Справа №2-3379/09р.

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

12 березня 2009р.                 Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді                                                   - Є.В. Чайченко

                        при секретарі                                                            - І.Ю. Івановій

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Русько-Тишківської сільської Ради про визнання права власності на житловий будинок як за забудовником та у порядку спадкоємства згідно із заповітом,

ВСТАНОВИВ:

            Позивач звернувся в суд з позовом, у якому просить визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1, як на знов створене нерухоме майно, а також визнати за ним право власності на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смертіОСОБА_2, померлоїІНФОРМАЦІЯ_1р. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 в Бюро технічної інвентаризації не зареєстрований, але був побудований  в період 1983-1985 років його матір'ю ОСОБА_2. Згідно довідки Русько-Тишківської сільської ради вищезазначений житловий будинок зареєстрований в Погосподарській книзі під №343, головою  господарства є ОСОБА_2.

ОСОБА_2 померлаІНФОРМАЦІЯ_1р. За життя вона залишила заповіт,  згідно якого все належне їй майно заповідала ОСОБА_1. - рідному сину.

Після смерті матері позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину шляхом фактичного вступу до управління та керування спадковим майном у вигляді житлового будинку та належних до нього господарчих будівель і споруд, поховав мати, взяв на пам'ять про неї її речі, доглядає за будинком, у літній період проживає в ньому, робить ремонт.

Звернувшись до 1ї Державної нотаріальної контори із заявою про оформлення спадкоємних прав, позивачу у видачі свідоцтва було відмовлено з посиланням на те, що будинок в БТІ не зареєстрований. Дані обставини змушують позивача звернутися до суду.

У судове засідання з'явився позивач ОСОБА_1 та повністю підтримав позовні вимоги.  Представник Русько-Тишківської сільської Ради у судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву, у якій позовні вимоги визнав повністю й просив слухати справу в його відсутність.

 Суд, вислухавши пояснення позивача у справі, дослідивши зібрані в справі докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

            Судом встановлено, що, згідно довідки КП «Харківського районного бюро технічної інвентаризації» № 2400 від 02.02.2009р. житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1ні за ким не зареєстрований і право власності на нього не оформлене.  Інвентаризаційна вартість всіх будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці за вказаною вище адресою в цінах станом на 15.01.2009р. становить 100888 (сто тисяч вісімсот вісімдесят вісім) гривен.

Житловий будинок побудований в період 1983-1985 років матір'ю позивача ОСОБА_2, про що свідчить  довідка № 576 від 07.03.2008р. Русько-Тишківської сільської ради. Також згідно даної довідки вищезазначений житловий будинок зареєстрований в Погосподарській книзі Русько-Тишківської сільської Ради під №343 і головою  господарства значиться ОСОБА_2. Двір відноситься до категорії робочих, земельна ділянка площею 0,59га була виділена з фонду Русько-Тишківської сільської Ради.

Відповідно до листа Державного комітету із будівництва, архітектури і житлової політики України від 23.03.1999р. № 12/5-126 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомості, на які відсутні акти введення в експлуатацію» - вимоги про акти введення в експлуатацію розповсюджуються на об'єкти нерухомості, які зведені після 05.08.1992р., на об'єкти, що зведені раніше 05.08.1992р., акт введення в експлуатацію не є обов'язковим.

На підставі ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути по рішенню суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці не відведеній їй для цієї мети, за умови надання земельної ділянки під вже збудоване нерухоме майно.

Про те, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 з прилежними до нього господарчими будівлями та спорудами належав ОСОБА_2, також свідчить технічний паспорт, виготовлений на ім'я останньої 15.01.2009р. КП «ХРБТІ».

Таким чином, суд вважає необхідним визнати за ОСОБА_2право власності на житловий будинок та господарчі споруди за вказаною вище адресою як на знов створене нерухоме майно та як за забудовницею.

ОСОБА_2 померлаІНФОРМАЦІЯ_1р., що підтверджується свідоцтвом про смерть серії ІУ-ВЛ № НОМЕР_1. видане Русько-Тишківською сільською Радою 06.04.1991р.

За життяОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений 18 травня 1985 року секретарем виконкому Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області, згідно якого все належне їй майно заповідала ОСОБА_1. - рідному сину.

Після смерті матері позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину шляхом фактичного вступу до управління та керування спадковим майном у вигляді житлового будинку та належних до нього господарчих будівель і споруд, поховав мати, взяв на пам'ять про неї її речі, доглядає за будинком, у літній період проживає в ньому, робить ремонт, про що свідчить довідка з виконкому Русько-Тишківської сільської Ради.

Правовідносини по справі виникли після смерті ОСОБА_2 у 1991 році, тобто у період дії Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року, тому суд вважає за доцільне застосовувати до цих правовідносин норми Цивільного Кодексу діючого на той період часу.

Згідно ст. 534 ЦК України (в редакції 1963р.) кожний громадянин може залишити по заповіту все своє майно або його частину (не виключаючи предметів домашньої обстановки та обіходу) одній або декільком особам, як тим, що входять, так і тим, що не входять до кругу спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Заповідач може в заповіті позбавити права спадкування одного, декількох або всіх спадкоємців за законом.

Враховуючи наведене, позивачем доведено те, що він прийняв спадщину за заповітом на умовах ст. 534 ЦК України 1963року, відповідно до ст. 549 ЦК України, діючого на той період часу, заяву про відмову від спадщини до 1ї Державної нотаріальної контори не подавав, інших спадкоємців по справі не має, тому суд вважає необхідним визнати за ним право власності на спадкоємний житловий будинок з прилежними до нього господарчими будівлями та спорудами у порядку спадкоємства згідно із заповітом після смерті матері ОСОБА_2

            Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 15, 60, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 5, 319, 325, 328, 331, 376 ЦК України, ст. ст. 534, 549 ЦК України в редакції 1963 року,  суд

ВИРІШИВ:

            Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з прилежними до нього господарчими будівлями та спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1, Харківського району і області, як за забудовницею та на знов створене нерухоме майно.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з прилежними до нього господарчими будівлями, розташований за адресою АДРЕСА_1, Харківського району і області, в порядку спадкування за заповітом після смертіОСОБА_2, померлоїІНФОРМАЦІЯ_1р. 

Зобов'язати КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» зареєструвати житловий будинок та господарчі будівлі за адресою: АДРЕСА_1за ОСОБА_1.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду 1ї інстанції може бути подано протягом 10ти днів від дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

            СУДДЯ: