Справа № 2-225/2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2009 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд М. Запоріжжя в складі:

головуючого - судді Скользнєвої Н.Г.,

при секретарі - Голубятнікової І.А.,

за участю представників:

позивачки - ОСОБА_1. ,

відповідачів - ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_3, діючої також і в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням, треті особи : КП « ВРЕЖО №2», орган опіки та піклування Жовтневої районної адміністрації Запорізької міської ради та за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про визнання такою , що втратила право користування жилим приміщенням, треті особи : Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ УМВС України в Запорізькій області, КП « ВРЕЖО №2»,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2006 р. ОСОБА_3. , діяюча у тому числі і в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_9. про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням, вселенні, треті особи : ОСОБА_3., ОСОБА_5.

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що в 1994 р. вона познайомилася зі своїм чоловіком- ОСОБА_5, з яким перебувала у цивільному шлюбі до ІНФОРМАЦІЯ_1. ІНФОРМАЦІЯ_1., після народження дитини -ОСОБА_4 вони офіційно зареєстрували шлюб і фактично стали проживати у к. АДРЕСА_1, квартиронаймачем якої був ОСОБА_9 В ІНФОРМАЦІЯ_2. її разом з дитиною зареєстрували по зазначеній вище адресі як членів сім»ї наймача. Спочатку вони проживали у кімнаті площею 15, 9 кв.м. разом з дружиною квартиронаймача - ОСОБА_6., яка у зв»язку з пияцтвом та скандалами з боку відповідача не могла з ним проживати разом.

Після чергового скандалу відповідач- ОСОБА_9 зібрав їхні речі та переніс їх до кімнати площею 12, 3 кв.м. , а в кімнату площею 15, 2 кв.м. поставив замок. Таким чином, з грудня 2003 р. у них склалося фактичне користування житловою площею наступним чином : вона з чоловіком та дитиною проживали у кімнаті площею 12, 3 кв.м. , а свекри -- в кімнаті- площею 15, 2 кв.м.

В вересні 2005 р. стосунки з чоловіком у неї погіршилися і останній запропонував їй звільнити квартиру. Після її відмови він почав створювати їй складні умови проживання, а саме : відключав газ, світло.

В листопаді 2005 р. вона не змогла увійти до квартири у зв»язку з тим, що ОСОБА_9 змінив замок на вхідній двері, а належні їй речі були виставлені в спільний коридор. З грудня 2005 р. вона з дитиною знімають тимчасово житло.

ВІНФОРМАЦІЯ_3. шлюб між нею та ОСОБА_5. був розірваний у судовому порядку.

На підставі викладеного, просить суд усунути перешкоди, які чиняться ОСОБА_10. у користуванні нею- ОСОБА_3. та її дитиною- ОСОБА_4. жилим приміщенням, а саме : АДРЕСА_1 ; вселити її та сина , як членів сім»ї квартиронаймача, у вищезазначену квартиру для постійного користування , як житловою , так і нежитловою площами.

В червні 2006 р. ОСОБА_3. уточнила свої позовні вимоги щодо кола осіб- учасників процесу. Так, не змінюючи предмету та підстав позовних вимог, зазначила в якості третьої особи орган опіки та піклування Жовтневої районної адміністрації Запорізької міської ради. ( а.с. 38-39).

В свою чергу, не погоджуючись з позовними вимогами ОСОБА_3. , ОСОБА_9 , ОСОБА_6., ОСОБА_5. в жовтні 2006 p. звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3. про визнання такою, що втратила право користування спірним жилим приміщення, третя особа : ЖЕУ-32 (а.с. 81).

В обгрунтування позовних вимог зазначили, що в жовтні 2005 р. відповідачка забрала сина, належні їй речі та, повідомивши про те, що вона не може вже разом з ним жити, виїхала з АДРЕСА_1 Після того, як йому стало відомо, що його дружина з жовтня 2005 р. проживає з іншим чоловіком у трьохкімнатній АДРЕСА_2, він звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, який рішенням суду ІНФОРМАЦІЯ_3. був розірваний.

