана, де знаходилась бабуся, не було ніяких кущів, щоб через них можна було б зашпортатись.

Свідок ОСОБА_5 суду ствердила, що між дружиною підсудного й потерпілою вранці відбувалась розмова про пляшки, а потім приблизно після 12 год. дня до неї додому, де в той час знаходилась дочка потерпілої ОСОБА_1 - ОСОБА_7, прибігла ОСОБА_8 , яка сказала, що Тріщучці сусід ОСОБА_3 розбив каменем голову.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що дійсно, коли почула крик, прибігла до Тріщучки, побачила, що в неї була рана на голові, і внучка надавала їй медичну допомогу. З їх слів їй відомо, що ОСОБА_3 кинув у ОСОБА_1 каменем, попав в голову. Після чого вона побігла до ОСОБА_5, звідки закликала дочку потерпілої - ОСОБА_7 Остання, даючи показання як свідок, суду пояснила, що після того, як вона прийшла додому, застала маму біля криниці, в неї на голові була рана, з якої текла кров. Її завезли в лікарню, де наклали шви на голові, і привезли додому. Так як наступного дня стан здоров’я мами погіршився, її знов відвезли в лікарню в Городенку, де мама перебувала на лікуванні до 20.08.2009 р.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що про конфлікт йому подзвонила дочка ОСОБА_6, про цю подію він особисто повідомив дільничного інспектора міліції, який приїхавши, відбирав пояснення. Потерпілу ОСОБА_1 свідок сам завіз в Городенку в лікарню.

ОСОБА_9, дільничний інспектор, допитаний як свідок в судовому засіданні, ствердив, що перед тим, як дати підписувати ОСОБА_3 записане з його слів пояснення 03.08.2009 р. , він прочитав вголос пояснення, потім власноручно ОСОБА_3 написав, що з його слів записано вірно, та засвідчив своїм підписом.

Вина підсудного у вчиненні злочину стверджується матеріалами справи:

- протоколом-заявою ОСОБА_1 яка заявила, що 03.08.2009 р. біля 12 год. 30 хв. в с. Торговиця Городенківського району ОСОБА_3 наніс їй тілесне ушкодження;

- Актом судово-медичного обстеження № 300/248дод від 10.11.2009р., згідно з яким встановлено, що у потерпілої ОСОБА_1 виявлене тілесне ушкодження у вигляді забійної рани тім’яної ділянки голови справа, яке утворилось від дії тупого твердого предмету, яке відносяться до тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров’я;

- довідкою Городенківської ЦРЛ стверджено, що ОСОБА_1 з 04.08.2009 р. по 20.08.2009 р. перебувала на лікуванні в травматологічному відділі Городенківської ЦРЛ.

Посилання ОСОБА_3 на те ,що він не вчиняв ніяких дій, спрямованих на нанесення потерпілій тілесних ушкоджень нічим не підтверджене. Дані ОСОБА_3 в судовому засіданні свідчення, що він не вчиняв ніяких дій, спрямованих на нанесення потерпілій ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, спростовуються матеріалами кримінальної справи: в поясненні, відібраному 03.08.2009 р. дільничним інспектором міліції, яке отримане судом з Городенківського РВ УМВС з матеріалами перевірки по ЖРЗПЗ № 813, ОСОБА_3 зазначав, що він «жбурнув камінь з злості в сторону ОСОБА_1», а чи зачепив камінь ОСОБА_1, - він не бачив. Посилання підсудного на те, що не він підписував пояснення, відібране в нього 03.08.2009 р. дільничним інспектором Лабач Ю.В., спростовується показанням дільничного інспектора, заслуханого як свідка в судовому засіданні. Крім того, під час судового слідства підсудний також заперечував, що він ставив свій підпис на наявному в матеріалах даної справи повідомленні про розгляд кримінальної справи на 26.01.2010 р. на 10 год. 30хв., хоча він особисто розписувався в цьому повідомленні і в призначений судом день та час ОСОБА_3 прибув у судове засідання.

Тому суд вважає, що показання ОСОБА_3, дані ним в судовому засіданні, - є недостовірними, даними з метою уникнути від кримінальної відповідальності. Достовірним суд визнає свідчення, дані ним 03.08.2009р., в той же день, коли ОСОБА_1 було спричинене тілесне ушкодження. Хоча в поясненні ОСОБА_3 вказував, що камінь кинув в ОСОБА_1 «не хотячи», однак суд вважає, що він, кидаючи камінь в ОСОБА_1, діяв умисно.

Таким чином, вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину доведена повністю. Він заподіяв потерпілій ОСОБА_1 умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я. Його дії за ч.2 ст. 125 КК України кваліфіковані правильно.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують покарання, так як обставин, що обтяжують покарання, не встановлено. До обставин, які пом’якшують покарання, суд відносить те, що він є людиною старшого віку, тому суд вважає, що підсудному слід призначення покарання в межах санкції статті.

Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_1 про стягнення з підсудного матеріальної шкоди в сумі 442,81 грн., що включає понесені нею витрати на медикаменти, придбані за час лікування в Городенківській ЦРЛ, згідно підтверджуючих документів, слід задовольнити повністю.

Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, яка полягала в фізичному болю та стражданнях, яких потерпіла зазнала в зв’язку з отриманим тілесним ушкодженням, оскільки перебувала на стаціонарному лікуванні, була позбавлена можливості займатись звичною роботою в домашньому господарстві, слід задовольнити частково, в розмірі, адекватному нанесеній моральній шкоді.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначити покарання в вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) грн.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 442,81 грн. (чотириста сорок два грн. 81 коп.) та моральну шкоду в розмірі 500 (п’ятсот) грн. та судові витрати в сумі 750 (сімсот п’ятдесят) грн.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити у вигляді знаходження на підписці про невиїзд з місця постійного проживання.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Городенківський районний суд.

Головуючий суддя Ничик Г.І.