ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                       ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "09" лютого 2009 р.                                                                   Справа № 4/247

                                                                                                                               11.20. 

Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Проскурняка О.Г., при секретарі Ратушенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов, де:

позивач     ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Чернівці 

відповідач  Приватний підприємець ОСОБА_1 

про примусове стягнення  податкового боргу за рахунок активів боржника -48308,22 грн.

Представники:

Від позивача -ОСОБА_2 -ГДПІ (довіреність НОМЕР_1 від 23.09.2008 року)

Від відповідача -не з'явився

СУТЬ СПОРУ: ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Чернівці звернулась з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 про примусове стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника у сумі 48308,22 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідно до акту НОМЕР_2 від 18 листопада 2002 року про результати додаткової перевірки діяльності приватного підприємця ОСОБА_1, розрахунків податкового боргу та податкових повідомлень -рішень: НОМЕР_3 від 22 листопада 2002 року відповідачу донараховано податок на додану вартість у сумі 6495,16 грн. та нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 643,02 грн. Далі позивач вказує, що згідно розрахунків та податкових повідомлень-рішень НОМЕР_4 від 22 листопада 2002 року відповідачу нараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 39830,60 грн., НОМЕР_5 від 19 квітня 2007 року, НОМЕР_6 від 13 листопада 2007 року, НОМЕР_7 від 30 січня 2008 року відповідачу нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб у сумі 1339,44 грн. Таким чином, станом на 20 червня 2008 року, за відповідачем рахується податковий борг у сумі 48308,22 грн.

Одночасно позивач зазначає, що згідно пункту 3.1.1. статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.2000 року, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Відповідач пояснення на позовну заяву не надав, явку повноваженого представника вкотре у судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце засідання суду.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та не надання пояснень на позовну заяву не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення позивача, суд встановив:

18 листопада 2002 року Державною податковою інспекцією у місті Чернівці проведено додаткову документальну перевірку приватного підприємця ОСОБА_1 за період з 01 січня 1998 року по 30 вересня 2001 року, якою встановлено порушення вимог податкового законодавства, про що складено акт НОМЕР_2.

На підставі означеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Чернівці згідно податкових повідомлень -рішень: НОМЕР_3 від 22 листопада 2002 року відповідачу донараховано податку на додану вартість у сумі 6495,16 грн. та нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 643,02 грн.; НОМЕР_4 від 22 листопада 2002 року відповідачу донараховано прибуткового податку з доходів від підприємницької діяльності у сумі 36944,40 грн.

Згідно декларації про доходи за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2006 року, відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання по сплаті податку з доходів фізичних осіб у сумі 546,00 грн.   

Пунктом 5.1. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 21818-III визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно податкових повідомлень-рішень НОМЕР_5 від 19 квітня 2007 року відповідачу нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб у сумі 471,67 грн., НОМЕР_6 від 13 листопада 2007 року у сумі 210,09 грн.

Згідно  податкових повідомлень-рішень НОМЕР_8 від 23 січня 2008 року, відповідачу нараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 1871,85 грн., НОМЕР_9 від 23 січня 2008 року у сумі  1871,85 грн.

Згідно  податкового повідомлення-рішення НОМЕР_7 від 30 січня 2008 року відповідачу нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб у сумі 71,14 грн.

Пунктом 6.1. статті 6 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ визначено, що у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2118- ІІІ визначено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Як вбачається, відповідач отримав означені повідомлення-рішення, про що свідчать відмітки про отримання.

Підпунктом 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181 передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, згідно розрахунку позовних вимог наданих позивачем, за відповідачем рахується податковий борг у сумі 48308,22 грн., в тому числі пеня у сумі 1982,46 грн.

Підпунктом 15.2.1. пункту 15.2. статті 15 Закону № 2181 встановлено, що у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1. цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визнання боргу безнадійним.

Як вбачається, 26 листопада 2002 року відповідач отримав податкові повідомлення-рішення НОМЕР_3 від 22 листопада 2002 року, яким донараховано податок на додану вартість у сумі 6437,88 грн. та штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на додану вартість у сумі 430,25 грн., НОМЕР_4 від 22 листопада 2002 року, яким донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 36944,40 грн.

Однак, позивач протягом 1095 днів з дня узгодження податкового боргу, а саме з листопада 2002 року не звертався до суду з позовною заявою про стягнення податкового боргу з приватного підприємця ОСОБА_1, а тому, на час подання позовної заяви до суду сплили строки стягнення податкового боргу у  сумі 42795,92 грн., в тому числі 36300,76 грн. -податку з доходів фізичних осіб, 6437,88 грн. -податку на додану вартість та 57,28 грн. -штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на додану вартість. За таких обставин, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову в частині стягнення боргу у сумі 42795,92 грн. у зв'язку із пропущенням строку стягнення податкового боргу.

Керуючись статтями 94, 158, 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з активів Приватного підприємця ОСОБА_1 -АДРЕСА_1, код НОМЕР_10 -5512,30 грн. податкового боргу.

3.          Відмовити у задоволенні позову у частині стягнення податкового боргу у сумі 42795,92 грн.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Порядок і строки апеляційного оскарження.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                          О.Г. Проскурняк