На підставі викладеного, посилаючись на те, що шлюб розірвано, сімейні відносини припинилися і відповідачка виїхала із спірного жилого приміщення, а вони бажають реалізувати свої житлові права, а саме приймати участь у приватизації квартири, вважають, що ОСОБА_3. відсутня на спірній житловій площі понад 6-ти місяців , тому вона повинна бути визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Ухвалою суду від 18 грудня 2006 року обвидни позови об»єднані в одне провадження . ( а.с. 107)

Ухвалою суду від 1 листопада 2007 року позов ОСОБА_3. , діяючої у тому числі і в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_9 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням, вселенні, треті особи : ОСОБА_3., ОСОБА_5., орган опіки та піклування Жовтневої районної адміністрації залишений без розгляду, а заочним рішення суду від 1 листопада 2007 року позов ОСОБА_9. , ОСОБА_3., ОСОБА_5. задоволений. ОСОБА_3. визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням - АДРЕСА_1 (а.с. 218-220).

Не погоджуючись з ухвалою суду від 1 листопада 2007 року про залишення позовної заяви без розгляду, ОСОБА_3. звернулася до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 19 червня 2008 року апеляційна скарга ОСОБА_3. задоволена, ухвала суду першої інстанції від 1.11.2007 р. в даній справі скасована, справа направлена до суду для розгляду по суті.( а.с. 271-272).

Ухвалою Жовтневого районного суду М. Запоріжжя від 20 листопада 2008 року заочне рішення суду першої інстанції від 1 листопада 2007 року скасовано , розгляд справи продовжено.

Під час нового розгляду справи, з урахуванням того, що відповідач за основним позовом - ОСОБА_9 помер ( а.с. 275), позивачка ОСОБА_3. у грудні 2008 р. уточнила свій позовд звертаючись з ним , в том числі і в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4., до ОСОБА_3., ОСОБА_5. остаточно просила суд : усунути перешкоди, що чиняться ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_3 та неповнолітньому ОСОБА_4 у здійсненні права користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1, передавши їй ключі від замків вхідних дверей квартири; вселити її разом з дитиною у спірну квартиру та стягнути з відповідачів на її користь судові витрати.

Відповідачі ОСОБА_6. та ОСОБА_5., в свою чергу, також у січні 2009 року уточнили свій позов і, залучивши до справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову - КП « ВРЕЖО №2», ВГІРФО Жовтневого РВ УМВС України в Запорізькій області, просили суд : визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим приміщенням -АДРЕСА_1, зобов»язати ВГІРФО Жовтневого РВ УМВС України в Запорізькій області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_3 по вищезазначеній адресі.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3. на своїх позовних вимогах наполягала , повністю підтвердивши обставини, викладені нею в останній уточненій заяві, заперечуючи при цьому, проти позову ОСОБА_5. та ОСОБА_3. в повному обсязі. її представник - адвокат ОСОБА_10. повністю підтримав позицію свого довірителя.

Відповідачі ОСОБА_6. та ОСОБА_5. проти позову ОСОБА_3. заперечували, просили суд задовольнити їх позов в повному обсязі. їх представник - ОСОБА_2. повністю підтримав позиції своїх довірителів.

Представники третіх осіб - КП « ВРЕЖО №2», органу опіки та піклування Жовтневої районної адміністрації Запорізької міської ради , відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ УМВС України в Запорізькій області в судове засідання не з»явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Причини неявки суду не повідомили. Враховуючи, що заяв, клопотань від останніх , які б перешкоджали розгляду справи, не надходило, а сторони та їх представники наполягають на розгляді справи за їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за відсутності представників третіх осіб.

Крім того, в матеріалах справи ( а.с. 94) знаходиться лист КП « ВРЕЖО№2», в якому зазначено, що представник останнього не заперечує проти позову ОСОБА_3. та просить розглянути справі за його відсутності.

На а.с. 98 знаходиться лист начальника служби у справах неповнолітніх органу опіки та піклування Жовтневої районної адміністрації Запорізької міської ради, в якому також зазначено, що останній не заперечує проти позову ОСОБА_3.

Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, допитавши свідків, проаналізувавши надані суду докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, сторонами не оспорюється та підтверджено матеріалами справи, що 26 серпня ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3. та ОСОБА_5. уклали шлюб. ( а.с. 8) . До укладення шлюбу, а саме 15 червня ІНФОРМАЦІЯ_1. у них народилася дитина - ОСОБА_4, (а.с. 7)

Відповідно до довідки «ЖЕД №32» у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4.- наймач жилого приміщення, ОСОБА_6., ІНФОРМАЦІЯ_5.- дружина наймача, ОСОБА_5., ІНФОРМАЦІЯ_6.-син, ОСОБА_3. , ІНФОРМАЦІЯ_6. - невістка, ОСОБА_4., ІНФОРМАЦІЯ_7. - онук ( а.с. 11).

ІНФОРМАЦІЯ_3. шлюб між ОСОБА_5. та ОСОБА_3. розірвано (а.с. 9).

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с. 275).

Звертаючись до суду з позовом у березні 2006 р. ОСОБА_3. зазначила , що у листопаді 2005 р. ОСОБА_9 змінив замки на вхідній двері АДРЕСА_1, у зв»язку з чим вона не змогла разом з дитиною попасти до квартири. При цьому її речі були зібрані і виставлені в спільний коридор. ОСОБА_6. та ОСОБА_5. підтримали такі дії ОСОБА_9. і наполягали на тому, щоб позивачка сама виписалася з квартири. Вона ж у зв»язку з такими неправомірними діями відповідачів з грудня 2005 р. вимушена разом з дитиною тимчасово мешкати у своїх знайомих по АДРЕСА_2. ( а.с. 5 об.)

На протязі всього розгляду справи, в уточнених позовах ( а.с. 38 (об), запереченнях проти позовуІНФОРМАЦІЯ_8 до неї ( а.с. 130, 131), позивачка наполягала на зазначеній обставині, що свідчить про те, що її позиція з початку і до прийняття судом рішення у справі була стабільна і незмінна.

Факт не проживання ОСОБА_3. разом з дитиною у спірній квартирі з листопада 2005 р. підтверджується заявою ОСОБА_3. на ім»я начальника ЖЕУ-32 від 28 лютого 2006 р., в якій зазначено, що у листопаді 2005 р. ІНФОРМАЦІЯ_8 змінили замки у АДРЕСА_1 у зв»язку з чим вона не може попасти до житла і вимушена разом з дитиною мешкати у знайомих ( а.с. 101).

Саме у листопаді 2005 р. ОСОБА_3. вперше звернулася до начальника ЖЕУ-32 з проханням не вчиняти будь-яких дій, пов»язаних з пропискою або випискою осіб, які зареєстровані по вищезазначеній адресі, оскільки питання, пов»язані з проживанням в цій квартирі, будуть вирішувати в судовому порядку ( а.с. 102).

На всіх заявах ОСОБА_3. стоїть підпис уповноваженої особи ЖЕу -32 з зазначенням дати, яка співпадає з датою звернення заявниці, тому судом ці документи прийняті до уваги і їм дана належна оцінка.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_10 в суді підтвердив факт не проживання ОСОБА_3. в спірній квартирі саме з листопада 2005 p., пояснив , що на початку листопада 2005 р. ОСОБА_3. звернулася до нього з проханням

усунути дома у неї якісь існуючі проблеми з проводкою і коли вони підійшли до квартири АДРЕСА_1, де остання мешкала, вона не змогла відчинити вхідні двері, оскільки наявний в неї ключ не підходив до дверей. Через 3-4 дня після цієї події, він бачив, як чоловік ОСОБА_3 привіз їй на роботу сумки з її особистими речами, які залишив у нього для передачі останній.

Згідно зі змістом ст. 71 ЖК України , якщо особа на протязі певного часу не проживає у спірному жилому приміщенні із поважних причин, то вона не може бути позбавлена права користування таким приміщенням, а тому за нею зберігається жиле приміщення протягом всього часу відсутності.

Згідно зі ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Однією із підстав втрати права користування житловим приміщенням є відсутність особи понад строки, встановлені ст. 71 ЖК: за загальним правилом житло зберігається при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім»ї протягом шести місяців.

На підставі викладеного, слід вважати установленим в судовому засіданні сукупністю доказів, що ОСОБА_3. разом з дитиною не проживає в спірній квартирі з листопада 2005 року із поважних причин, оскільки вона примусово була позбавлена права користуватися разом з дитиною зазначеним жилим приміщенням.

Так, в листопаді 2005 р. права та інтереси ОСОБА_3. та ОСОБА_4. були порушені, а в березні 2006 р. вона звернулася за захистом своїх прав до суду, тобто з моменту порушення права та намаганням його поновити пройшло 4 місяці, хоча свої порушені права фактично вона почала поновлювати з листопада 2005 p., з моменту першого її звернення до ЖЕу -32.

На підставі викладеного, з урахуванням того, що ОСОБА_3. звернулася до суду з позовом в межах 6-ти місячного строку та інтересів неповнолітньої дитини, слід вважати позовні вимоги ОСОБА_3. законними, обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно доводів відповідачів слід зазначити наступне.

Після звернення ОСОБА_3. до суду, у листопаді 2006 р. ІНФОРМАЦІЯ_8 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3. про визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням, зазначивши в позові, що остання зібрала всі речі і разом з дитиною добровільно виїхала із квартири у жовтні 2005 року( а.с. 81).

У підтвердження зазначеної обставини позивачами був наданий акт комісії ЖЕУ-32 ( а.с. 85), в якому зазначено, що ОСОБА_3. не проживає в спірній квартирі з жовтня 2005 р.

ОСОБА_3. ж звернулася до суду з позовом у березні 2006 p., тобто з цього моменту , в межах передбаченого 6-ти місячного строку вона вже в судовому порядку продовжила поновлювати свої та дитини порушені права на житло. Тому, пред»явлений ОСОБА_5. та ОСОБА_3 до неї позов у листопаді 2006 р., при наявності позову ОСОБА_3. , не має юридичного значення і не може бути задоволений, оскільки б це протирічило вимогам чинного житлового законодавства.

Судом не приймаються до уваги показання свідкаОСОБА_11, яка в суді пояснила, що ОСОБА_3. добровільно виїхала із квартири в серпні 2005 року,

оскільки такі свідчення спростовуються поясненнями самих позивачів ІНФОРМАЦІЯ_8 та даними вищезазначеного акту ЖЕУ-32, який підписала в т.ч.1 самаОСОБА_11.

Така сукупність доказів спростовує показання свідка ОСОБА_11 в суді.

Не приймає суд до уваги і довід позивачів ІНФОРМАЦІЯ_8 про те, що ОСОБА_3. виїхала з квартири добровільно, оскільки поведінка останньої , а саме її неодноразові звернення в різні інстанції, а також до суду, послідовна позиція щодо поновлення свого права та права дитини, свідчать про те, що виїзд із спірної квартири - це не волевиявлення ОСОБА_3. , а намагання з боку ІНФОРМАЦІЯ_8 позбавити останню та дитину права на житло.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки вимога ОСОБА_3. щодо стягнення з відповідачів на її користь судових витрат базується на нормах Закону, документально підтверджена, то і підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. . ст. 64, 65 ЖК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_3 , діючої також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, задовольнити.

Усунути перешкоди, що чиняться ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_3 та неповнолітньому ОСОБА_4 у здійсненні права користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1, передавши їй ключі від замків вхідних дверей квартири.

Вселити ОСОБА_3, ОСОБА_4 в квартиру АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь ОСОБА_3 судові витрати на загальну суму 16 гривень 00 коп. ( держмито в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 грн. 50 коп.)

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про визнання такою , що втратила право користування жилим приміщенням, треті особи : Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ УМВС України в Запорізькій області, КП « ВРЕЖО №2», відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.