Справа № 2-553/2009
№ 2-4219/08
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2009 року м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого суді ОСОБА_1, при секретарі Новаковій Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду позовну заяву закритого акціонерного товариства Страхова компанія „ВУСО” до ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3, про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу, суд, -
В С Т А Н О В И В:
У липні 2008 року ЗАТ СК “ВУСО” подало до суду позов до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, в порядку регресу, у розмірі 4002 грив. 82 коп. Позивач свої вимоги мотивував тим, що 04.08.2007 року в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням власника ОСОБА_3, і автомобіля НОМЕР_2, зазнав механічних ушкоджень. 29.05.2007 року між ЗАТ СК “ВУСО” та ОСОБА_3 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 46200-20-02, згідно якого страховим випадком визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю страхувальника, а підставою для виплати страхового відшкодування є рахунок станції технічного обслуговування. Відповідно до рахунку-фактури № ХН1-000708 від 08.08.2007 р. ЗАТ “АККО-Інвест” та рахунку-фактури № ХН2-0000000310 від 10.08.2007 р. вартість відновлюваного ремонту автомобіля склала 9311,29 грив. Відповідно до умов п.4.2. Договору страхування при кожному страховому випадку для розрахунку суми страхового відшкодування враховується франшиза (передбачена п.4.1.1. Договору страхування та складає 0,70% від страхової суми, тобто 1339,70 грив.). Згідно п.11.3.1. Договору страхування з рахунку №ХН1-000708 від 08.08.2007 р. було виключено позицію 5. Також страхувальником були понесені витрати з оплати довідки ДАІ у розмірі 34,05 грив. Таким чином, сума, що підлягає виплаті в якості страхового відшкодування за договором страхування, становить 8005, 64 грив., про що було складено страховий акт № 2996-02 від 05.09.2007 р.
Виплата страхового відшкодування була здійснена на підставі заяви страхувальника від 06.08.2007 р. та страхового акту платіжним дорученням № 8283 від 06.09.2008 р., яким було перераховано страхувальнику 8005, 64 грив. Враховуючи, що у ДТП винними були визнані обидва учасники – ОСОБА_3 та ОСОБА_2, вимога ЗАТ СК “ВУСО” до відповідача складає половину суми заподіяної матеріальної шкоди, що дорівнює 4002, 82 грив.
Ухвалою попереднього судового засідання від 23.09.2008 р. до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, залучений ОСОБА_3Б.(а.с.41).
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4, діючи по довіреності (а.с.59), позовні вимоги підтримала в повному обсязі, та пояснила, що вартість автомобіля НОМЕР_3, власником якого є ОСОБА_3, становить 191386 грив. Автомобіль новий, 2007 року випуску, страхова компанія повинна була відшкодувати за відновлюваний ремонт автомобіля за рахунком станції технічного обслуговування.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково та пояснив, що 04.08.2007 р. він керував власним автомобілем моделі ВАЗ-2103, у якого була порушена герметичність гідравлічного гальмового приводу, внаслідок чого в нього відмовили гальма, та він скоїв наїзд на автомобіль моделі Suzuki Grand Vitara. При ДТП у автомобіля моделі Suzuki Grand Vitaraбули пошкоджені передній бампер справа і переднє праве крило і саме такі ушкодження були зафіксовані працівниками ДАІ, що прибули на місце ДТП. В акті огляду автомобіля Suzuki Grand Vitaraвід 08.08.2007 р., зазначено пошкодження передньої правої фари, з чим він не згоден. Огляд проводився за його участю, але ОСОБА_5 огляду не складався, він підписався на листку блокнота під перерахунком пошкоджень, після яких було перекреслене вільне місце, щоб унеможливити дописки, запису про ушкодження фари на тому листку не було. Він згоден з тим, що підпис у ОСОБА_5 огляду автомобіля від 08.08.2007 року, у якому вказане пошкодження передньої правої фари, від його імені виконаний саме ним. Він добровільно передав ОСОБА_3 у якості компенсації франшизи 600 грив., так як сума франшиза страховою компанією не відшкодовується.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Викликана за клопотанням відповідача свідок ОСОБА_6 в суді показала, що була свідком огляду автомобіля Suzuki Grand Vitara, який проводився за участю ОСОБА_3, ОСОБА_2 та представника страхової компанії. При огляді було встановлено пошкодження тільки бамперу і переднього правого крила. ОСОБА_2 підписувався у блокноті.
Суд, заслухавши пояснення сторін, покази свідка ОСОБА_6, дослідивши письмові докази, прийшов до наступного.
