Справа № 22 Ц- 979/2008 р.                   Суддя 1-ї інстанції: Тихонова Н. С.

Категорія -44                                            Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І.

УХВАЛА

2008р., травня місяця,  07 дня     Судова колегія   судової палати в цивільних справах    Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого:       Галущенко О.І.

суддів:                   Колосовського С.Ю.

Шолох З.Л.

при секретарі:    Соколовій Н.М.

за участю:

позивачки -       ОСОБА_1.

її представника - ОСОБА_2.

розглянувши   у відкритому судовому засіданні   в м. Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду    м. Миколаєва   від 20.02.2008 р.,  у справі за

позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особою, що втратила право користування житловим приміщенням,

встановила:

25.07.2007 р. ОСОБА_1. звернулася з позовом до ОСОБА_3. про визнання особою, що втратила право користування житловим приміщенням..

Позивачка зазначала, що вона є наймачем трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 м. Миколаєва.

В цій же квартирі значиться прописаним, але не проживає вже на протязі більше десяти років, відповідач, який має інше місце проживання, зв'язку з спірною квартирою не підтримує.

Посилаючись на ці обставини, позивачка просила про задоволення позову.

Рішенням Ленінського районного    суду               м. Миколаєва       від

20.02.2008 р. постановлено про відмову у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. ставить питання про скасування рішення та задоволення її вимог вважаючи, що суд необгрунтовано відмовив у задоволенні позову, незважаючи на докази відсутності поважних причин, з яких відповідач тривалий час не проживає в квартирі і не виконує обов'язків, які покладені законом на особу, що користується неприватизованим житлом.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами ч.3 п.7 ст. 71 ЖК УРСР, жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк- протягом усього часу відбування покарання.

З матеріалів справи вбачається, що у користуванні позивачки та її рідного брата ОСОБА_3. знаходиться трьохкімнатна неприватизована квартира АДРЕСА_1 м. Миколаєва.

2

ОСОБА_3. неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за скоєння кримінальних злочинів внаслідок чого неодноразово відбував покарання в місцях позбавлення волі.

Так, в черговий раз 10.07.2000 р. його було засуджено до позбавлення волі строком на п'ять років. 01.02.2005 р.його було звільнено від покарання за відбуттям строку.

28.06.2005 р. його знов затримано та засуджено вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18.01.2006 р. до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.

На час вирішення спору відповідач перебуває в місцях позбавлення волі.

Таким чином, період з дня звільнення від покарання і до дня чергового затримання і засудження до позбавлення волі складає менше 6 місяців.

Суд повно та всебічно дослідив ці обставини справи, дав належну правову оцінку наданим доказам, зазначеним вимогам закону і прийшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав вважати, що відповідач втратив право користування спірним приміщенням без поважних причин.

З врахуванням цього висновку, судом обґрунтованого постановлено про відмову у задоволенні позовних вимог позивачки.

Доводи апелянтки про те, що відповідач добровільно залишив квартиру чи то добровільно відмовився від права користування нею, суперечать наявним доказам, його поясненням із місця позбавлення волі та наведеним вимогам закону, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Посилання на його проживання у співмешканки слід вважати безпідставними, оскільки у справі не встановлено доказів, того, що відповідач проживав там у якості члена її сім'ї, або набув право користування цим чи іншим житлом з інших підстав.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20.02.2008 р. -залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.