Справа № 2-1526/09

РІШЕННЯ

ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва :

у складі головуючого судді Антонової Н.В.

при секретарі Клецовій Н.Ю.

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 26.08.1995 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою, оскільки між ними стосунки склалися неналежним чином, мають різні погляди на життя, на підставі чого сім'я фактично розпалася. Зазначає, що подальше збереження сім'ї стало неможливим. Шлюб існує лише формально, а тому просить шлюб розірвати. Зазначив, що ведуть окреме господарство та мають роздільний бюджет.

Позивач в попередньому судовому засіданні позовну заяву підтримала та просила справу розглянути в судовому засіданні, про що подала відповідну заяву.

Відповідач в судовому засіданні позов визнала та не заперечувала проти розірвання шлюбу, про що подала відповідну заяву. Пояснила, що збереження шлюбу дійсно є неможливим, оскільки з позивачем мають різні погляди на життя та подальше збереження сім'ї не можливо.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що між сторонами 26.08.1995 року був зареєстрований шлюб (а.с. 4).

Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 (а.с. 5). Судом встановлено, що між сторонами припинилися шлюбні відносини, і сім'я фактично перестала існувати, що дає для суду підстави вважати, що припинення шлюбних відносин між сторонами носить не тимчасовий, а постійний характер, що унеможливлює їх примирення.

В силу ст. 112 Сімейного Кодексу України, шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.

За таких обставин, у суду немає підстав для вжиття заходів для примирення подружжя, оскільки це буде суперечити моральним засадам суспільства і інтересам одного з подружжя, а тому відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України такий шлюб розривається судом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. ПО, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 60, 130, 174, 175 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 26 серпня 1995 року у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з Державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 1699 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_1 при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАГС держмито у розмірі 17 грн. на користь держави, ОСОБА_2 - від витрат звільнити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя