УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" лютого 2010 р. справа № 2а-691/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Стежко В.А.
суддів: Нагорної Л.М. Суховарова А.В. ,
розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Світловодському районі Кіровоградської області
на постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 серпня 2009 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Світловодському районі Кіровоградської області
про оскарження бездіяльності, стягнення недоплаченої надбавки до пенсії «дитині війни», зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Світловодському районі Кіровоградської області просить скасувати постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 серпня 2009 року, якою частково задоволені позовні вимоги: визнано протиправною бездіяльність відповідача; зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Світловодському районі Кіровоградської області здійснити щомісячне нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Апелянт посилається на те, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни»розмір мінімальної пенсії за віком не визначений. Розмір мінімальної пенсії за віком, визначений Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується для розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Коштів для виплати підвищень до пенсії Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не передбачено. Підвищення пенсій позивачу як дитині війни виплачувалось з 01.01.2008 року у відповідності до Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Позивачем постанова суду від 27.08.2009 року в частині відмови у позові не оскаржена.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 має статус дитини війни, що підтверджується відміткою у посвідченні (а.с. 6).
У відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 11 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 року №489-V зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 рік.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007 визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), та втратила чинність з 09.07.2007 року ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 рік.
Таким чином, з 09 липня 2007 року відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплатити щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_2, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, однак, цього не зробив, тому суд першої інстанції обґрунтовано зобов’язав відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивачу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно пп. 2 п. 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладений в наступній редакції:
"Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Частиною четвертою статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Оскільки з 01.01.2008 року прожитковий мінімум для непрацездатних осіб складав 470 грн., то відповідач з січня 2008 року правильно виплачував підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 47 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»щодо визначення розміру підвищення до пенсії, визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Після зазначеного рішення Конституційного Суду України відповідач продовжував виплачувати підвищення позивачу до пенсії як дитині війни в розмірі 10%, а не 30%, тому суд правильно зобов’язав Управління Пенсійного фонду України в Світловодському районі Кіровоградської області виплачувати з 22.05.2008 року підвищення до пенсії згідно з ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, що діє з 22.05.2008 року, з урахуванням фактично отриманих сум підвищення.
При цьому, міськрайонний суд правомірно не взяв до уваги Постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», як підзаконний нормативний акт, який суперечить закону.
Доводи відповідача про неможливість нарахування позивачу підвищення до пенсії з 22.05.2008 року в розмірі 30 % без урахування фактично отриманих ним 10% доплати, як дитині війни, не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення з огляду на можливість відповідача звернутися за встановленням порядку виконання судового рішення на підставі ч. 1 ст. 263 КАС України.
Виходячи з доводів апеляційної скарги, підстав для скасування постанови міськрайонного суду немає.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Світловодському районі Кіровоградської області –залишити без задоволення.
Постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 серпня 2009 року –залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий: В.А. Стежко
Суддя: Л.М. Нагорна
Суддя: А.В. Суховаров