04.08.2007 року в м. Харкові в районі вул. Загородній, 49, сталася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення автомобіля НОМЕР_1, під керуванням власника ОСОБА_3, і автомобіля НОМЕР_4, власником якого є ОСОБА_3, завдано пошкоджень. Згідно постанови судді Московського районного суду м. Харкова про розгляд справи про адміністративне правопорушення від 28.08.2007 року, дорожньо-транспортна пригода відбулась через порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.11.2. Правил дорожнього руху України, та порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.31.4.1.(в) Правил дорожнього руху України, а саме керування транспортним засобом з порушенням герметичності гідравлічного гальмового приводу. На обох водіїв накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 грн. з кожного.
Згідно акту огляду автомобіля НОМЕР_5 від 08.08.2007 р., при зовнішньому огляді були виявлені наступні пошкодження з найменуванням деталей і робот: переднього правого крила, з заміною і фарбуванням; передньої правої фари з заміною; переднього бампера з заміною і фарбуванням, кронштейна крила з ремонтом і фарбуванням. Акт складений за участю ОСОБА_3, ОСОБА_2 та представника страхової компанії “ВУСО” ОСОБА_5 і підписаний ними (а.с.23).
29.05.2007 р. між ЗАТ СК “ВУСО” та ОСОБА_3 був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № 46200-20-02, згідно якого страховим випадком визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю страхувальника. Розмір страхового відшкодування визначається страховиком виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми, а підставою для виплати страхового відшкодування згідно п.5.2. Договору страхування, є рахунок станції технічного обслуговування.(а.с.9-12).
Відповідно до рахунку-фактури № ХН1-000708 від 08.08.2007 р. ЗАТ “АККО-Інвест” та рахунку-фактури № ХН2-0000000310 від 10.08.2007 р. вартість відновлюваного ремонту автомобіля склала 9311,29 грив. і була позивачем оплачена за відрахуванням франшизи (а.с.13,14).
Відповідно до умов п.4.2. Договору страхування при кожному страховому випадку для розрахунку суми страхового відшкодування враховується франшиза (передбачена п.4.1.1. Договору страхування та складає 0,70% від страхової суми, тобто 1339,70 грив.). Згідно п.11.3.1. Договору страхування з рахунку №ХН1-000708 від 08.08.2007 р. було виключено позицію 5. Також страхувальником були понесені витрати з оплати довідки ДАІ у розмірі 34,05 грив. (а.с.15). Таким чином, сума, що підлягає виплаті в якості страхового відшкодування за договором страхування, становить 8005,64 грив., про що було складено страховий акт № 2996-02 від 05.09.2007 р. (а.с.21).
Виплата страхового відшкодування була здійснена на підставі заяви страхувальника від 06.08.2007 р. та страхового акту платіжним дорученням № 8283 від 06.09.2008 р. було перераховано страхувальнику 8005, 64 грив. (а.с.16-20,28,29).
Відповідно п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Враховуючи, що постановою судді Московського районного суду м. Харкова по адміністративній справі від 28.08.2007 р. у ДТП винними були визнані обидва учасники – ОСОБА_3 та ОСОБА_2, постанова учасниками ДТП не оскаржувалась, вимога ЗАТ СК “ВУСО” до відповідача складає половину суми заподіяної матеріальної шкоди, що дорівнює 4002, 82 грив.
Таким чином, судом встановлена наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ЗАТ СК “ВУСО” половину сплаченого ОСОБА_3 за Договором страхування страхового відшкодування у сумі 4002 грив. 82 коп.
Суд розподіляє судові витрати, відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України, та стягує з ОСОБА_2 на користь позивача сплачені ним при подачі позову судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 51 грив. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді у розмірі 30 грив. (а.с.1,2).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.993, ч.2 ст. 1187, п.1 ч.1 ст. 1188, ч.1 ст. 1191 ЦК України, ст.ст.10, 11, 74, 79, 81, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов закритого акціонерного товариства Страхова компанія „ВУСО” до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди від ДТП– задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь закритого акціонерного товариства Страхова компанія „ВУСО” у відшкодування матеріальної шкоди 4 002 грн. 82 коп., витрати на оплату державного мита у розмірі 51 грн. і витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30 (тридцять)гривень, а всього стягнути 4 083 гривень 82 коп. (чотири тисячі вісімдесят три гривні 82 коп.).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд який постановив рішення шляхом подачі в 10-денний строк із дня виготовлення повного тексту рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або поданням апеляційної скарги протягом 10 днів в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.
Повний текст рішення виготовлений 22 лютого 2009 року.
Суддя (ОСОБА_1І.)